Добре, розкрию інтригу - це не що інше, як хутро. Котяче. шкіри тут взагалі немає, бо це - ковтун. Точніше, КОВТУН. 2,5 долоні завширшки й 1,5-2 завдовжки. зрізаний зі спини кота, що успішно пережив зиму, але не був жодного разу розчесаний. Це щодо котячої шерсті, яка по хаті валяється...
От найсмішніше те, що вирізати якраз було достатньо просто - він тримався на десь 3 см шерсті (це завдовжки, а заввишки десь півсантиметра). Я зробила один рух ножицями й все, оця штука опинилася в мене в руках;) Боляче було, коли навесні, десь у березні, я виривала ковтуни руками (було занадто близько до шкіри, ножицями могла або порізати, або просто неможливо нормально підсунути під сам ковтун). Кричить, плаче, а що робити - потихеньку повитягала. Те, що залишилось - на фотці:)
Comments 5
Reply
Reply
Reply
Это как же ему бедному жилось с таким кавтуном после зимы болюче...
Да и вырезать его дело не простое.
Reply
Reply
Leave a comment