"Я поет зовусь я Цвєтік..." вобщем вігові в мене вірші. тому рідко пишу нікому не показую. Но тут.. я прозрів від адного ізвестного таваріща Талстого уха (
вот тут сцилко на його стішок) що не зміг не отреагіровать. стіль як і в автора не вритм і слаба рима і ваабще фігово. Оригінал рекомендується до прочитанія
Пять минут - и я уже на зоне
Даже если в пробке весь Подол
Милиция моя меня везет на бобигоне
К друзьям, в родной тюремный двор.
В лукьяновке заброшу якорь
И заведу о жизни розговор.
О том что буду мыть парашы
И сожалеть что не в законе вор.
Не жил по совести, ведь это очень трудно
Кусок говна - вам это не халва.
Быть петухом ведь очень не паскудно,
и мыть парашу - не рожать слова.
писать стихи, марать бумаги,
Теперь на месте я, таков закон
Меня еще дерябнут для отваги,
И скажут "Толстоушка накатай стишков"
Пожмет братва друг другу руки
И камеру разделит пополам
Мне ж отдатут петуший угол
Мой кабинет министров там.