nash_zhenya - Історія №38
Перший день зими ніяк не можна було назвати зимовим. Хіба що похмуре небо якось нагадувало про те, що зима ось-ось має набути звичних ознак. За вікном було сиро та прохолодно, і легенький дощ псував настрій перехожим, що куталися в свої шарфи та пальта. Але Женя за вікно не дивився.
Він дивився в дзеркало у туалеті і придуркувато посміхався. Те, що він там бачив, цікавило його тепер понад усе. « Ну вот я і сделал єто… Сдєржал слово на зло врагам і прочім язвітєльним гандонам. Я - САМСОН!!!!!» - повністю оголений Женя-Самсон вдивлявся в дзеркало, звикаючи до свого нового тіла зі змінами. І зміни були, хоч мінімальні, але були. Женя це відчував. Кожним кінчиком свого тіла відчував. Емоції просто заполонили душу колишнього міністра транспорту. Він аж сяяв. Такої внутрішньої енергії не відчувалося уже давно. З кожною хвилиною
Женя відчував себе більше біблійним героєм Самсоном, ніж колишнім гонщиком Євгеном. Він широко розставив ноги, трошки пригнувся і розвів руки. Стоячи в такій позі суміста, він уже був готовий продемонструвати усю свою велич, силу і могутність унітазу з бачком, що мирно стояв в куточку. Видувши з глибини грудної клітки потужний рик, Женя почав наступати. Ще мить, і таке потрібне керамічне диво розлетілося б на черепочки, заливши все водою, та раптом в двері туалету постукали. Унітаз був врятований, Женя-Самсон теж. Стукала Марго.
- Дарагой, ти єще там? - ніжним голосом запитала вона в чоловіка.
- Да, там… То есть тут… за дверью, а шо??? - голос Жені трохи тремтів, бо він тільки зараз збагнув, яку дурницю міг витворити.
- Ти ж там сідєл, єщьо когда я в магазин собіралась. Трі с половіной часа прошло, а ти всьо нє натєшишся. - В голосі Марго відчувалась нотка іронії, - как там наш гігант поживаєт, скажи мнє, а????
- Нормально, сєйчас вийду! - Женя спустив воду в туалеті, ніби для цього туди і приходив, одягнув халат і вийшов. Поцілувавши дружину, запитав, - Ну как там магазіни, шо купіла???
- Так я ж тєбє говорила!!!???? - здивувалась Марго. - Ти што, мєня нє слушал??? Тєпєрь ти только ім будєш інтєрєсоватся? - запитала Марго, вказуючи рукою на зону нижче пояса, але вище коліна.
- Может он тєпєрь і кушать будєт готовіть, і рубашкі стірать, і в домє убірать?
- Ну што ти, што ти, - почав заспокоювати дружину новообрізаний Самсон. - нєт конєшно. Ти главнєє всєго, а он так, прідаток, совсєм нє нужний. - Сказавши це, Женя зомлів в душі, і схрестив 2 пальці за спиною.
- Ну ладно, ладно, вєрю, он мнє нужен. Пошлі, покажу какіє мягкіє і удобниє труси тєбє купіла, шоб там нє натіралі, пока нє прівикнєш к ощущеніям. - і взявши чоловіка під руку, потягнула його в спальну.
Вони закрили за собою двері, і вже через кілька хвилин почулися стогін, охання і сопіння Жені. Він міряв обновки. Він і сам був новим. Йому хотілося діяти, діяти по новому. Хотілося ще щось зробити для Вождя. Він ще не знав, що ж це буде, але мало бути щось не менш грандіозне, за таїнство обрізання.
А поки, ночами, нишком від усіх, колишній міністр передивлявся відео з тієї процедури, переживаючи той хвилюючий момент знов і знов. Також ночами хвилювалася і Україна - почалась передвиборча агітація. На країну чекав новий етап, нові випробування.
Він дивився в дзеркало у туалеті і придуркувато посміхався. Те, що він там бачив, цікавило його тепер понад усе. « Ну вот я і сделал єто… Сдєржал слово на зло врагам і прочім язвітєльним гандонам. Я - САМСОН!!!!!» - повністю оголений Женя-Самсон вдивлявся в дзеркало, звикаючи до свого нового тіла зі змінами. І зміни були, хоч мінімальні, але були. Женя це відчував. Кожним кінчиком свого тіла відчував. Емоції просто заполонили душу колишнього міністра транспорту. Він аж сяяв. Такої внутрішньої енергії не відчувалося уже давно. З кожною хвилиною
Женя відчував себе більше біблійним героєм Самсоном, ніж колишнім гонщиком Євгеном. Він широко розставив ноги, трошки пригнувся і розвів руки. Стоячи в такій позі суміста, він уже був готовий продемонструвати усю свою велич, силу і могутність унітазу з бачком, що мирно стояв в куточку. Видувши з глибини грудної клітки потужний рик, Женя почав наступати. Ще мить, і таке потрібне керамічне диво розлетілося б на черепочки, заливши все водою, та раптом в двері туалету постукали. Унітаз був врятований, Женя-Самсон теж. Стукала Марго.
- Дарагой, ти єще там? - ніжним голосом запитала вона в чоловіка.
- Да, там… То есть тут… за дверью, а шо??? - голос Жені трохи тремтів, бо він тільки зараз збагнув, яку дурницю міг витворити.
- Ти ж там сідєл, єщьо когда я в магазин собіралась. Трі с половіной часа прошло, а ти всьо нє натєшишся. - В голосі Марго відчувалась нотка іронії, - как там наш гігант поживаєт, скажи мнє, а????
- Нормально, сєйчас вийду! - Женя спустив воду в туалеті, ніби для цього туди і приходив, одягнув халат і вийшов. Поцілувавши дружину, запитав, - Ну как там магазіни, шо купіла???
- Так я ж тєбє говорила!!!???? - здивувалась Марго. - Ти што, мєня нє слушал??? Тєпєрь ти только ім будєш інтєрєсоватся? - запитала Марго, вказуючи рукою на зону нижче пояса, але вище коліна.
- Может он тєпєрь і кушать будєт готовіть, і рубашкі стірать, і в домє убірать?
- Ну што ти, што ти, - почав заспокоювати дружину новообрізаний Самсон. - нєт конєшно. Ти главнєє всєго, а он так, прідаток, совсєм нє нужний. - Сказавши це, Женя зомлів в душі, і схрестив 2 пальці за спиною.
- Ну ладно, ладно, вєрю, он мнє нужен. Пошлі, покажу какіє мягкіє і удобниє труси тєбє купіла, шоб там нє натіралі, пока нє прівикнєш к ощущеніям. - і взявши чоловіка під руку, потягнула його в спальну.
Вони закрили за собою двері, і вже через кілька хвилин почулися стогін, охання і сопіння Жені. Він міряв обновки. Він і сам був новим. Йому хотілося діяти, діяти по новому. Хотілося ще щось зробити для Вождя. Він ще не знав, що ж це буде, але мало бути щось не менш грандіозне, за таїнство обрізання.
А поки, ночами, нишком від усіх, колишній міністр передивлявся відео з тієї процедури, переживаючи той хвилюючий момент знов і знов. Також ночами хвилювалася і Україна - почалась передвиборча агітація. На країну чекав новий етап, нові випробування.