Історія 3
"Хитрий він, цей Сан Санич", - думав із кривою посмішкою Юрій Віталійович.
Зрештою, Юрію Віталійовичу так стало чимось простіше. Раніше міністр вагався, йти йому на вибори з Соціалістичною партією, з НСНУ чи взагалі не йти. Тепер, схоже, вибір звузився. СПУ або ніхто. І вибір зробив не Юрій Віталійович. Сан Санич назвав його в першій п"ятірці своєї партії.
Юрій Віталійович сів у машину й попросив водія Льоню, поки вони їдуть, ввімкнути йому Jethro Tall. Так краще думалося.
"Якщо не піду на ці вибори, а потім перестану бути міністром, я можу зникнути з публіки. Пам"ять про мене все одно залишиться непогана... але чи витримає вона тоді кілька років?
Пропонують НСНУ, а Владислав щось натякав про свою Пору. Але!
В Соцпарії я теж буду в першій п"ятірці. І скоріше я тягну СПУ, ніж вона мене....
З іншого боку, піди я в інший список -- куди подінеться міф про мою принциповість, про стійкість моїх поглядів?".
Водій Льоня тим часом під"їхав до станції метро "Чернігівська", а потім звернув до офісу Йосипа Вікентійовича Вінського.
Юрій Віталійович заходив уже спокійний та впевнений у собі.
Зрештою, Юрію Віталійовичу так стало чимось простіше. Раніше міністр вагався, йти йому на вибори з Соціалістичною партією, з НСНУ чи взагалі не йти. Тепер, схоже, вибір звузився. СПУ або ніхто. І вибір зробив не Юрій Віталійович. Сан Санич назвав його в першій п"ятірці своєї партії.
Юрій Віталійович сів у машину й попросив водія Льоню, поки вони їдуть, ввімкнути йому Jethro Tall. Так краще думалося.
"Якщо не піду на ці вибори, а потім перестану бути міністром, я можу зникнути з публіки. Пам"ять про мене все одно залишиться непогана... але чи витримає вона тоді кілька років?
Пропонують НСНУ, а Владислав щось натякав про свою Пору. Але!
В Соцпарії я теж буду в першій п"ятірці. І скоріше я тягну СПУ, ніж вона мене....
З іншого боку, піди я в інший список -- куди подінеться міф про мою принциповість, про стійкість моїх поглядів?".
Водій Льоня тим часом під"їхав до станції метро "Чернігівська", а потім звернув до офісу Йосипа Вікентійовича Вінського.
Юрій Віталійович заходив уже спокійний та впевнений у собі.