Ломать нє строіть (25)

Sep 19, 2005 12:22

Наталя Михайлівна сиділа посеред спальні в своїй квартирі на Оболоні над купою одягу і відрізала етикетки із назвами виробника. Деякі речі вона просто відкидала в сторону і бризкала на них чорнилом з пластикової баночки. Після одягу в хід пішов музичний центр і телевізор. Наталя Михайлівна з насолодою дубасила монітор „Томпсона” молотком, наспівуючи щось про „ярасть благародная вскіпаєт как волна”. Коли від електроніки залишилася купа залізяччя, Наталя Михайлівна побігла до ванної кімнати і почала трощити баночки з косметикою.
За кілька годин, коли остання пачка макаронів з написом „Рrodukt Рolski” була спущена в унітаз, в двері подзвонили. Наталя Михайлівна задоволено огледілася і відімкнула двері. На порозі стояв Вова з пакетом продуктів; перше, що кидалося в очі, була пляшка „Red Label”. Наталя Михайлівна вихопила пляшку з пакета і щосили траснула неї об стіну. „Убєй в сєбє всьо іностранноє” - гаркнула Наталя Михайлівна в обличчя переляканому Вові і поправила розхристаний байковий халат білоруської фабрики „Пінскшвєя”. „Опозіционниє патріотічєскіє сіли - то єсть ми - продолжают борьбу. Вова, только что я разослала по штабах распоряженіє о масовой акциї унічтоженія імпортних продуктов. Конечно же, кітайскіє товари - ісключєніє. Оні будут отправлєни намі обратно в бєдниє кітайскіє провінції в качєствє гуманітарной помощі...” - тут Наталя Михайлівна затнулась і побігла в кімнату. Коли Вова зайшов слідом, Наталя Михайлівна навпочіпки намагалася розгледіти щось під робочим столом. Нарешті вона вилізла, прошепотіла „згарєла хата - гарі і сарай” і щосили вдарила клавіатурою об монітор комп’ютера.
Previous post Next post
Up