Do you speak pasku?
Вона сумує, над горами неважливих речей.
Вона сумує, між забавами дорослих дітей.
Гурт "Антитіла", "Stand up!"
Почну історію з картинки милого серцю Інжрчика, який завжди вміє "сказати" коротко і влучно.
Днями я ледь не посварилася через те, коли треба чи ні пекти паску. Тішуся, що до справжньої сварки не дійшло, але мене дуже збентежило, що ця людина так переймалася питанням днів. Для мене це звучало якось абсурдно. І того ж вечора я побачила стач у ФБ на цю ж тему.
І тут сяйнуло одразу дві думки. По-перше, я заспокоїлася щодо людини, я якою сперечалася: це не її особиста проблема, а просто масова істерія, а масові істерії проходять так само швидко, як і розгораються. По-друге, я подумала, чи ж це головне?
От уявіть молоду матір. Вона тішиться дитиною, думає, який одяг придбати, в магазин піти чи по нету замовити. А, може, самій пошити? А ліжечко? Взяти те, що сусіди пропонують позичити чи нове купити? А якщо купити, то яке? І сидить цілий день ось ця матір, думає-вибирає, а дитина що? Самотня, голодна й холодна? Я розумію, що це дуже перебільшене порівняння, бо дитина як мінімум плакала і не дала б так просто про себе забути. Але питання лишається: а що саме важливо?
Я не кажу, що варто забити на всі традиції і ритуали. Але головне не забувати, що десь там є Той, хто подарував нас свято і Він, чомусь мені так здається, буде радий, якщо замість того, щоб сперечатися на тему Do you speak pasku? ми просто приділимо цей час Йому.