Кілька місяців тому натрапила в жж на спільноту чайлдфрі, почитала.. І справді, там більше дітоненависництва. Ще ось буквально сьогодні в жж побачила таке: http://stylenotice.livejournal.com/216908.html "мама - не найважливіша робота у світі". Ліньки дізнаватися, чи є у авторки діти (але щось таки підказує, що навряд), цікаво було почитати коменти.
Направду, хай кожен обирає своє, і лишить ближнього у спокої.
Такого нащастя не доводилося бачити! А то б почули, хто тут тупий :) Частіше зустрічаю якесь присоромлене опускання своєї дитини на користь іншої незнайомої.. Коли йдемо, приміром, в супермаркеті, і мама дитини в істериці, вказуючи наприклад на Юлю, каже своїй: от бачиш, яка хороша дівчинка, не каверзує як ти (мене щоразу підмиває сказати: та ви що, бува так каверзує, що ховайся! Я її щойно заспокоїла :)). Або й в басейні: от бачиш як хлопчик (ааааа, вона дівчинка!!) плаває гарно, не з моїм щастям так плаватимеш ти/сцикун, ти чо, не бійся, не втонеш! Аааа хочеться під землю провалитися від таких опускань-порівнянь :(
ага, це дуже поширене! "сматри, как мальчик спокойно сидит в каласке, а ты!..." або "видишь, мальчик не боится кататься на качели, а ты!..." і головне, що наміри у батьків/бабусь, які так кажуть, зовсім не погані. тільки це відтворення якогось зачарованого кола виховних практик минулого :(
цілком згодна... мені постійно здається, що дітоненависники мають якесь неусвідомлене бажання, щоб це з ними панькались і тетешкались, а не з "якимись там" дітьми.
я би сказала, що в нашому суспільстві амбівалентна ситуація: з одного боку, є люди дуже співчутливі й готові допомогти незнайомцю, а є страшенно байдужі або й нетерпимі.
Comments 9
http://stylenotice.livejournal.com/216908.html
"мама - не найважливіша робота у світі". Ліньки дізнаватися, чи є у авторки діти (але щось таки підказує, що навряд), цікаво було почитати коменти.
Направду, хай кожен обирає своє, і лишить ближнього у спокої.
Reply
Reply
Частіше зустрічаю якесь присоромлене опускання своєї дитини на користь іншої незнайомої.. Коли йдемо, приміром, в супермаркеті, і мама дитини в істериці, вказуючи наприклад на Юлю, каже своїй: от бачиш, яка хороша дівчинка, не каверзує як ти (мене щоразу підмиває сказати: та ви що, бува так каверзує, що ховайся! Я її щойно заспокоїла :)). Або й в басейні: от бачиш як хлопчик (ааааа, вона дівчинка!!) плаває гарно, не з моїм щастям так плаватимеш ти/сцикун, ти чо, не бійся, не втонеш!
Аааа хочеться під землю провалитися від таких опускань-порівнянь :(
Reply
"сматри, как мальчик спокойно сидит в каласке, а ты!..." або "видишь, мальчик не боится кататься на качели, а ты!..."
і головне, що наміри у батьків/бабусь, які так кажуть, зовсім не погані. тільки це відтворення якогось зачарованого кола виховних практик минулого :(
Reply
мені постійно здається, що дітоненависники мають якесь неусвідомлене бажання, щоб це з ними панькались і тетешкались, а не з "якимись там" дітьми.
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment