nash_zhenya - Історія №20
Женя стояв у ванній кімнаті і дивився на себе у дзеркало. Дзеркало йому нагадувало картину якогось сюрреаліста, що втратив відчуття реальності. Все було якось перекручено, риси обличчя скошені-перекошені, під очима мішки і синці. Очі червоні, обличчя бліде. Женя погано спав, йому наснилися жахи.
Сон, уже не такий приємний як про турнір.
Ніч. Десь під Донецьком. Величезний бункер, який більше росте в землю, ніж вверх. Зовні - звичайнісінька землянка.
Всередині чути голоси. Величезна кімната з однією лампочкою в центрі. Абажур дуже дивний, чимось схожий на Юліну зачіску, якщо на неї дивитися зверху. Під абажуром сидить сама Юля і уважно розглядає присутніх.
За величезним чорним столом окрім Юлі сиділи - Коля Томенко (гуманітарка), Юрка Павленко (спортсмен), Пєтя Порошенко (якийсь секретар), Толька Кінах (промисловець чи підприємець), Сашка Баранівський (село), сам Женя („Да, ето я”), а також брати Грішка і Ігорко Суркіси та Рінат Ахметов. Останній усіма способами намагався показати, що його тут нема, що він в Монако. Він лежав у шезлонгу в картатій сорочці і сьорбав „мохіто” через соломинку. Одразу за ним, в тіні, майже непомітні, сиділи Юрка Луценко (міліція з народом) і Славік Піскун (вічний прокурор). Вони в свою чергу усім своїм виглядом давали зрозуміти Рінату, що вони його бачать, а тому він може „вийті із сумрака”. Ігорко деж вдавав, що він не тут, а в Монако. Але ховався він від вболівальників.
Говорив Павленко. Говорив зі сльозами на очах:
- Ну як же так... як... Мене Вождь зобов’язав підняти спорт в Україні, а ви... ви, шановні олігархи нас так підставляєтееееееееееееееееееееее....
Павленко був ще молодий, тому не зміг втримати емоції і розплакався. Женя не витримав і гарикнув:
- Ну шо, сцукі!!!!! Хто, блять, об’явіл акцию „Україна без Лігі Чемпіонов”? ХТО??????
- Я тут ні прі дєлах, - сказав Рінатік, посміхаючись, - у нас єсть єщьо отвєтная ігра.
- Рінат, вот ти вродє умний мужик, столько всєго напізділ, а прізнать пройоб нє хочеш. Как можно било проіграть в такой політкорєктной формє? В формє Майдана. - На слові „Майдан” Томенко і Луценко вскочили і заспівали „Разом нас багато”. Пєтя кинув їм жменю цукерок - пісня змовкла, почулося чавкання.
- Ну нічєго... А ви? - гарикнув Женя на брателл Суркісів.
- Я тут тоже ні прі дєлах, - пролепетав Грішка, - он у нас главний в клубє, всє вопроси к німу, - Він почав тикати пальцем в Ігорка, ледь не виколовши тому око. Ігорко сховався під стіл.
Запала тиша, по порожній кімнаті йшла луна від чавкання цукерками. Раптом дуже голосно почувся звук, який виникає тоді, коли з порожньої склянки висмоктують останні краплини рідині через соломинку. То Рінат допив „мохіто”.
- ДОСИТЬ!!!! - грізно сказала Юля і підвелася. Голова ідеально попала в абажур, ніби з неї його виливали. Від близького світла коса засяяла, а Юля аж засвітилася. Всі примружили очі. Коля Томенко впав на коліна.
- Все зрозуміло. Шановні друзі-олігархи вирішили помститися нам усім і Народу України за те, що я справедливо веду боротьбу ще з одним їхнім друзякою Вітькою Пінчуком? - Юля зиркнула очима.
- Нєт, што ви, - вимовив Рінат, - ето спорт, всякоє биваєт.
- Помовч, помовч трохи, - перебила його Юля і звернулася до Суркісів, точніше до Грішки, бо Ігорко ще сидів під столом. - Якщо Україна залишиться ще й без участі в чемпіонаті світу, тоді ви зрозумієте, що таке мій гнів. Вас поки не чіпали. Так і передайте Блохіну. Доречі, чому він теж в Монако? Він від кого ховається? - але ніхто не відповів.
Далі, після короткого обговорення було прийнято 2 постанови. За першою, в разі погіршення результатів на міжнародній арені у ФК „Шахтар” заберуть колір форми і примусять виплатити величезні гроші Андрію Ющенко за використання революційної символіки. Також футболісти будуть змушені виправдати назву „Шахтар” і відпрацюють місяць в шахті під гаслом „Країні не вистачає вугілля - програвайте :/”. Цю постанову підписали Рінат і Толік.
За другою постановою, „Динамо” у повному складі виїдуть на польові роботи. „Убрать буряк” як виразився Пєтя. „З головного Буряка вже почали. Не зупиняйтесь на досягнутому”, - додав Сашка Баранівський. Країні був потрібен цукровий буряк. Цю постанову підписав Ігорко та Сашка.
Всім дозволили розійтись. Женя прокинувся. Він не хотів йти на роботу.
Сон, уже не такий приємний як про турнір.
Ніч. Десь під Донецьком. Величезний бункер, який більше росте в землю, ніж вверх. Зовні - звичайнісінька землянка.
Всередині чути голоси. Величезна кімната з однією лампочкою в центрі. Абажур дуже дивний, чимось схожий на Юліну зачіску, якщо на неї дивитися зверху. Під абажуром сидить сама Юля і уважно розглядає присутніх.
За величезним чорним столом окрім Юлі сиділи - Коля Томенко (гуманітарка), Юрка Павленко (спортсмен), Пєтя Порошенко (якийсь секретар), Толька Кінах (промисловець чи підприємець), Сашка Баранівський (село), сам Женя („Да, ето я”), а також брати Грішка і Ігорко Суркіси та Рінат Ахметов. Останній усіма способами намагався показати, що його тут нема, що він в Монако. Він лежав у шезлонгу в картатій сорочці і сьорбав „мохіто” через соломинку. Одразу за ним, в тіні, майже непомітні, сиділи Юрка Луценко (міліція з народом) і Славік Піскун (вічний прокурор). Вони в свою чергу усім своїм виглядом давали зрозуміти Рінату, що вони його бачать, а тому він може „вийті із сумрака”. Ігорко деж вдавав, що він не тут, а в Монако. Але ховався він від вболівальників.
Говорив Павленко. Говорив зі сльозами на очах:
- Ну як же так... як... Мене Вождь зобов’язав підняти спорт в Україні, а ви... ви, шановні олігархи нас так підставляєтееееееееееееееееееееее....
Павленко був ще молодий, тому не зміг втримати емоції і розплакався. Женя не витримав і гарикнув:
- Ну шо, сцукі!!!!! Хто, блять, об’явіл акцию „Україна без Лігі Чемпіонов”? ХТО??????
- Я тут ні прі дєлах, - сказав Рінатік, посміхаючись, - у нас єсть єщьо отвєтная ігра.
- Рінат, вот ти вродє умний мужик, столько всєго напізділ, а прізнать пройоб нє хочеш. Как можно било проіграть в такой політкорєктной формє? В формє Майдана. - На слові „Майдан” Томенко і Луценко вскочили і заспівали „Разом нас багато”. Пєтя кинув їм жменю цукерок - пісня змовкла, почулося чавкання.
- Ну нічєго... А ви? - гарикнув Женя на брателл Суркісів.
- Я тут тоже ні прі дєлах, - пролепетав Грішка, - он у нас главний в клубє, всє вопроси к німу, - Він почав тикати пальцем в Ігорка, ледь не виколовши тому око. Ігорко сховався під стіл.
Запала тиша, по порожній кімнаті йшла луна від чавкання цукерками. Раптом дуже голосно почувся звук, який виникає тоді, коли з порожньої склянки висмоктують останні краплини рідині через соломинку. То Рінат допив „мохіто”.
- ДОСИТЬ!!!! - грізно сказала Юля і підвелася. Голова ідеально попала в абажур, ніби з неї його виливали. Від близького світла коса засяяла, а Юля аж засвітилася. Всі примружили очі. Коля Томенко впав на коліна.
- Все зрозуміло. Шановні друзі-олігархи вирішили помститися нам усім і Народу України за те, що я справедливо веду боротьбу ще з одним їхнім друзякою Вітькою Пінчуком? - Юля зиркнула очима.
- Нєт, што ви, - вимовив Рінат, - ето спорт, всякоє биваєт.
- Помовч, помовч трохи, - перебила його Юля і звернулася до Суркісів, точніше до Грішки, бо Ігорко ще сидів під столом. - Якщо Україна залишиться ще й без участі в чемпіонаті світу, тоді ви зрозумієте, що таке мій гнів. Вас поки не чіпали. Так і передайте Блохіну. Доречі, чому він теж в Монако? Він від кого ховається? - але ніхто не відповів.
Далі, після короткого обговорення було прийнято 2 постанови. За першою, в разі погіршення результатів на міжнародній арені у ФК „Шахтар” заберуть колір форми і примусять виплатити величезні гроші Андрію Ющенко за використання революційної символіки. Також футболісти будуть змушені виправдати назву „Шахтар” і відпрацюють місяць в шахті під гаслом „Країні не вистачає вугілля - програвайте :/”. Цю постанову підписали Рінат і Толік.
За другою постановою, „Динамо” у повному складі виїдуть на польові роботи. „Убрать буряк” як виразився Пєтя. „З головного Буряка вже почали. Не зупиняйтесь на досягнутому”, - додав Сашка Баранівський. Країні був потрібен цукровий буряк. Цю постанову підписав Ігорко та Сашка.
Всім дозволили розійтись. Женя прокинувся. Він не хотів йти на роботу.