Когда меня спрашивают кто родители у моего мужа я отвечаю "доктора" и очень этим горжусь. Хотя в душе не отдаю им надлежащего уважения. И мне подумалось, возможно, так гордыня и действует всегда. То есть: если ощутил укол гордыни то, присвоил чужие заслуги. Примазался так сказать. Ну шутка ли сказать - доктор! Шесть лет учебы! Миссия помощи! ( Read more... )

Click to view

Коли скидаєш з себе прямі обов'язки, тоді життя стає пустим. І шукаєш десь сенсів і не знаходиш. 

Click to view

Быть точно такой, какая ты есть - вот подлинная женская красота.

Когда предают себя, стараются быть не теми, кем есть, думая, что так
красивее - тогда красота ускользает.

У мене були думки про те, що коли не стало мого батька то на планеті висвободилось багацько правди і вона осіла у всіх потроху. Якось дуже щиро стало навкруги. Можливо, діло в тому, шо близкість смерті, про котру говорить траурна хустка на мені, робить людей максимально щирими.

Падающие капли дождя молятся об упавших каплях.

До того як помер батько, мені здавалось, що у мене є проблеми і вони нестандартні і тому майже невирішувані. Зараз я розумію, яка я невдячна і що просто за відсутності бід, мені проблемою здавались дрібниці. Мабуть, це властивість психіки.

Отак живеш, батьки живі, а тобі здається, що ти рознещасний бо вони поводяться якось не так.
а тоді приходить страшна година, коли батька не стає. І ти розумієщ, що тоді ти був щасливий
і саме тоді все було добре. А тепер настало справжнє горе і нічого цього вже не виправить.

Мені здається, що є якийсь закон отримання і він звучить так: "зароби на три - отримай одне."
Тобто якщо людина отримала премію Нобелівську, то вона її радує не так як би порадувала мене, наприклад, бо та людина до часу отримання вже наробила на три і задовбалась так, що їй та премія як снєжинка на рєснічкє - приятний пустяк.
Так і з заміжжям. Щоб ( Read more... )