День 3 в 1. Безсоння три ночі
Почалось все із чудової поїздки в Донецьк (вперше завітав в це чудове місто) на свято Хелоувіну з Моберами. Забігаючи наперед одразу слід сказати, що і так зрозуміло, що з моберами особливо спати не вийде. Тому Всі вихідні і заодно й понеділок в мене пройшли за один довжелезний насичений день.
1. Поїздка в в поїзді з П’ятниці на Суботу звичайною (дивно) не дуже гучні гуляння з мобераи і досить швидкий відбій (хоча спати на верхній полиці боковій такій бандурі, як я, напевно, не є можливим навіть коли я дуже втомлений, тому поспати в позі «Иць» вийшло з години 2)
2. Ранок Донецьк - Зутсріч Місцевих та Панаєхала =), ранкова вписка у Катаріади (Дарма вписувався, адже всі небухаючі пішли гуляти, а мені видалась нелегка доля дивитись\, як інші глушать коньяк), переїзд на основну вписку для перевдягалочки, вечірні пагуляшки Зомбаків відьом та міма(Черніки) по місту, від чого підривало мозок місцевих, особливо коли всі мобери завалювали в один автобус.
3. Весьолий квест для моберів, який закінчився одразу, як тільки і почався (всі тупо забили бігати по незнайомому місту і шукати в дворах карточки) - замість цього всі плавно перемістились в мінівривалочку в Сільпо, місцеві пордавці не очікували черги оборотнів на кассі. Після цього На Площі під Повітряну кульку і фаєра куклусклану Ру відбулося відкриття грядущого балу нечісті
4. Сам бал порадував - особливо його вступна частина (Її б краще розтягнути було, але то таке) Під звуки всяких моторшних ввальсів всі танцювали з пів годинки (Раптом згадав, що вмію танцювати Вальс і одразу нарішав собі 4 учениці: Ксю, Черніка, Серьога Макарон і катрін - вишу їм уроки до сих пір ;)) Потім всі розгріблись по інтересах - або убухать на другому поверсі, або гоцать під DnB та стробоскопи в підвалі, або дивитись купу коротко- та повнометражок в кінозалі, так як весь бал Нечісті порходив в закритому Кінотеатрі «Горняк» (Я реально думав, що в перекладі «Горняк» означає - «Горєц», але виходить, що це «Шахтар»)
5. Повернення на вписку о 3 ночі, намагання заснути (ну ми старались) в п’ятьох на двохмісній кроваті подалі від бухаю чого натовпу - в кімнаті з входом в туалет і ванну неможливо заснути, бо це тупо постійний прохідний двір. Але хоча б в нашій «тверезій» (бухали всі бажаючі не в ній але готовими приходили спати в неї) кімнаті не смерділо ароматом свіжих шкарпеток Алдекейна.
6. Ранок, важкий підрив, роздуплізм, виїзд в центр поїсти. Черніка хотіла повести нас в місцеве арт кафе «Бібліотека», але овно після вчорашнього було ще заркито. Тому пішли візуально зацінити «Ліверпуль», який обрала, щоб попоїсти більшість моберів.
7. Надалі починається дорога додому. Вдовх з Чернікою Пішлишукати потрібну маршрутку на Дніпропетровську трасу. Перед цим довго і нудно шукали «Велику кишеню», щоб попоїсти (Хліб з травами і місцеве молоко врешті нарішали всі вапроси). Після цього повернулись на зупинку маршрутки, яку до цього знайшли і сіли на 10 маршрутку (перед цитм ще допомогли Дівчині додзвонитись до Хлопця, щоб той забрав її бо в неї не було грошей). Сівши в маршрутку доїхали до кінцевоїі тільки там виявилось, о їхали не в той бік. Тому повернули ми одразу на цій самій маршрутці і ще раз проїхали весь Донецьк - норманджальна екскурсія по всіх мікрорайонах (доречі любителям індастріалу є на шо подивитись - особливо славнозвізні терикони прямо посеред житлових масивів =))
8. Нарешті вибравшись на кінцевій з маршрутки, почалапали до трасси (до неї було десь хвилин 20 пішки), пройшли пару шахтних господарств і вийшли нарешті на довгожданну трасу.
9. Сам автостоп. До нього звісно ми не булои готові, так як до останнього думали, що поїдемо на поїзді (принаймні я), але, думаю, обидва ніякн е жалкуєм, що так сталось. А сталося те, що Черніці треба було в київ Раніше ніж приїжджав поїзд (та і мені теж, в принципі), саме тому ми вирішили рихинути і дістатись стопом до ранку. Квитки віддали Чепі з Небаяністом, так як в них взагалі не було ні копійки в кишені, щоб дістатись додому. З екіпіювання в нас був флікер, маленьких млявий ліхтарик та стоперськкі штаніНебаяніста (рішали більшість вапросів) і на десерт обидва були в ідрьоно гатішних пальто, які приходилось знімати, щоб застопорити машини, бо темні плями точно ніхто не хотів підбирати (бувало, коли я стоячи в тільняшці, призупиняв машину, а Черніка в гатішному пальто бігла домовлятись, то водій, побачивши її ще й в капюшоні швидко давав газу =))
10. Сам маршрут. Їхали з 13.00 до 6.00 - 17 годин на 10 попутках. Кожний водій був місцевим колоритом! В двох наших водіїв при нас закінчувався бензин (Другий водій, що, доречі, дуже крутий бо підібрав нас в найтемнішому місці в світі, розкачував машину по дорозі щоб бензин, що на дні бензобаку плескався і хоч трохи попадав в бак - саме через це ми доїхали до найближчого кафе і заправились від місцевого далекобійника). Також зустрілись з 6-ма дуже прямим пацанами під Кобиляками (хто шарить де це, той зацінить), половина з яких одразу хотіла нас нарішать, а друга виявилась нормальними і почала нормальна радити куди йти і що робити. Чуваки дуже швидко вгамували своїх бикуючих і дуже ввічливо порадили де далі ставати для голосування. Напенно, стимулом для такого милого вчинку стало те, що один з них, що родом з Тернопільщини (самий нормальний з них), судячи з нашої української мови виріши що Я (Київ) та Черніка (Москва) тупо з Західної України, і був реально дуже радий побачити земляків в таку пору =)
11. Вигруз о 5 ранку на Червоному Хуторі прямо напроти маршрутки що веде на Чернігівську і вперед до Черніки для вривання в сніданок та роз бігання по домах.
12. Понеділок - Забив на Чабани, пішов на роботу, на якій ледь тримався адже постійно засинав , де тільки не зупинявся (що вже казати про те, коли я сидів в кріслі), побував на території телеканалу «Глас» (про що дінався вже в середині) - Туди я потрапив через запрошення моєї однокурсниці Свєти Левчук спробувати себе в якості диктора ангійською мовою - саме цим я там і займався. Незважаючи на те, що засиная Я там після кожного прочитаного абзацу, мене все одно похвалили за тембр голосу і за якість, тепер чекаю може навіть щось і заплатять =), і на останок в понеділок відвідав театр де проходили приготування до концерту, що відбудеться 4го числа.
13. Сон……………………….всі три дні відчував себе нереальним зобі, тому що ходив, думав і робив все, як зомбі
П.С. Якщо комусь це цікаво - в середині телеканалу «Глас» на одному з поверхів зроблений (єдиний в світі) православний храм в Візантійському стилі (тупо прямо напроти якихось знімальних майданчиків і всілякої штук єні - релігійний канал, як не як)
1. Поїздка в в поїзді з П’ятниці на Суботу звичайною (дивно) не дуже гучні гуляння з мобераи і досить швидкий відбій (хоча спати на верхній полиці боковій такій бандурі, як я, напевно, не є можливим навіть коли я дуже втомлений, тому поспати в позі «Иць» вийшло з години 2)
2. Ранок Донецьк - Зутсріч Місцевих та Панаєхала =), ранкова вписка у Катаріади (Дарма вписувався, адже всі небухаючі пішли гуляти, а мені видалась нелегка доля дивитись\, як інші глушать коньяк), переїзд на основну вписку для перевдягалочки, вечірні пагуляшки Зомбаків відьом та міма(Черніки) по місту, від чого підривало мозок місцевих, особливо коли всі мобери завалювали в один автобус.
3. Весьолий квест для моберів, який закінчився одразу, як тільки і почався (всі тупо забили бігати по незнайомому місту і шукати в дворах карточки) - замість цього всі плавно перемістились в мінівривалочку в Сільпо, місцеві пордавці не очікували черги оборотнів на кассі. Після цього На Площі під Повітряну кульку і фаєра куклусклану Ру відбулося відкриття грядущого балу нечісті
4. Сам бал порадував - особливо його вступна частина (Її б краще розтягнути було, але то таке) Під звуки всяких моторшних ввальсів всі танцювали з пів годинки (Раптом згадав, що вмію танцювати Вальс і одразу нарішав собі 4 учениці: Ксю, Черніка, Серьога Макарон і катрін - вишу їм уроки до сих пір ;)) Потім всі розгріблись по інтересах - або убухать на другому поверсі, або гоцать під DnB та стробоскопи в підвалі, або дивитись купу коротко- та повнометражок в кінозалі, так як весь бал Нечісті порходив в закритому Кінотеатрі «Горняк» (Я реально думав, що в перекладі «Горняк» означає - «Горєц», але виходить, що це «Шахтар»)
5. Повернення на вписку о 3 ночі, намагання заснути (ну ми старались) в п’ятьох на двохмісній кроваті подалі від бухаю чого натовпу - в кімнаті з входом в туалет і ванну неможливо заснути, бо це тупо постійний прохідний двір. Але хоча б в нашій «тверезій» (бухали всі бажаючі не в ній але готовими приходили спати в неї) кімнаті не смерділо ароматом свіжих шкарпеток Алдекейна.
6. Ранок, важкий підрив, роздуплізм, виїзд в центр поїсти. Черніка хотіла повести нас в місцеве арт кафе «Бібліотека», але овно після вчорашнього було ще заркито. Тому пішли візуально зацінити «Ліверпуль», який обрала, щоб попоїсти більшість моберів.
7. Надалі починається дорога додому. Вдовх з Чернікою Пішлишукати потрібну маршрутку на Дніпропетровську трасу. Перед цим довго і нудно шукали «Велику кишеню», щоб попоїсти (Хліб з травами і місцеве молоко врешті нарішали всі вапроси). Після цього повернулись на зупинку маршрутки, яку до цього знайшли і сіли на 10 маршрутку (перед цитм ще допомогли Дівчині додзвонитись до Хлопця, щоб той забрав її бо в неї не було грошей). Сівши в маршрутку доїхали до кінцевоїі тільки там виявилось, о їхали не в той бік. Тому повернули ми одразу на цій самій маршрутці і ще раз проїхали весь Донецьк - норманджальна екскурсія по всіх мікрорайонах (доречі любителям індастріалу є на шо подивитись - особливо славнозвізні терикони прямо посеред житлових масивів =))
8. Нарешті вибравшись на кінцевій з маршрутки, почалапали до трасси (до неї було десь хвилин 20 пішки), пройшли пару шахтних господарств і вийшли нарешті на довгожданну трасу.
9. Сам автостоп. До нього звісно ми не булои готові, так як до останнього думали, що поїдемо на поїзді (принаймні я), але, думаю, обидва ніякн е жалкуєм, що так сталось. А сталося те, що Черніці треба було в київ Раніше ніж приїжджав поїзд (та і мені теж, в принципі), саме тому ми вирішили рихинути і дістатись стопом до ранку. Квитки віддали Чепі з Небаяністом, так як в них взагалі не було ні копійки в кишені, щоб дістатись додому. З екіпіювання в нас був флікер, маленьких млявий ліхтарик та стоперськкі штаніНебаяніста (рішали більшість вапросів) і на десерт обидва були в ідрьоно гатішних пальто, які приходилось знімати, щоб застопорити машини, бо темні плями точно ніхто не хотів підбирати (бувало, коли я стоячи в тільняшці, призупиняв машину, а Черніка в гатішному пальто бігла домовлятись, то водій, побачивши її ще й в капюшоні швидко давав газу =))
10. Сам маршрут. Їхали з 13.00 до 6.00 - 17 годин на 10 попутках. Кожний водій був місцевим колоритом! В двох наших водіїв при нас закінчувався бензин (Другий водій, що, доречі, дуже крутий бо підібрав нас в найтемнішому місці в світі, розкачував машину по дорозі щоб бензин, що на дні бензобаку плескався і хоч трохи попадав в бак - саме через це ми доїхали до найближчого кафе і заправились від місцевого далекобійника). Також зустрілись з 6-ма дуже прямим пацанами під Кобиляками (хто шарить де це, той зацінить), половина з яких одразу хотіла нас нарішать, а друга виявилась нормальними і почала нормальна радити куди йти і що робити. Чуваки дуже швидко вгамували своїх бикуючих і дуже ввічливо порадили де далі ставати для голосування. Напенно, стимулом для такого милого вчинку стало те, що один з них, що родом з Тернопільщини (самий нормальний з них), судячи з нашої української мови виріши що Я (Київ) та Черніка (Москва) тупо з Західної України, і був реально дуже радий побачити земляків в таку пору =)
11. Вигруз о 5 ранку на Червоному Хуторі прямо напроти маршрутки що веде на Чернігівську і вперед до Черніки для вривання в сніданок та роз бігання по домах.
12. Понеділок - Забив на Чабани, пішов на роботу, на якій ледь тримався адже постійно засинав , де тільки не зупинявся (що вже казати про те, коли я сидів в кріслі), побував на території телеканалу «Глас» (про що дінався вже в середині) - Туди я потрапив через запрошення моєї однокурсниці Свєти Левчук спробувати себе в якості диктора ангійською мовою - саме цим я там і займався. Незважаючи на те, що засиная Я там після кожного прочитаного абзацу, мене все одно похвалили за тембр голосу і за якість, тепер чекаю може навіть щось і заплатять =), і на останок в понеділок відвідав театр де проходили приготування до концерту, що відбудеться 4го числа.
13. Сон……………………….всі три дні відчував себе нереальним зобі, тому що ходив, думав і робив все, як зомбі
П.С. Якщо комусь це цікаво - в середині телеканалу «Глас» на одному з поверхів зроблений (єдиний в світі) православний храм в Візантійському стилі (тупо прямо напроти якихось знімальних майданчиків і всілякої штук єні - релігійний канал, як не як)