НАШ_КОЛЯ. ЧАСТИНА СТО ШІСТНАДЦЯТА
Якось Коля сидів в своєму кабінеті, що розташувався в будівлі №23 по вул. Межигірській. Настрій був поганий. Вже давно не відбувалось прес-конференцій. Про колишнього віце-прем‘єра починали забувати.
Коля відкрив медіа-моніторинг за останній тиждень. Найбільша кількість матеріалів була про керманича СПУ Олександра Олександровича Мороза. Прізвище лідера соціалістів згадувалось мало не в кожному другому матеріалі, і було виділене товстим жовтим маркером:
"Мороз наступає на Україну"
"Україна готується до приходу мороза"
"Цього року в країні був зареєстрований небувалий мороз"
"Мороз б‘є всі рекорди в Луганській області"
"В другій половині лютого очікується різке посилення мороза"
Обличчя Колі похмурішало, він сьорбнув трохи чаю, пирснув в горло якісь ліки від ангіни і взяв до рук медіа-моніторинг провідних політиків БЮТу.
- Та-а-ак, - протягнув Коля, - а шо тут пишуть про Шевченка?
Він взяв в руки важку папку з фото відомого журналіста.
"Вся країна готується до 192 річниці від дня народження Шевченка"
"Шевченко знову забив"
"Шевченківські дні пройдуть в Каневі"
Коля різко закрив папку. Перевів подих. І за мить відкрив папку з надписом "ШКІЛЬ".
"Програма шкільний автобус буде..."
Коля кинув папки на підлогу та набрав номер своєї секретарки
- Сюзанно!, - вигукнув Коля, - з‘ясуй, коли працює паспортний стіл.
- А-а-а... а для чого?, - не зрозуміла секретарка.
- Я буду міняти прізвище!, - відповів Коля і відключив зв‘язок