Все добре, що добре закінчується. Реальне життя *** Everything is fine that finishes fine. Real life

[orest_zub]

Поки я ще не зовсім ввійшов у курс справ я намагаюся дізнатися що ж діється в нашому Представництві Уповноваженого ВРУ з прав людини і з чим переважно стикатимуся в найближчому майбутньому.
Отже одна із небагатьох хепі ендових історій.

Приходить якось до нас дівчинка років двадцяти двох, приємної зовнішності, чорненька, вдягнена зі смаком, хоча

Comments

[orest_zub]

Слово "підлеглий" мені не дуже подобається :-)
На жаль 80% це гнилі випадки з буденного життя сварок між сусідами чи видумки психічно хворих, хоча є і речі, за які варто боротися...
Не знаю на скільки мене вистарчить :-/

[orest_zub]

клас, а де ти працював?

[zubnafeja]

Мене в цій історії якраз закінчення засмучує... нелегальне виготовлення документів для української дівчинки, котрій не може допомогти рідна держава і всіма шляхами показує, які їй непотрібні громадяни, як ось-ця дівчинка... Це прикро... і сумно...

[admin_i_strator]

нелегальне? де тут про це сказано. можна отримати паспорт без прописки.

[zubnafeja]

"...за рахунок кількох переконливих дзвінків було вироблено закордонний паспорт, не зважаючи на абсолютну відсутність документів і прописки..."

[orest_zub]

Юля, не переймайся :-)
В цій історії було набагато біьше різноманітних перешкод і труднощів.
Я закцентував на цьому аспекті, щоб показати як правозахисна організація може вплинути на бюрократичний орган заради досягнення вищої суспільної цінності за рахунок подолання мізерних формальностей.
Вона ніколи б не отримала закордонного паспорта, оббиваючи пороги УВІРу і швидше за все життя би далі тягнулося сірою смугою.
Згідно ст.7 ЗУ "Про Уповноваженого ВРУ з прав людини" омбуцмен крім законів та Конституції ще й керується власною совістю і почуттям справедливості, маючи при цьому дуже широкі повноваження, що яскраво виокремлює його з рядів інших клерків.

На мою думку, це був один з найкращих способів вирішити дану проблему...