Щодо законів про статус Донбасу

[oleksa_sref]

 Зараз всіх охопила істерика, але ніхто поки що не може сказати про те, як ці закони будуть працювати (та чи будуть працювати взагалі). Одні малюють апокаліптичні картинки, інші просто не звертають увагу. Усілякі паралелі з минулими конфліктами не працюють, бо Донбас - то особливий випадок. Як воно буде - покаже час.

Тим не менш треба відзначити

Comments

[ukraineson]

хтозна що воно буде, але сам факт можливого миру не може не радувати, навіть якщо втратимо частину Донбасу (і не найкращу його частину)
а от спосіб ухвалення закону дуже вже не подобається

[oleksa_sref]

Так спосіб - то відверте блядство. Нічого, все одно ми виграємо!

[alex009p]

У відомому анекдоті є такі слова: "Дивись пункт 1". Зараз доречно сказати: "Дивись пункт 3". У ньому все правильно. І він, цей пункт, найголовніший. Не можна робити навіть найкращі речі (не кажучи вже про ці закони) будь-якими методами, а піпл схаває.
А якщо це ще на фоні свіжих новин про челядь за собою в зРАду, що складається з "видатних" законотворців, таких як свій син, кума-співачка, дружина Луценка і змітені по сусіках перефарбовані "діячі", то це вже "тенденція, однако". І далеко не "по-новому". А тенденції вибудовують систему...
Людей саме це і збурює. А як вони висловлюють таке своє обурення, то їм вирішувати, бо зрештою на них все виливається. А це вогненебезпечно, бо, як вірно сказано у тому ж п. 3, "Не треба псувати нерви - вони у нас й так розхристані."

[oleksa_sref]

Та отож! Вони ще не усвідомили, наскільки суспільство навколо змінилося. І те, що до них тепер будуть дуже прискіпливо ставитися.

З одного боку це непогано - така увага до владі піде на користь.

А з іншого, ну дуже хочеться путлеру влаштувати майдан про Пороха. Щоби прибрати нашими руками свого найнебезпечнішого поки що на теренах СНД конкурента...