(Untitled)

[pesnya_pesnya]

Дощ у вікно "Дарвіна", гастрономічно смачна їжа і відчуття себе  in the middle of nowhere. Книжки-книжки-книжки. Ткнутися у пузо Сорокіна - штовхнули на вулиці - затоптати кедами його білі мешти, а натомість почути на свою адресу купу компліпентів. Слухати про його книжні світи - спокійні і дещо передбачувані, впевнені відповіді

Comments

[tsvibak]

віктюка хочеться любити лише навіть за безпосередність і глибоку чуттєвість.
і про одиничку те саме - тобі, тьху=тьху, щастить на хороше)

[pesnya_pesnya]

віктюка тихо й таємно полюбила в 14 років, коли вперше побачила "служниць"
про хороше - останнім часом я маю те, що хочу мати. серйозно. якщо мені сильно чогось хочеться+відповідний настрій - то, наприклад, тьоті на аеропортовій безпеці пропустять в салон з купою сильно заборонених предметів в величезній сумці поклажі, гроші з'являться звідти, звідки навіть і не чекала - просто про них подумала.
і навпаки - не дай Б-же, настрій і думки погані.
может, ета, поработать матєріалізатарам чувствінних ідєй?)

[pesnya_pesnya]

юля. я же в цій справі майже хлопчиком проходжу. какая же я "дурочкааааа".... а тебе він так називав? взагалі в мене через 10 хвилин сталася доволі дивна зустріч: на мене йшов роман віктюк без клейончатого плаща (такого самого, як мій жовтий), без довгоносого взуття і штанів з черепами, без окулярів на півобличчя. беретик такий, шалик, старенький піджачок. підійшла до милого дідуся і нейтрально спитала про те, як пройти в бібліотеку. висновок: якщо віктюка переодягти, вийде нормальний такий галичанин. ким він, на якийсь відсоток і залишився)

[pesnya_pesnya]

та я ж не набиваюся в хлопчики, балда) мене так мало чи не вперше в житті називають) в тому то й суть, дурачка)))

[pesnya_pesnya]

ну не кличко) ні) але доволі високий. і живот м'який. фактічєскі пальпіруєцца)