Росія як Кувалда Богів, або дещо з "Заніматєльной Зоопсихології"
Пережив ото вчора свої "15 хвилин ЖЖ-слави", завдяки оцьому агітплакату:
Герой плакату (не Моторола, звісно, а його "воспєватєль") ввів мене в персонажі свого чергового опусу Любители апокрифов. Що тут сказати? Ну, спасибі за промоцію, якось так...
Власне, автор того допису цікавить мене значно менше, аніж його широка паства - за нею спостерігати куди цікавіше. От і спостерігаю, з позиції зоопсихолога - просто з захопленням, за новою доктриною, котру проповідує цей пан в компанії ще кількох відомих в мережі пропагандистів, і якою охоче харчується доволі широкий прошарок ракоцапів, скажимо так, не позбавлених інтелекту, "образованщіни". В майбутньому історики, що досліджуватимуть загибель утворення на ім'я "Російська Федерація" мають присвятити кілька глав і цій дивній концепції, згідно котрої Росія багато століть виступає в ролі бойового інструменту (вочевидь, кувалди) в руках Великобританії (справжнього керманича Європи) в її запеклій боротьбі зі Сполученими Стейтами.
Цікаво було б зазирнути в мозок мислячого ракоцапа, який так охоче повірив в цю доктрину. Насамперед, звісно, приходить думка, що цей прошарок погодився на роль Божої Кувалди, аби хоч так нарешті досягти давньої мрії - зробити "Пєндосії кірдик". Але це, скоріш за все, не перша мотивація. Перша складніше. Оскільки прошарок не з числа "вати вульгаріс", то він спинним мозком таки відчуває наближення чогось недоброго і невідворотнього. Від цього страшно, і аби не було так страшно, мислячі ракоцапи подумки вже здалися на милість європейцям (зауважу, в цьому середовищі всякі "гейропи" загалом не осміюються - таки культурна публіка), і тепер впевнені в своєму майбутньому. Як то кажуть в тих краях, ну-ну....
Для ілюстрації - кілька цитат з двох суміжних джерел, дві - від вищезгаданого фаната моторол, і одна - з роздумів одного з його найвідданіших неофітів:
"...Я излагал своё мнение о причинах занятия российскими войсками Приднестровья, Абхазии и Крыма. Эти операции были проведены в интересах Евросоюза, они сорвали гипотетическое вступление Молдавии, Грузии и Украины в НАТО и фактически уничтожили созданную американцами группу ГУАМ.
...Европейцы явно намерены и впредь использовать РФ в качестве своей сырьевой базы, а российскую армию - в качестве своих вооружённых сил. Одно это обстоятельство делает любые разговоры о распаде РФ беспредметными. Не понимают этого только российские псевдолибералы.
...Посмотрел первую серию нашумевшего сериала "Оккупированные". ... в общем-то одной серии для понимания месседжа вполне достаточно. А месседж очень простой: люди практически открытым текстом говорят - Россия действует под прямым руководством Евросоюза."
У мене все. Музикальним супроводом для цього поста, вважаю, пасуватиме оця композиція:
Герой плакату (не Моторола, звісно, а його "воспєватєль") ввів мене в персонажі свого чергового опусу Любители апокрифов. Що тут сказати? Ну, спасибі за промоцію, якось так...
Власне, автор того допису цікавить мене значно менше, аніж його широка паства - за нею спостерігати куди цікавіше. От і спостерігаю, з позиції зоопсихолога - просто з захопленням, за новою доктриною, котру проповідує цей пан в компанії ще кількох відомих в мережі пропагандистів, і якою охоче харчується доволі широкий прошарок ракоцапів, скажимо так, не позбавлених інтелекту, "образованщіни". В майбутньому історики, що досліджуватимуть загибель утворення на ім'я "Російська Федерація" мають присвятити кілька глав і цій дивній концепції, згідно котрої Росія багато століть виступає в ролі бойового інструменту (вочевидь, кувалди) в руках Великобританії (справжнього керманича Європи) в її запеклій боротьбі зі Сполученими Стейтами.
Цікаво було б зазирнути в мозок мислячого ракоцапа, який так охоче повірив в цю доктрину. Насамперед, звісно, приходить думка, що цей прошарок погодився на роль Божої Кувалди, аби хоч так нарешті досягти давньої мрії - зробити "Пєндосії кірдик". Але це, скоріш за все, не перша мотивація. Перша складніше. Оскільки прошарок не з числа "вати вульгаріс", то він спинним мозком таки відчуває наближення чогось недоброго і невідворотнього. Від цього страшно, і аби не було так страшно, мислячі ракоцапи подумки вже здалися на милість європейцям (зауважу, в цьому середовищі всякі "гейропи" загалом не осміюються - таки культурна публіка), і тепер впевнені в своєму майбутньому. Як то кажуть в тих краях, ну-ну....
Для ілюстрації - кілька цитат з двох суміжних джерел, дві - від вищезгаданого фаната моторол, і одна - з роздумів одного з його найвідданіших неофітів:
"...Я излагал своё мнение о причинах занятия российскими войсками Приднестровья, Абхазии и Крыма. Эти операции были проведены в интересах Евросоюза, они сорвали гипотетическое вступление Молдавии, Грузии и Украины в НАТО и фактически уничтожили созданную американцами группу ГУАМ.
...Европейцы явно намерены и впредь использовать РФ в качестве своей сырьевой базы, а российскую армию - в качестве своих вооружённых сил. Одно это обстоятельство делает любые разговоры о распаде РФ беспредметными. Не понимают этого только российские псевдолибералы.
...Посмотрел первую серию нашумевшего сериала "Оккупированные". ... в общем-то одной серии для понимания месседжа вполне достаточно. А месседж очень простой: люди практически открытым текстом говорят - Россия действует под прямым руководством Евросоюза."
У мене все. Музикальним супроводом для цього поста, вважаю, пасуватиме оця композиція: