nash_zhenya - Історія №31
Час спливав надто повільно. Так повільно тягнулись години, що душа, замурована в тілі, готова була вирватися на волю, на простір, аби швидше дочекатися того дня. Все навколо: і люди, і машини, і природа, і політичне життя завмерло в очікуванні. Женя чекав голосування по кандидатурі нового прем’єра?
ДУЛІ!!!! Женя чекав Yalta life rally 2005. Так, це було єдине, що цікавило колишнього гонщика і колишнього міністра. З 15 вересня - моменту, коли він отримав ліцензію на участь в першому етапі кубка Президента, час майже зупинився. Ліцензія стояла в рамочці, а Женя чекав. Точніше він сохнув, як юнак від нерозділеного шкільного кохання.
Уже 4 ніч він спав, тримаючи в руках кермо від машини. Вся квартира нагадувала комуністичний „суботнік” часів Леніна - усюди були розвішані червоні речі. Комбінезони, рукавиці, майки, труси, шкарпетки - усе це, випране і висушене, чекало свого часу, своїх ВЕЛИКИХ ПЕРЕГОНІВ!!!!
Женя навіть не міг їсти спокійно, йорзав по стільцю, дригав ногами, руки постійно хапалися за тарілку, і він починав так нею крутити в різні сторони, що супи та їжа виявлялися на підлозі. Марго довелося навіть гепнути Женю шваброю - так вона вже втомилася прибирати.
В момент, коли Женя був зайнятий тренуванням - грою „Раллі Колін МакРей” на Плейстейшн, задзвонив телефон. Мобіла заграла „Я шоколадний заяц” - дзвонив Пєтька.
- Альо, - буркнув Женя, натискуючи „Пауза” на джойстику.
- Занят сільно? Знаєш, шо бля в странє проісходіт? Шамана нє вибрали, 3 голоса нє хватіло, - белькотів Пєтька в рубку.
- Да, да, понімаю, - відповів Женя. Він уже знявся з паузи і їхав далі.
- Представляєш, 3 голоса, 3 голоса, 3 голоса... - як заклинання повторював Пєтька.
- Вот, блять, - вилаявся Женя. Ні, він не відреагував на події у Верховній Раді. За три кола до фінішу його винесло з траси - „Гейм Овер”!!!! - Блять, блять, блять.
- Как я тєбя понімаю, - шморгнув носом Пєтя, - нє бєрі в голову, прорвьомся. Надо би тєбя в Раду запустіть. Порядка навесті нємного, жаль, что раньше нє додумался...
Пєтька обірвав зв’язок. Женя задумливо глянув на дисплей мобілки, потім на телевізор, на перевернуту ігрову Міцубісі, потім у вікно і почухався: „3 голоса, 3 круга до фініша... Виходять лі на старт послє такіх аварій???”
Женя поглянув на свої червоні речі і подумав про комуністів. Подумав матюками. Він встав, вимкнув Плейстейшн і почав шукати новини. Думка про те, що принаймні ще якийсь час він буде в.о. міністра трохи зігріла. За вікном так само не по-осінньому гріло сонце. Ясне небо не відображало того, що діялось в небі великої політики. Життя повинно продовжитися...
ДУЛІ!!!! Женя чекав Yalta life rally 2005. Так, це було єдине, що цікавило колишнього гонщика і колишнього міністра. З 15 вересня - моменту, коли він отримав ліцензію на участь в першому етапі кубка Президента, час майже зупинився. Ліцензія стояла в рамочці, а Женя чекав. Точніше він сохнув, як юнак від нерозділеного шкільного кохання.
Уже 4 ніч він спав, тримаючи в руках кермо від машини. Вся квартира нагадувала комуністичний „суботнік” часів Леніна - усюди були розвішані червоні речі. Комбінезони, рукавиці, майки, труси, шкарпетки - усе це, випране і висушене, чекало свого часу, своїх ВЕЛИКИХ ПЕРЕГОНІВ!!!!
Женя навіть не міг їсти спокійно, йорзав по стільцю, дригав ногами, руки постійно хапалися за тарілку, і він починав так нею крутити в різні сторони, що супи та їжа виявлялися на підлозі. Марго довелося навіть гепнути Женю шваброю - так вона вже втомилася прибирати.
В момент, коли Женя був зайнятий тренуванням - грою „Раллі Колін МакРей” на Плейстейшн, задзвонив телефон. Мобіла заграла „Я шоколадний заяц” - дзвонив Пєтька.
- Альо, - буркнув Женя, натискуючи „Пауза” на джойстику.
- Занят сільно? Знаєш, шо бля в странє проісходіт? Шамана нє вибрали, 3 голоса нє хватіло, - белькотів Пєтька в рубку.
- Да, да, понімаю, - відповів Женя. Він уже знявся з паузи і їхав далі.
- Представляєш, 3 голоса, 3 голоса, 3 голоса... - як заклинання повторював Пєтька.
- Вот, блять, - вилаявся Женя. Ні, він не відреагував на події у Верховній Раді. За три кола до фінішу його винесло з траси - „Гейм Овер”!!!! - Блять, блять, блять.
- Как я тєбя понімаю, - шморгнув носом Пєтя, - нє бєрі в голову, прорвьомся. Надо би тєбя в Раду запустіть. Порядка навесті нємного, жаль, что раньше нє додумался...
Пєтька обірвав зв’язок. Женя задумливо глянув на дисплей мобілки, потім на телевізор, на перевернуту ігрову Міцубісі, потім у вікно і почухався: „3 голоса, 3 круга до фініша... Виходять лі на старт послє такіх аварій???”
Женя поглянув на свої червоні речі і подумав про комуністів. Подумав матюками. Він встав, вимкнув Плейстейшн і почав шукати новини. Думка про те, що принаймні ще якийсь час він буде в.о. міністра трохи зігріла. За вікном так само не по-осінньому гріло сонце. Ясне небо не відображало того, що діялось в небі великої політики. Життя повинно продовжитися...