Багато хто запитує мене - де я знаходжу старі фото нашого міста. Окрім типової відповіді "в Гуглі" є ще одна відповідь - сайти-аукціони та сайти-архіви. Сьогодні представляю фотографії, знайдені ось тут :
http://bpkgate.picturemaxx.com/http://www.fotobethge.com У полі пошуку задавайте ключові слова Rowno, Rovno, Riwne, Ostrog, Ostroh, Dubno, Kowel. Саме так німці писали назви наших міст у ті роки.
1. Медсестри Червоного Хреста з їх багажем на зруйнованих вулицях.
von Rowno Aufnahmedatum: 1942 Aufnahmeort: Rowno / Riwne (Ukraine)
2. Радянські військовополонені у таборі в Рівне отримують їжу.
Aufnahmedatum: 1942 Aufnahmeort: Rowno (Ukraine)
3. Радянський військовополонений у таборі в Рівне їсть свій суп.
Aufnahmedatum: 1942 Aufnahmeort: Rowno (Ukraine)
4. Персонал лікарні Рівне відпочиває.
Aufnahmedatum: 1942 Aufnahmeort: Rowno / Riwne (Ukraine)
5. Поранені радянські військовополонені в німецькому пункті збору.Остріг.
Fotograf: Arthur Grimm Aufnahmedatum: Juni 1941 Aufnahmeort: bei Ostrog (Ukraine)
6. Ванна в Горині біля Острога. Німці купаються в Горині...
Звертаємо увагу на міст на задньому плані - якщо я не помиляюся, саме він буде фігурувати на наступній фотографії.
Fotograf: Arthur Grimm Aufnahmedatum: Juni 1941 Aufnahmeort: bei Ostroh/Ostrog (Ukraine)
7. Дерев'яний міст з табличкою Остріг. Звертаємо увагу на шпилі на задньому плані - це шпилі монастиря.
8. 1941, в районі Дубно
9. 1941, підбитий танк Т-34 у Дубно
10. Підбиті танки на вулицях Рівного
11. Впіймані червоноармійці у м.Рівне
12. Замаскована техніка. 1943, Рівне
Приємного перегляду та вдалих пошуків.
P.S. Примітка до фото №1 :
"31 серпня 1941 р. була створена Українська Рада довір'я на Волині (пізніше перетворилась на службу Українського Червоного хреста), яку очолив Степан Скрипник (згодом патріарх УАПЦ Мстислав). До її складу увійшли 23 члени, і серед них такі визначні люди Рівненщини, як письменник Улас Самчук, один із організаторів УПА на Волині Ростислав Волошин та інші.Найвизначнішою постаттю милосердя в тогочасному Рівному стала мужня жінка, полтавчанка Харитя Кононенко. Вона очолила комітет Українського Червоного Хреста, працювала і в допомоговому комітеті. Сучасники залишили про X.Кононенко найтепліші спогади. „Великою гуманісткою, невтомною діячкою на полі допомоги всім людям, які допомоги потребували" називав її Улас Самчук. Разом із товаришками із Союзу українок Харитя Кононенко десятки разів відвідала рівненські концентраційні табори, завозячи медикаменти та продукти їх в’язням, багатьох урятувала від голодної смерті, ран та повного виснаження. Вона працювала цілком самовіддано, ризикуючи своїм здоров'ям і життям, гасила спалахи епідемічних захворювань серед військовополонених. Нерідко при цьому мужня жінка ігнорувала заборони гітлерівців, пробивалася крізь мури жорстокості та байдужості окупантів, щоб урятувати кожне людське життя, подати, може, останню надію нещасним. Німці, які офіційно визнавали службу Червоного Хреста, насправді цинічно глумилися над усяким милосердям. Через те їх дратувала активність Хариті Кононенко та їй подібних. Восени 1943 року відважну лицарку милосердя гестапо заарештувало, а невдовзі її, як і ряд інших українських діячів, було розстріляно. Лишилася тільки добра пам’ять, яка легендою ходила поміж в'язнів рівненських таборів."
(с)
http://www.rivne.org Також, додаткова інформація по фото №1 є
т у т