гуляли тиждень, а наче цілий місяць.
не знаю, мені на Свіржі сподобалося.
і взагалі погуляли чудово.
головне відкриття для мене це Катамадзе.
Шоби там не говорили - попса, зазвєзділась. Фігня то всьо!
Це треба бачити та чути вживу, жоден запис вам того не передасть.
Ніколи в мене такого ще не було. Вона таке творить на сцені... це неможливо передати ні словами ні фотокартками. Тут справа зовсім не в технічності виконання чи в якості звуку, чи в чомусь іще.
Вона просто чіпляє за живе.
Всім рекомендую послухати її наживо.
Ще сподобалися хлопці з Полтави - Контрабас. Купили диск та автографи у кожного з них взяли. Кльові, передбачаю їм світле майбутнє, якщо займатимуться тим далі.
Прикро вразили Оркестр Янки Козир. Гроулінгом співати пісню про "два півники два півники горох молотили" - це не той рівень, на який я очікувала. Про костюми та оті перевдягання я взагалі мовчу - народ вже відверто ржав з них під кінець. Не туди їх понесло, ой не туди...
Юркеш навпаки порадував - хоч майже ті самі пісні я вже чула у Чеширському коті, та цього разу ніхто не лажав - мабуть бо тверезі були. Чи принаймні тверезіші.
Плач Єремії - шо можу сказати... Тарас Чубай став старий та товстий, але я їх всеодно люблю. Шо поробиш, пісні дитинства можна сказати.
кому фотографії промовистіші за слова - велком
http://picasaweb.google.com/jane.lutsenko/Svirzh#ну як завжди.