На днях задумався про те, чим же ми (тут і далі ми вживається на позначення людей, що мешкають в Україні) вічно не дотягуємо до такої омріяної Європи. От їхав у маршрутці і уявив, як виглядала би маршрутка у Мюнхені (так, знаю, що тільки в голову не прийде). Або у Глазгоу. Що ж тут такого, чого там бути не могло б бути) Перше що впало у вічі: скотч ( Read more... )

Люблю випадковості. Люблю коли випадковості люблять мене. Коли на дорозі трапляється щось таке, що саме собою не мало б трапитись, але трапилось - і це приємно. І найсмішніше, сприймаю такі зустрічі як підтвердження того, що я не випадково саме на цій дорозі) З вдячністю посміхаюся і йду далі

Пів-екрана: "мої чорничні ночі". Хто міг знати, що там знімалася Нора Джонс? Хто міг же й знати що я так і не подивився це кіно раніше. Бувають дні коли не хочеться розумного кіна. В мене останнім часом майже всі дні були такі. Десь два роки. Два роки майже без рефлексій - і я не шкодую ( Read more... )

Я мабуть давно нічого не казав. Але Перелесник живе нині у іншому "вдома". І вікна навпроти інші. Дуже рідко, рано-ранесенько чути, як повз проїздить потяг-привид (адже нема поблизу колій). Але коли за вікном живуть сороки, ластівки, горлиці, солов'ї і совенята - все одно не виспишся досхочу)
Всі гарно виспалися сьогодні?

( Read more... )

( Read more... )

Узвіз.. зараз рано темнішає і коли йду, вже небо густо-синє. Морозно але мерзне тільки ніс. А так нібито затишно. Але чомусь є відчуття якоїсь сумбурності, неспокою довкола. Майнула думка, що буває ніч комфортно-ліхтарна і ніч неспокійно-прожекторна ( Read more... )

Все в одному вікні контактів))

( Read more... )

Вчора і сьогодні було неймовірно добре довкола. І всередині. Приїхали наймиліші люди зі Львова - з тих які могли приїхати. я дізнався багато нового про світ і про себе. от трохи фотографій


( Read more... )

( Read more... )