Три справжні сорочки. Багато світлин.

[n_tsynaiko]

Можу видихнути з полегшенням і сказати: "НАРЕШТІ". Нарешті я це зробила!
Ці три сорочки також з добре вам відомої бабусиної скрині. Вони вже не перший рік живуть у мене вдома в Києві, а не в бабусиному селі, а от сфотографувати їх я все ніяк не могла. Просто їх треба було якось випрасувати, щоб всю красу було гарно видно, а мені того не хотілось

Comments

[tana_sribna]

Обыцяний опис, вірю, що обійдемось словами

[n_tsynaiko]

Нічого собі, скільки технік і різних швів!!!
Вам дякую, що допомагаєте нам з тим всім розібратись. )))

[tana_sribna]

Прошу. Я це люблю і знаю/вмію, не можу не поділитися))

[n_tsynaiko]

А ви самі вчились? Ну там, по книжкам, альбомам. Чи, може, на якісь курси ходили?
Бо от в мене є альбом "Учись вышивать" (1986, "Радянська школа"). Але я б по ньому мало чому навчилась. Вчора дивилась різновиди мережок, то зрозуміла, що тільки за описом та малюнками не змогла б навчитись. Треба, щоб хтось наживо показував.

[tana_sribna]

Можна на "ти"?!
В книжках радянського періоду техніки подані поверхоро-описово, там дійсно важкувати зрозуміти. А зараз є книги з детальним описом технік, викладаємо їх на Вишиванці. Також закінчувала курси при музеї Гончара. Звісно, легко і приємно вчитися, коли багато чого знаєш, але розуміння народного шиття приходить, коли тримаєш в руках сорочки, і тоді в голові систематизуються знання і викристалізовується поняття, чому і які техніки поєднуються, регіональні особливості тощо.
Щось намагаюсь вітворити на чохликах, на листівках, в елементах сучасного крою сорочках. Чесно, ще не до шила-вишивала собі сорочку за старовинним кроєм. На перший погляд, просто, але щоб зрозуміти, і щоб лягло на душу, паотрібен час і тренування "на кошках". ))

[tana_sribna]

Прокоментувала, а коментаря не бачу...хм

[n_tsynaiko]

Зате, я бачу. Ти просто не залогінилась, а в мене аноніми проходять модерацію. )

[tana_sribna]

Надія, можна на "ти"?!
За книгами радянського періоду важко вчитись, вони більше описують техніки, ніж вчать. Зараз є достатньо книжок з детальними схемами кожного шва, викладємо їх часто на Вишиванці, це не проблема -- знайти і навчитись. Закінчувала курси при музеї Гончара. Звісно, цікаво і легко ходити, коли багато чого знаєш, але коли тримаєш в руках сорочки, приходить розуміння крою, вишиття, поєднання технік, регіональні особливості тощо. Без цього, як на мене, рука не підніметься відтворювати і створювати за мотивами. Я намагають привносити елементи народної вишивки в чохлики, на сорочки сучасного крою, але ще готова відшити якийсь музейний екземпляр /хоча пропозиція є/.
Але точно знаю, що завдяки таким дописам, як цей пост, поціновувачів нашого національного надбання -- народної вишивки, справжньої, не із західних журналів, стане більше. Дякую! Мабуть, заведу відповідний розділ і у себе в журналі.
Потрібна буде література, звертайтесь, дам посилання, де лежить.

[n_tsynaiko]

Зрозуміло. )
Я просто загорілась в наступній вишиванці хоч якусь простеньку мережку зробити на додачу до маминої вишивки. Думаю, мама мені в цьому допоможе. Вона колись мережувала трохи. Але якщо не впораюсь, то обов'язково звернусь до тебе або на Вишиванку.