Ми із Сашею нібито не збиралися перетворювати розвагу "скелелазання" на спорт, яким Поля займатиметься регулярно. І взагалі - Полін розклад забитий на повну. Куди ще скеледром?!
Проте я таки подзвонила інструктору Ані, яка працює з дітьми на цьому скеледромі, - буквально просто розпитати, що і як. Просто розпитати... І от Поля пішла на ще одне індивідуальне заняття з Анєю :-)
Інструкторка Аня, не дивлячись на зовнішність і поведінку любительки йоги та медитувань, виявилась досить суворою. Спочатку мене це трохи збентежило - чи схоче Поліна займатись із інструкторкою, яка не фея-принцеса-метелик-обіймашка. Адже Поля звикла до статусу улюблениці у всіх тренерів і викладачів, а також до обнімашок з усіма своїми наставниками :-)
Перші завдання Поля виконувала легко та із задоволенням. Але коли завдання ускладнились і Поля зустріла перепони, вона почала засмучуватись, кукситись і швидко перестала боротись. Я не хотіла втручатися: чекала, чи знайде інструкторка підхід до Поліни і чи підпустить Поліна інструкторку до себе. І почула, як Аня говорить Поліні буквально слово в слово все те, що ми із Сашею говоримо дитинці, коли у неї щось не виходить і вона готова здатись :-)
Отже, після відпочинку і мотиваційної розмови з Анєю, Поля продовжила підкорювати стінку і у неї стало краще виходити :-) А я зрозуміла, що ці заняття не будуть для нас зайвими, тому що тут Полю, крім іншого, будуть вчити боротися за перемогу та переборювати себе. А це дуже важливо. Тим більше, що Поліна дійсно звикла до швидких і легких перемог.
Click to view
Після тренування інструкторка сказала мені, що Поліна цілком готова відвідувати групові заняття - добре розвинута, розумна, слухняна. Руки сильні - видно, що не сидить сидьма вдома, а розвивається гармонійно. Проте не вміє користуватися ногами: всі активні діти звикли на дитячих турніках і майданчиках користуватися більше руками, ніж ногами. А скелелазання потребує, в першу чергу, хорошої роботи сильних ніг, а не тільки рук (іще один плюс скелелазання - додаткове тренування ніг для теквандо та хореографії). І хоча Поля буде в групі найменшою, у неї буде стимул тягнутися за старшими дітьми.
Групові заняття для дітей Аня проводить на скеледромі "Цех" по понеділках, середах та четвергах з 17-00 до 19-00. Середа і четвер у нас відпадають, бо там малювання і теквандо. Але вечір понеділка поки що був вільний. Отже ми вирішили віддати його під групові заняття зі скелелазання - можна ходити лише раз на тиждень, це не проблема.
Цього тижня Поліна вже відвідала одне групове заняття.
Щоправда, проводив його добре знайомий нам бородач Вова, бо Аня захворіла.
Дітей на занятті було 11. Вік: від Поліни десь до років 11. Були і хлопці, і дівчата. Я звернула увагу на те, що старші діти більш розхлябані, хоча лазять добре. У менших не все виходить (логічно), але вони слухняніші та цілеспрямованіші. Мені дуже сподобалась дівчинка віку Поліни, яка дуже непогано лазила (мабудь давно займається) і при цьому майже не відволікалася на пустування - все більше лазила, лазила, із задоволенням. Вони з Поліною постійно працювали поряд.
На цьому тренуванні у Полі знову був ступор - не могла перебороти один маршрут. Засмутилась. Сердилась. Майже плакала. Але ми згадали розмову з Анєю. Поля відпочила, прийняла "допінг" (аскорбинку) і пішла штурмувати стіну :-)
Коли у Полі вийшло, вона дуже собою пишалася і пройшла цей маршрут ще декілька разів ;-)
Click to view
Поки що не зрозуміло, чи стане скелелазання серйозним захопленням Поліни, але наразі їй дуже подобається цим займатись. Порівняно з іншими дітьми, їй явно не вистачає знань та навичок. Я бачу, що не завадить декілька індивідуальних занять. Тому ми знову записались до Вови на індивідуалку (поки Аня хворіє).