платтячка
Ще восини Гадір - наша знайома з Йорданії - прийшла до нас вгості й принесла Маріанні в подаронок (без нагоди) красиву довгу принцесячу сукню.Маріанна засоормилась і не хотіла її вдягати. Ми з Гадір прочитали їй історію про Попелюшку і сказали, що вона буде теж така принцеса (а не як Анастасія і Дрізела) у новій сукні. Але мала навідріз відмовлялась і не хотіла. Я пообіцяла Гадір, що покажу їй фото Маріанни в новій сукні, коли вона її вдягне.
У пятницю (це як в Україні в неділю) ми йшли до церкви і я вдягла сукню, а доня розплакалась, не хотіла бути в сукні й закатала істерику (вона це робить дуже рідко). Я не мала часу розбиратись, бо ми вже запізнювались і в церкві вона освоїлась у сукні та навіть танцювала як принцеса.
Але після того ця сукня в нас вдягається із запереченнями й істериками знову. Так мені не вдявалось її ще раз вдягнути, лише в Україні на короткий час під час фотозйомок, коли її увага була більш розсіяна і вона сильно тому не придала значення.
І після цієї пригоди з рожевою сукнею в нас почалось відторгнення вбирань. Вона не хотіла гарно вдягатись до церкви і завжди просила, щоб я їй вдягла футболку замість плаття. Перед фотосесією в Україні ми з капризами вдягали вишиванку з бомбончиками (чи китичками) - як воно правильна називається? Маріанна сьогодні назвала ті штучки щіточками: а справді, на щіточки схоже.
А ще в нас є сусідка - дівчинка Марушка, якій 3.5 роки і яка любить принцесячі вбрання. Маріанна приходить до неї вгості і Марушка їй пропонує розкішні сукні. та Маріанна не хоче. Лише на черевики з підборами погоджується. І вдома вона теж любить вдягати мої черевики з підборами.
А тепер я почала давати їй вибір - щоб вона обирала, яке плаття сама хоче. Звичайно, я відкриваю частину шафи, де висять сукенки (а футболочки на поличці ховаються в іншій частині шафи). Вона просить футболку всеодно і я частково обманюю її, що у футболці буде холодно... Тоді вона обирає свою улюблену сукню - "з тапками" (на платтячку є аплікація тапок). Сьогодні вона обрала плаття з тапками знову, і я сказала, що вона в ньому була вчора і воно тепер бруднулє, і треба обирати інше. І дитя обрало квітчасте платтячко. Може вона хотіла бути схожою на маму чимось сьогодні, бо в мене була квітчаста сорочка.
У пятницю (це як в Україні в неділю) ми йшли до церкви і я вдягла сукню, а доня розплакалась, не хотіла бути в сукні й закатала істерику (вона це робить дуже рідко). Я не мала часу розбиратись, бо ми вже запізнювались і в церкві вона освоїлась у сукні та навіть танцювала як принцеса.
Але після того ця сукня в нас вдягається із запереченнями й істериками знову. Так мені не вдявалось її ще раз вдягнути, лише в Україні на короткий час під час фотозйомок, коли її увага була більш розсіяна і вона сильно тому не придала значення.
І після цієї пригоди з рожевою сукнею в нас почалось відторгнення вбирань. Вона не хотіла гарно вдягатись до церкви і завжди просила, щоб я їй вдягла футболку замість плаття. Перед фотосесією в Україні ми з капризами вдягали вишиванку з бомбончиками (чи китичками) - як воно правильна називається? Маріанна сьогодні назвала ті штучки щіточками: а справді, на щіточки схоже.
А ще в нас є сусідка - дівчинка Марушка, якій 3.5 роки і яка любить принцесячі вбрання. Маріанна приходить до неї вгості і Марушка їй пропонує розкішні сукні. та Маріанна не хоче. Лише на черевики з підборами погоджується. І вдома вона теж любить вдягати мої черевики з підборами.
А тепер я почала давати їй вибір - щоб вона обирала, яке плаття сама хоче. Звичайно, я відкриваю частину шафи, де висять сукенки (а футболочки на поличці ховаються в іншій частині шафи). Вона просить футболку всеодно і я частково обманюю її, що у футболці буде холодно... Тоді вона обирає свою улюблену сукню - "з тапками" (на платтячку є аплікація тапок). Сьогодні вона обрала плаття з тапками знову, і я сказала, що вона в ньому була вчора і воно тепер бруднулє, і треба обирати інше. І дитя обрало квітчасте платтячко. Може вона хотіла бути схожою на маму чимось сьогодні, бо в мене була квітчаста сорочка.