Історія 10.
Настінний годинник в кабінеті Сансанича показував восьму, коли туди без стуку влетів Голова виборчого штабу Соціалістичної партії України Йосип Вікентійович Вінський.
"Давай, Сансанич, зараз вже можна!"- збуджено вигукнув він.
Сансанич широко посміхнувся, підтягнув до себе телефонний апарат, набрав на ньому якийсь номер і натиснув кнопку гучного звязку.
На тому кінці слухавку довго не брали. Зрештою, після десятого чи одинадцятого гудка на всю кімнату пролунало втомлене жіноче "Альо, блядь!".
Сансанич набрав повітря в груди і на одному диханні видав:
"Шановна Наталія Михайлівна! Як ваш колишній шеф по партії і колега за соціалістичним світоглядом, щиро вітаю вас з непоганим результатом на виборах! Бажаю і далі невтомно спрямовувати всю свою енергію на захист прав нужденних, домагатися встановлення в Україні ідеалів соціальної справедливості та боротися з рецидивами антинародної влади позапарламентськими методами".
Йосип Вікентійович тихо посміхувався в кулак.
Обидва соціалісти затихли і прислухались.
Кілька секунд на тому кінці проводу було тихо.
А потім весь офіс Соціалістичної партії України на Бажова, 12 заповнився криком, воєм, виском і лементом. Сансанич підкрутив гучність.
Обличчя його та Йосипа Вікентійовича мали вираз вищого блаженства.
"Давай, Сансанич, зараз вже можна!"- збуджено вигукнув він.
Сансанич широко посміхнувся, підтягнув до себе телефонний апарат, набрав на ньому якийсь номер і натиснув кнопку гучного звязку.
На тому кінці слухавку довго не брали. Зрештою, після десятого чи одинадцятого гудка на всю кімнату пролунало втомлене жіноче "Альо, блядь!".
Сансанич набрав повітря в груди і на одному диханні видав:
"Шановна Наталія Михайлівна! Як ваш колишній шеф по партії і колега за соціалістичним світоглядом, щиро вітаю вас з непоганим результатом на виборах! Бажаю і далі невтомно спрямовувати всю свою енергію на захист прав нужденних, домагатися встановлення в Україні ідеалів соціальної справедливості та боротися з рецидивами антинародної влади позапарламентськими методами".
Йосип Вікентійович тихо посміхувався в кулак.
Обидва соціалісти затихли і прислухались.
Кілька секунд на тому кінці проводу було тихо.
А потім весь офіс Соціалістичної партії України на Бажова, 12 заповнився криком, воєм, виском і лементом. Сансанич підкрутив гучність.
Обличчя його та Йосипа Вікентійовича мали вираз вищого блаженства.