Під «П’яною вишнею» п’яний сміх
І щось десь таке через крок під «Пузатою»
Я завмер і згадую рушив і вгадую
Якби я то знаєш лише тільки міг

Я б руку не випустив словом не сплив
Щоб стало інакше летючо по-нашому
Крізь сірий серпанок і «Білий налив»
Так жовтогарячо і неперестрашено

Повзу собі сам


( Read more... )

може, видаюся тобі людиною ( Read more... )

У кафешці облізла палета ще грає канапи роль,
На осонні мружиться сонно зірець котячий,
Розпорошене золото сиплеться в апероль
І виходить пробачити біль півтора побачень,
І виходить легко зробити наступний крок,
Коли промінь на теплу стільницю як карта ляже
У кафешці, де з непомітних озонних дірок
Сипле золотом у допитий секс на холоднім пляжі.


( Read more... )

Вище у шелесті важчає груша ( Read more... )

...І страх зникає, бо ніч ця не має дна.
К.Б.Нині уже починаються дині ( Read more... )

смак інфернальний молочної каші ( Read more... )

Зробити таку глибину різкости,
Щоби окреслити внутрішні особливості.
Зробити таку глибину м’якости,
Щоби намацати зовнішні межі інакости.
Потрібна міра природности
Просочується за кордоном людяности.
Мені знову залежить на милости
Мати тої жалости і жимолости.
Мені не стає заряду ніц у руці не мати
І небо над передмістям на передпліччі нести.

Що станеться, як тут і зараз твоє серце зупиниться ( Read more... )

Забути, звільнитися, вийти з гри ( Read more... )

Як Чураї до нестатків нестатки
Я до нотатків єднаю нотатки
Злив та слідів від слив
Згодом не стачить слів

Хоч би краєчком нейрона торкнути
Радощів рухів рук та отрути
Білим политих стін та віт
Запам’ятай цей твіт

Ранньої пташки що мало платила
Сонце до чашки своєї вмістила
Сонце з бокалу тоді злила
Махнула крилом пішла