вітром долі занесло мене вчора до приватного медичного центру у варшаві на прийом до окуліста. окуліста звали юсеф надір. вік, на око, 50-55 років. польською він говорив пристойно - пацієнти розуміють, загалом, чого від них хочуть, але сказать мені зразу, що треба дивиться на підлогу, він не знав як (а про стелю знав). вобщім, я роблю висновок, що
(
Read more... )
Comments 6
Reply
Reply
Reply
але якшо подивитись польські оголошення про прийом на роботу, стає ясно, що їм не до перебирання походженням кандидатів.
в польщі дуже високе безробіття - це правда. але група яка від нього страждає найбільше - це молодняк із дипломами, але без досвіду роботи, і люди без кваліфікації. усіляких інженерів-лікарів із досвідом тп не вистачає.
Reply
Мій шкіряний лікар-араб, наприклад, нічого не говорив, коли пощупав вавку на нозі - просто виписав рецепт.
Reply
у польщі, наприклад, досі великі прроблеми із діагностикою тропічних і тп хвороб. а поляки тусуються по всьому світі, і вертаються додому смертельно хворіть. у польщі померти від малярії можна на раз, бо її діагностувати не вміють.
Reply
Leave a comment