Якось Вовчою горою
під дощем - і без скафандру! -
в надзвичайно довгі мандри
вийшли сестри-саламандри.
Чорні з жовтим саламандри,
від дощу такі блискучі,
в файних чобітках рипучих
завойовували кручі.
Йшли сміливо сестри вгору,
небезпеку оминали,
поміж трав густих пірнали,
Мандрували... мандрували...
Важко йти на гору в зливу -
саламандри потомились,
під
(
Read more... )