Книжки
Закачала собі нові книги. Але зрозуміла, що саме ці зараз читати не зможу.
Перша "Щоденник військового лікаря"
Анотація:
"Віктор Чернієнко народився 1987 року на Вінниччині у родині вчителів. Після університету М. І. Пирогова, здобувши спеціальність лікаря, за власним бажанням подався до лав Збройних сил України й вступив до Української військово-медичної академії Києва за фахом «хірургія». По закінченні навчання за покликом серця у 2014 році пішов на війну на сході України, щоб боронити свою країну від агресора. Волею долі опинився у пеклі страшних боїв під Іловайськом. Нині працює лікарем-онкохірургом у Києві. У видавництві «Фоліо» 2018 року вийшла друком книга В. Чернієнка «Боже, бережи Україну!».
«Щоденник військового лікаря» - книга автобіографічна, це записки молодого хірурга про війну, а точніше - про страшні події Іловайського котла 2014 року, який став найбільшою трагедією української армії в ході війни на Донбасі.
Це книга про простих українських хлопців, які опинилися на війні, про їхню мужність, неймовірний героїзм та людяність при захисті своєї Батьківщини.
Присвячується усім тим, хто захищав і нині захищає Україну..."
Важка, правдива, але мене накриває своїми страхами й я не можу.
Другу книгу радять з усіх прасок, але теж не витягую. (Бо зараз відчуваю себе, як головний герой цієї книги.)
"Віктор Франкл - всесвітньо відомий психіатр, психотерапевт, філософ. 1942 року він потрапив до концтабору, де на нього чекали голод, приниження, хвороби, постійна загроза життю. Аналізуючи свою поведінку та поведінку інших в’язнів, Франкл віднайшов стратегії, що утримують людину над прірвою, захищають розум від божевілля та надають сенс життю. Свій жахливий досвід виживання він описав у книжці, яка допомогла мільйонам людей віднайти себе та змінити життя. Віктор Франкл доводить, що тільки-но людина знаходить сенс свого існування, вона отримує сили, щоб здолати будь-які випробування. Поради людини, яка зазнала нелюдських випробувань, варті того, щоб бути почутими."
Але щось читати треба. Згадала книгу, яку знаю практично напам'ять.
"Троє у човні, якщо не рахувати собаки"
