Епізод 24. Ти на першому місці.
Юра ліпив пельмені. На швидкість. Сам із собою.
Кухня була залита м'яким світлом, і на душі в Юри було сонячно, тепло й радісно. То зірочку виліпить, то краплю, то шишку, то маленького восьминога, то казкових тваринок, яких так часто робив синові, поки той був маленький... Від налиплого на пальці тіста трохи першило в горлі. В кутку ледь чутно бубоніло радіо. Юра думав про рік, що минає: яким він був, що хорошого і що поганого приніс.
А рік був, - вирішив Юра, зліпивши пельмень-сонечко, - дуже успішний.
Ким він був рік тому? Народним депутатом, і все. Його роль у помаранчевій революції якось загубилась серед Діджеїв і польових командирів. Та Бог з ним, хіба ж лаврів заради? Аж ніяк. Потім - нездійсненні, як тоді здавалось, мрії про прем'єрство. Потім - Дніпропетровська область, колиска української влади, щоб її. Але навіть із областю вийшло все ніби непогано!
Юра всміхнувся й виліпив пельмень у формі черепашки.
А тепер? Він - Прем'єр-міністр. Його, звичайно, не дуже-то хвалять і технічним обзивають, але, принаймні, й не ганять. Але ж - друга людина в державі! А після Нового Року буде вже не друга, хоч і не зовсім перша...
Юра виліпив пельмень у формі рибки. Красота!
Крім того, він - перший номер у списку "Нашої України"! Чотири роки тому двадцять шостим ледве взяли. Пєтя тоді за плечі обіймав, утішав, казав: паймітє ви, Юрій Іванович, наш ізбіратєль консєрватівний, а ви бурят, што ж падєлаєш... Де ти тепер, Пєтя, і де тепер цей "бурят"!
Юра виліпив незрозумілий пельмень, за формою схожий на торговий знак "Рошена".
- Ти-и на пе-е-ршому мі-ісці-і-і... - басовито проспівав він собі під ніс.
Все-таки життя - прекрасне, думав Юра. Його обліплені тістом пучки бігали, мов пальці віртуоза-піаніста. Життя й насправді було прекрасне - наближався Новий Рік, Різдво Христове, найбільше бурятське свято Сагаалган, напередодні якого кожен бурят повинен віддати всі борги, щоб увійти в новий місячний рік чистим... Юра поворушив мізками і зробив висновок, що нікому ніби й не винен. Ось і чудово... Сагаалган, 8 березня, а потім - 26, великий День Перемоги на Виборах!
Непомітно для себе, занурившись у солодкі мрії, Юра виліпив пельмень у формі підкови зі знаком оклику всередині. Це був найпрекрасніший пельмень у його житті.
Кухня була залита м'яким світлом, і на душі в Юри було сонячно, тепло й радісно. То зірочку виліпить, то краплю, то шишку, то маленького восьминога, то казкових тваринок, яких так часто робив синові, поки той був маленький... Від налиплого на пальці тіста трохи першило в горлі. В кутку ледь чутно бубоніло радіо. Юра думав про рік, що минає: яким він був, що хорошого і що поганого приніс.
А рік був, - вирішив Юра, зліпивши пельмень-сонечко, - дуже успішний.
Ким він був рік тому? Народним депутатом, і все. Його роль у помаранчевій революції якось загубилась серед Діджеїв і польових командирів. Та Бог з ним, хіба ж лаврів заради? Аж ніяк. Потім - нездійсненні, як тоді здавалось, мрії про прем'єрство. Потім - Дніпропетровська область, колиска української влади, щоб її. Але навіть із областю вийшло все ніби непогано!
Юра всміхнувся й виліпив пельмень у формі черепашки.
А тепер? Він - Прем'єр-міністр. Його, звичайно, не дуже-то хвалять і технічним обзивають, але, принаймні, й не ганять. Але ж - друга людина в державі! А після Нового Року буде вже не друга, хоч і не зовсім перша...
Юра виліпив пельмень у формі рибки. Красота!
Крім того, він - перший номер у списку "Нашої України"! Чотири роки тому двадцять шостим ледве взяли. Пєтя тоді за плечі обіймав, утішав, казав: паймітє ви, Юрій Іванович, наш ізбіратєль консєрватівний, а ви бурят, што ж падєлаєш... Де ти тепер, Пєтя, і де тепер цей "бурят"!
Юра виліпив незрозумілий пельмень, за формою схожий на торговий знак "Рошена".
- Ти-и на пе-е-ршому мі-ісці-і-і... - басовито проспівав він собі під ніс.
Все-таки життя - прекрасне, думав Юра. Його обліплені тістом пучки бігали, мов пальці віртуоза-піаніста. Життя й насправді було прекрасне - наближався Новий Рік, Різдво Христове, найбільше бурятське свято Сагаалган, напередодні якого кожен бурят повинен віддати всі борги, щоб увійти в новий місячний рік чистим... Юра поворушив мізками і зробив висновок, що нікому ніби й не винен. Ось і чудово... Сагаалган, 8 березня, а потім - 26, великий День Перемоги на Виборах!
Непомітно для себе, занурившись у солодкі мрії, Юра виліпив пельмень у формі підкови зі знаком оклику всередині. Це був найпрекрасніший пельмень у його житті.