еще репост Ирины Егорченко
Мінфін, МОН і наука
Вина шкідницької діяльності цих організацій в проблемах української науки - величезна. А потім вони розповідають, що у нас погана наука і її треба розігнати...
1) Мінфін - сотні заборон науковцям на виконання їхньої безпосередньої діяльності
поїздки на конференції (а без них неможлива робота) - фактично заборонені, вперед у відпустку і за свій рахунок
проведення конференцій в інститутах - заборонене (їх проводять, але конкретно нариваються на проблеми або змушені більше 50% оргвнесків віддавати комусь)
гранти - крім великих міждержавних та державних програм заборонені, малий одноразовий грант ми просто не можемо взяти, відмовляємось
компостування мозку з дріб'язковим контролем (скільки коштує електроенергія і скільки коштує час працівника КРУ та наукових працівників на складання протоколу за включення власного ноутбуку в розетку та бухоблік стільців, які друзі науковця збирались викинути на смітник, але науковець приніс на роботу)
жорстке регулювання зарплати, неможливість використовувати економію фонду зарплати (жодного толку для наукової установи від звільнення непродуктивних людей нема)
науково-популярна діяльність - фактично заборонена і здійснюється на власний ризик. Якщо КРУ прийде на День науки - буде скандал; критикують сайт НАНУ - а чи можна витратити гроші на новий хороший сайт?
скупий платить двічі, тупий - тричі - за багато необхідних послуг прямо платити неможливо, платять через посередників в рази дорожче (приклад - редакція українського наукового журналу платити за DOI не може (а це важливіше наукометричних баз) - платять за комплект послуг приватній фірмі набагато більше - іншого виходу нема; ми платимо реальну ціну - але власні кошти, і цього не можна вимагати від працівників редакцій
регулювання відряджень - шкідництво і ідіотизм, хто відповість за марну витрату часу на оформлення майже заборонених відряджень? Я колись відрядження на один день (не хотілося брати відпустку на тиждень) оформляла ще цілий день. Ми так що економимо? Ну або нариватись на проблеми і їхати по Україні просто так.
обмеження щодо купівлі обладнання та запчастин навіть за грантові кошти
неможливість управляти коштами грантів (крім Горизонту, та й то хтойзна). Приклад - зарубіжний фонд дає гроші зарубіжному науковцю на перебування в нашому інституті і перераховує кошти в наше казначейство. Уявіть собі квест щоб їх звідти витрясти. Раз спробували - все, більше нізащо. Кому від цього краще? До нас раніше хотіли іноземці в аспірантуру, за "їхні" гранти. Ми дослідили питання - це практично неможливо, тобто потребує постійної безкоштовної роботи кількох людей для забезпечення процесу
і це я впевнена, що знаю лише 1% проблем....
2) МОН (на додаток до системи вищої освіти)
маразматичні і неефективні процедури захисту дисертацій та присудження вчених звань - зелена вулиця продавцям і покупцям ступенів, і тероризування науковців
фахові журнали - вимоги до фахового журналу прямо суперечать вимогам до якісного журналу
підпорядкування науки процесу захисту дисертацій та ліцензуванню
розвиток антиекспертного середовища
формальний підхід до наукової освіти дітей - МАН силами батьків та вчителів заради додаткових балів та атестації вчителів; наука сприймається дітьми як іграшки, повторення з сцени чужих робіт та реферати; див. історії про звільнення науковців які хотіли працювати з дітьми, але ставки були потрібні "своїм"
вимоги до всіх викладачів за будь-яку ціну імітувати "науку", тобто публікувати спам заради звітності
антипродуктивна система підвищення кваліфікації викладачів - інститут НАНУ без спеціальної ліцензії яку отримати нереально таку програму проводити не може, а обмін папірцями між сусідніми вишами це нормально
тут я знаю мабуть 5%
*******************
Я не про те, що НАНУ біла і пухнаста, а про те, що проблеми української науки треба вирішувати в комплексі