як в кіно, майже

[os_bo]

двоповерховий автобус із кондиціонером-туалетом. сиділа на своєму місці вже і чекала, коли будем рушать, аж тут повертаю голову до вікна і бачу малого років 7, який цілився в мене із іграшкового пістолета. він зрозумів, що я його побачила і, дивлячись мені в очі, "показав" 7 пострілів (підозрюю, що мені межи очі), після чого задоволено так

Comments

[ortep75]

А наш стріляв чи вже закордонний?

[os_bo]

наш-наш

[promonaut]

може стрижку треба коротшою зробити..?:)

[os_bo]

та куди ж коротше

[vedmedyk]

о, тут вже спитали, наш чи нє))

[vedmedyk]

бо років кілька тому шумів якийсь текст в інтернетах, основна теза якого про те шо українці - бандерівці-людожери всі до одного, випливала з того, шо в автора поціляв пальцем чи типу того якийсь пацанчик, коли автор проздив поїздом повз наші людожерні території

[os_bo]

ну, конєшно, хлопчик міг оббігти автобус, побачить, шо номери на ньому - не вкраїнські, і вирішить, шо запроданцям не місце на наших автохтонних автовокзалах :)

але я би просто сказала, шо якби я була режисером, то я б таку сцену включила в кіно про ісканія і мєтанія. (спеціально зазначаю, що сцена відбувалась рано вранці - перед 7, і головна героїня всю ніч не лягала, тому всі події сприймались із ефектом "сповільненої зйомки", а цей прийом завжди для "значущості" використовують)