Всєх святих (34)

Oct 31, 2005 16:15

Наталя Михайлівна шукала в шухляді робочого столу пігулку анальгіну, коли до кабінету заcкочила Вєрочка. "НатальМіхална, к вам гості" - встигла писнути Вєрочка, і з приймальні до кабінету зайшов хтось у чорному; замість голови у відвідувача на плечах був великий гарбуз із продовбаними на місці очей і рота дірками. "Партія Пора поздравляєт вас с провєсіональним празніком" - загув гарбуз, і в прочинені двері до ввірвався підліток у костюмі скелета, за ним хтось невизначений в простирадлі, і нарешті жіночка середніх років в цивільному з великим відьомський ковпаком на голові. "Трикотріт" - заверещала жіночка, підскочивши до ошелешеної Наталі Михайлівни і тицяючи їй під ніс відкритою чорною дермантиновою сумкою. З-під простирадла вимайнули руки з хлопавками, гарбуз з скелетом бігали хороводом навколо переляканої Вєрочки, дзвенів телефон, з вулиці долинала сигналізація машини...
"Брись!!!" - отямившись, закричала Наталя Михайлівна. Гості вискочили з кабінету, потягши за собою Вєрочку; телефон продовжував дзвонити, і Наталя Михайлівна зняла трубку. "Вам тєлєфонограмма" - жіночим голосом сказала трубка, - "запісивайтє: "настоящім прєдлагаєтся вам прібить сєгодня трідцать пєрвого октября сєго года в полночь на єжегодний рєспубліканскій сльот тчк пєрвая встрєча состоітся на лисой горє тчк форма одєжди парадная. пользованіє мєханічєскім транспортом за свой счьот тчк подпісь начальнік канцелярі ха ем вій".
Previous post Next post
Up