Ой так сподобалось усе!!) Про себе можу сказати, що я якось упереджено ставлюся до східного кіно. Ну тобто корейське теж саме. Але це певно тому, що не дивлась нічого гідного. Що можеш порадити подивитись?) Готова змінити свою думку! Про чоловіче кіно і зомбі підтримую!)) Хоча я тут майже під кожним пунктом можу підписатись) А фото з Калкіним - це до пунку про арт-хаус?
корейське кіно специфічне, дуже навіть) тому точно на любителя) раджу подивитись "Олдбой" і "Спрагу" Пак Чхан Ука, ну і деякі речі Кім Кі Дука, наприклад класичний вже Весна, літо, осінь, зима і...знову весна, Пустуючий дім останнє корейське кіно яке дивилась - Я бачив диявола, дуже криваве і страшне, якщо ти любитель жанру- оціни) кадр з Калкіним це до пункту про фільми,які більше 5 раз дивилась)
ніц не скажу дівки не знімають довгих фільмів, бо в них настрій міняється двадцять разів на тиждень. Тобто мелодрама на півтори години може стати комедією. ((: а мені здається, що чим суперечливіше зняти, тим цікавіше ну і стосовно саундтреку не погоджуюсь - ти ж не знаєш відчуттів людини, яка його пхала і того, що відчувала вона тоді, коли пхала його - це нормально, якщо він не збігається з твоїми очікуваннями в сьомому пункті "гідне" кіно а, і Друзі - форевер і Ештон Катчер кльовий чувак, О!
Софійці Копполі в принципі виходить знімати надзвичайно миле і гарне кіно, дуже дівчаче) ну суперечилвість теж різна буває, от наприклад Дерево життя цього року в Каннах викликав дуже двозначні відгуки: одні плескали-інші свистіли. Але коли знімають біографію то там трохи по-іншому,я думаю.
нееее, відчуття-відчуттями, але коли в драматичній сцені починає якимсь сопливим голосом вити якась штатівська пєвічка то це реально знищує картину вщент. Десь читала чи просто чула що найкращий саудтрек це той якого ти не помічаєш і який дуже гармонійний щ картиною, наприклад коли ти чуєш страхітливі скрипки ти знаєш що це Хічкок, і в тебе в голові автоматично спрацьовує почилання на фільм. Отакими мають бути саундтреки)
щодо сьомого пункту то є справді ахшикарні короткометражки)
Момент на фото з "Великого диктатора" - один з моїх улюблених у тому фільмі...дивно так співпало...а ще ти не розказала які фільми викликали(ють) у тебе сльози і чи викликають взагалі.я не садистка, просто цікаво:)
1. емм.. я дивлюся мало кіно і завждизавждизавжди хочу більше, але не знаю чому дивлюся мало 2. з комедіями все складно. моя улюблена це "оскар" зі сталоне, не маю уявлення чому. 3. люблю обговорювати фільми після того, як подивилась, але як показує практика, складно знайти того, з ким це буде цікаво робити. 4. погано сприймаю екранізації. принаймі ті, що йдуть впритул до текста, відображають на екрані описані події. не бачу в цьому сенсу 5. фільми чапліна я люблю, але не сміюсь. "Заставити людей сміятись значно важче, ніж плакати. Мабуть тому так мало чудових комедій і так багато гарних драм\мелодрам." - поповнила список теорій, чому так багато творів про "нещастя", так мало про "щастя"
цікаво) обговорювати дуже круто, і сама інколи стикаюсь із проблемою що нема з ким або комусь не цікаво про це говорити. І щодо екранізацій згідна на всі сто! ті що впритул до тексту тільки псують враження про текст, і взагалі: коли дивишся фільм а тоді читаєш книжку то головні герої набувають образів акторів, а якщо спершу прочитати і подивитись, то можна бути незадоволеним підбором акторів..дурацько мабуть, але в мене таке було з екранізацією Поттера і деякими героями, та й купою деталей теж)
Comments 30
Про себе можу сказати, що я якось упереджено ставлюся до східного кіно. Ну тобто корейське теж саме. Але це певно тому, що не дивлась нічого гідного. Що можеш порадити подивитись?) Готова змінити свою думку! Про чоловіче кіно і зомбі підтримую!)) Хоча я тут майже під кожним пунктом можу підписатись)
А фото з Калкіним - це до пунку про арт-хаус?
Reply
останнє корейське кіно яке дивилась - Я бачив диявола, дуже криваве і страшне, якщо ти любитель жанру- оціни)
кадр з Калкіним це до пункту про фільми,які більше 5 раз дивилась)
Reply
а Порожній дім зносить дах - своїм оптимістичним настроєм. знайшла шо радити, гг
Reply
Reply
дівки не знімають довгих фільмів, бо в них настрій міняється двадцять разів на тиждень. Тобто мелодрама на півтори години може стати комедією. ((:
а мені здається, що чим суперечливіше зняти, тим цікавіше
ну і стосовно саундтреку не погоджуюсь - ти ж не знаєш відчуттів людини, яка його пхала і того, що відчувала вона тоді, коли пхала його - це нормально, якщо він не збігається з твоїми очікуваннями
в сьомому пункті "гідне" кіно
а, і Друзі - форевер
і Ештон Катчер кльовий чувак, О!
Reply
ну суперечилвість теж різна буває, от наприклад Дерево життя цього року в Каннах викликав дуже двозначні відгуки: одні плескали-інші свистіли. Але коли знімають біографію то там трохи по-іншому,я думаю.
нееее, відчуття-відчуттями, але коли в драматичній сцені починає якимсь сопливим голосом вити якась штатівська пєвічка то це реально знищує картину вщент. Десь читала чи просто чула що найкращий саудтрек це той якого ти не помічаєш і який дуже гармонійний щ картиною, наприклад коли ти чуєш страхітливі скрипки ти знаєш що це Хічкок, і в тебе в голові автоматично спрацьовує почилання на фільм. Отакими мають бути саундтреки)
щодо сьомого пункту то є справді ахшикарні короткометражки)
друзі це круто, а катчер-гімно ;)
Reply
а диявола я б проглянув у кінотеатрі
Reply
Я бачив диявола може покажуть в рамках Артхаус-Львів, але сумнівно в принципі..
Reply
Reply
я плакала від багатьох фільмів, навіть перелічити важко) досить легко мене зворушити якоюсь історією)
Reply
2. з комедіями все складно. моя улюблена це "оскар" зі сталоне, не маю уявлення чому.
3. люблю обговорювати фільми після того, як подивилась, але як показує практика, складно знайти того, з ким це буде цікаво робити.
4. погано сприймаю екранізації. принаймі ті, що йдуть впритул до текста, відображають на екрані описані події. не бачу в цьому сенсу
5. фільми чапліна я люблю, але не сміюсь.
"Заставити людей сміятись значно важче, ніж плакати. Мабуть тому так мало чудових комедій і так багато гарних драм\мелодрам." - поповнила список теорій, чому так багато творів про "нещастя", так мало про "щастя"
Reply
обговорювати дуже круто, і сама інколи стикаюсь із проблемою що нема з ким або комусь не цікаво про це говорити.
І щодо екранізацій згідна на всі сто! ті що впритул до тексту тільки псують враження про текст, і взагалі: коли дивишся фільм а тоді читаєш книжку то головні герої набувають образів акторів, а якщо спершу прочитати і подивитись, то можна бути незадоволеним підбором акторів..дурацько мабуть, але в мене таке було з екранізацією Поттера і деякими героями, та й купою деталей теж)
Reply
Leave a comment