Історія № 55
Зранку Анатолій Кирилович прийшов до свого кабінету збирати речі.
На столі його чекала записка. "Істина - у вині. Твоя Ю." Мозок Кінаха почав шалено працювати. "У вині" - ето я чєм-то завініл? Ілі много п"ю? Так ето нє мнє тогда, а Терьохіну". Забринчав дотепний телефон урядового зв"язку.
- Це Коля.
- Ти шо там робиш? Ти ж вчора ще речі збирав. По тєлєвізору показували.
- Да так... Забув дещо.
- На каву зайдеш?
- Та ні. Сумно тут якось стало, - сказав Томенко і обірвав зв"язок.
Перед тим, як виходити, Анатолій Кирилович вирішив залізти в інет. Щось свіженьке в ЖЖ написати, новини подивитися. Аж раптом побачив своє прізвище. Руки тремтіли. Але Кінах таки набрав номер пані Таракан.
- Ето я. Евакуація отмєняєтся. Ми остайомся.
На столі його чекала записка. "Істина - у вині. Твоя Ю." Мозок Кінаха почав шалено працювати. "У вині" - ето я чєм-то завініл? Ілі много п"ю? Так ето нє мнє тогда, а Терьохіну". Забринчав дотепний телефон урядового зв"язку.
- Це Коля.
- Ти шо там робиш? Ти ж вчора ще речі збирав. По тєлєвізору показували.
- Да так... Забув дещо.
- На каву зайдеш?
- Та ні. Сумно тут якось стало, - сказав Томенко і обірвав зв"язок.
Перед тим, як виходити, Анатолій Кирилович вирішив залізти в інет. Щось свіженьке в ЖЖ написати, новини подивитися. Аж раптом побачив своє прізвище. Руки тремтіли. Але Кінах таки набрав номер пані Таракан.
- Ето я. Евакуація отмєняєтся. Ми остайомся.