У всех своя правда! ))) Куда дальше? В России упразднили 7 ноября. Вместо него сейчас 4 ноября, а что тогда было наши новые власти и сами не знают. А день независимости, считай принятие Беловежских соглашений в декабре перенесен на 12 июня, после многократной смены названий, типа праздника примирения и согласия, теперь называется Днем России.))) В.Сурков изголяется в написании новой истории, какие тут факты?)))
Об'єктивної історії не існує. Якщо припускати наявність реальності, яку має описувати підручник, то можна сказати, що підручника, який описує реальність не існує. Натомість книжки самі творять реальність, і ця реальність може цілком бути чесною і не містити фальсифікацій, будучи при цьому суб'єктвною.
Так, звичайно, Ви маєте рацію, я невірно сформулювала. Погляд історика завжди суб'єктивний, але, на мою думку, було б непогано, аби шкільні підручники подавали погляд не якогось конкретного історика, чи, як зараз (або як завжди), виконували ідеологічне замовлення існуючої влади, а давали змогу людині самій розібратися і виробити власну точку зору на історичну подію чи особистість. Звичайно, Ви можете сказати, що школа не університет, але, з власного досвіду знаю, коли школярі приходять до вишу, їх досить складно навчити критично сприймати наукову літературу, підручник має для них незаперечний авторитет і власного погляду вони навіть не намагаються виробити. А навіщо потрібні джерела - взагалі не розуміють. Шкільні уроки історії, на яких зараз, як правило, діти лише нудьгують, могли б стати чудовим плацдармом для підготовки критично мислячих людей.
Прочитала це і знову згадала свою вчительку історії. Одним з наулюбленіших методів викладання того, що не було в радянському підручнику, в неї були "хронологічні таблиці", та посилання на документи в хронологічному порядку. Потім на уроках ми це обговорювали, було цікаво і багато вийшло з її учнів, хто дійсно захоплювався історією. Але ми розуміли, що підручник це 10-15%, а решту інформації цікаво! знайти в першоджерелах.
Історія не може бути толерантною. Історія не може бути політично заангажованною. Історія, як складова частина виховання повинна виконувате одне головне завдання - виховання громадянина-патріота. А то буде, як у Тарасовому вірші "І мертвим, і живим...".
Вибачте, але тоді це не історія...mihail_shahinMay 16 2010, 10:22:36 UTC
Якщо ви хочете спиратися на документи, то їх пишуть люди. Якщо ми говоремо про історію, як науку, яка займається вивченням минулого людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Із усіх відомих історичних «фактів» лише незначна кількість може бути повною мірою перевірена і підтверджена. Більшість науковців, які займаються вивченням історичних документів, погоджуються, що сучасний погляд на життя в той чи інший спосіб впливає на нашу інтерпретацію та бачення минулого. Тому на одну й ту саму історичну подію може існувати декілька різних точок зору, кожна з яких є по-своєму цінною. Все ж, найціннішими є ті погляди та дослідження, які ґрунтуються на першоджерелах - документах, створених під час або невдовзі після подій, що вивчаються. (Вікапедія)
І зрозуміло, що історія повина виховувати патріотів. Бо історія, традиції, перекази подій повині служити ідеї "патріос".
Re: Вибачте, але тоді це не історія...peristeri401May 16 2010, 10:58:31 UTC
Я не збираюся сперечатися щодо того, чим є історія. Я просто хочу Вам повідомити, що перед історією не стоїть задача виховання патріотів. Наука взагалі не служить таким цілям. Яка мета стоїть, наприклад, перед географією чи біологією? Так, звичайно, історія суспільна наука і вона вивчає людей, суспільство минулого, для того, аби ми краще зрозуміли інших людей, які від нас відрізняються. І для історії однаково важливо зрозуміти цивілізацію Давнього Єгипту, чи середньовічної Європи, чи Доколумбової Америки. А історія рідного краю - лише частина загальної історії людства і вивчати її варто саме в цьому контексті. А то Ви скоро до глобуса України добалакаєтеся. А шкільна історія має виховувати у дітей вміння критично ставитися як до документів, так і до історичних інтерпретацій, вчити думати і самим робити висновки, а не вбивати їм в голови готові висновки, які, до того ж, невідомо на що спираються. Не гвинтики потрібно виховувати, а людей, що вміють мислити. І історія для цього - найкращий інструмент.
Comments 13
Куда дальше? В России упразднили 7 ноября. Вместо него сейчас 4 ноября, а что тогда было наши новые власти и сами не знают. А день независимости, считай принятие Беловежских соглашений в декабре перенесен на 12 июня, после многократной смены названий, типа праздника примирения и согласия, теперь называется Днем России.)))
В.Сурков изголяется в написании новой истории, какие тут факты?)))
Reply
Reply
Reply
Reply
Шкільні уроки історії, на яких зараз, як правило, діти лише нудьгують, могли б стати чудовим плацдармом для підготовки критично мислячих людей.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
науку, яка займається вивченням минулого людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Із усіх відомих історичних «фактів» лише незначна кількість може бути повною мірою перевірена і підтверджена. Більшість науковців, які займаються вивченням історичних документів, погоджуються, що сучасний погляд на життя в той чи інший спосіб впливає на нашу інтерпретацію та бачення минулого. Тому на одну й ту саму історичну подію може існувати декілька різних точок зору, кожна з яких є по-своєму цінною. Все ж, найціннішими є ті погляди та дослідження, які ґрунтуються на першоджерелах - документах, створених під час або невдовзі після подій, що вивчаються. (Вікапедія)
І зрозуміло, що історія повина виховувати патріотів. Бо історія, традиції, перекази подій повині служити ідеї "патріос".
Reply
Так, звичайно, історія суспільна наука і вона вивчає людей, суспільство минулого, для того, аби ми краще зрозуміли інших людей, які від нас відрізняються. І для історії однаково важливо зрозуміти цивілізацію Давнього Єгипту, чи середньовічної Європи, чи Доколумбової Америки. А історія рідного краю - лише частина загальної історії людства і вивчати її варто саме в цьому контексті. А то Ви скоро до глобуса України добалакаєтеся.
А шкільна історія має виховувати у дітей вміння критично ставитися як до документів, так і до історичних інтерпретацій, вчити думати і самим робити висновки, а не вбивати їм в голови готові висновки, які, до того ж, невідомо на що спираються.
Не гвинтики потрібно виховувати, а людей, що вміють мислити. І історія для цього - найкращий інструмент.
Reply
Leave a comment