Наталя Михайлівна рвучко підхопилася з-під ковдри під верескливі звуки будильника.
"Почєтвьортава" - сполохано подумала вона, - "обращєніє к народу, англійскій... хеллоу май нейм из Наталья... ай ем е лідер оф зе проґресив сошиалістс оф Юкрейн... Раша из е грейт кантрі... Дістрой амерікан імперіалізм... Зе сан из шайнінг брайтлі..." - пролітали в голові Наталі Михайлівни завчені фрази, поки вона готувалася до сповненого ефірів дня: спочатку експресивна, сповнена динаміки заява з Майдану, де зібралися противнику самміту, потім - виступ в студії, спеціально для російського телебачення...
Ввечері Наталя Михайлівна сиділа перед телевізором і переглядала запис своїх виступів. "...за вступлєніє Украіни в НАТО готови проголосовать 2,5% житєлєй страни, 41% - категорически против..." - сказала Наталя Михайлівна з екрану, пильно дивлячись в очі Наталі Михайлівні в кімнаті. "Согласна, Наташа, у мєня тє же данниє" - відповіла їй кімнатна Наталя Михайлівна. "... но прємьєр-міністр Вєлікобрітаніі должен знать - украінский народ нєльзя купіть..." - проникливо продовжувала екранна Наталя Михайлівна. "Украінци нє відят сєбя частью Сєвєроатлантічєского альянса!" - підтримала її кімнатна Наталя Михайлівна. "Украінскій народ нікому нє удастся поставіть на колєні!" - тріумфальним унісоном закінчили промову обидві Наталі Михайлівни і спокусливо посміхнулися одна одній. "Май, так сказать, дей" - думала Наталя Михайлівна, засинаючи.