Ранок (все нормально - помилки присутні ;) )
Київ, залізничний вокзал. Вийшовши з вагону в обличчя світило вранішнє сонце і прохолоний осінній вітер. В серелені підвищилось відчуття тривоги. Велике місто, великий вокзал -неьезпека, перше що приходить на думку, це триматись подалі незнайомих людей. Вийшло так що я я мав всб інформацію про наші подальші дії, куди йти кого зустрічати і кому дзвонити. Проходятчи повз термінал. В подумки, я намагався виділити людеє без багажу, і котрі ходили повільною хотьбою, кожен представля собою загрозу, особливо люди з пустими руками, їм нічого втрачати і легко переміщатись в натовпі. Про випадки обману й обкрадання наслуханий по телебаченню, по історіям знайомих, все як перший раз 5 травня дало мені який не який досвід. Цього разу я нікого не помітив, але коли відїжджав, то зустрів двох таких.....
Як завжди буває, коли щось вперше і дуже треба, то все просто валиться з рук, по-перше я вийшов не з того вокзалу, а по - друге ми згаяли багато часу, на пошук автівки і водія котрий нас давно вже чекав.
НПершою ж несподіванкою для мене стала зустріч з другом Ромою, котрий в той момент був біль супермаркету Симпатик, зі своїм курсом, святкували перший день навчання. Світ таки тісний. Він був не один, з подругою, хоча як виявилось пізніше, вона йому більше ніж просто подруга :).
Зробивши кілька дзвінків, я найшов шлях істинний. Ми знайшли машину і водія. Машина мене вразила, майже нова, іномарка. Як приємно, що наша фірма, не поскупилась на транспорт. Я сидів на самому почесному місці спереду. Водій видався доволі приємною людиною, як і все і всі в цьому місті.
Подорожуючи сомостійно, можеш створювати собі атмосферу, без побічних докорів і підказок :)
Я тут, і мене чекають, я не сам, здавалося б чого ще треба людині для щастя. Якось в голові не було настрою на роботу. Я просто використовував цей шанс, цю мить довжиною в тиждень. Поки все було в тумані, в мене були плани залишитись тут якомога довше. В голові будувались різні варіанти вирішення даний ситуації. Зрештою, все вийшло як найкращим чином.
Ми приїхали до квартири, скинули речі. Кімнати мене таки вразили. Не шик но пів штуки платити приходиться за оренду на місяць. Ну нічого, є світло, постійно гаряча і тепла (холодну її не назвеш) вода, цього вистачає щоб пробути тиждень в столиці :)
Офіс знаходиться в одному з унверситетів. Будівля з виду не дуже, але в середені євро :) .
По суті, як то часто буває, першиий раз все здається якось незрозуміло, сумбурно.
Не вникаючи у суть того що ми маои робити. бо для хлопців то біло навчання а для мене просто повторення і розвага. За віком гарна сонячна погода і літаки :) НЕподалік аеропорт :)
ПОки хлопці десь ходили я швиденько зробив перші кадри, нашого перебування, офісу і себе Красавца :) Ха! Як завжди, я зайняв собі найкраще місце, біля компа із мяким уріслом :) Решта столів була пуста :)
Ми чекали людей котрі мали вести семінари, а щоб не було скучно, хлопці замутили морський бій на троїх, мені якось не хотілось сидіти і чекати, я бігав з фотоапаратом покорпусу вивчаючи територію перебування. :)
Фірма дала нам житло, харчувались в столовій 2 рази в день, витрат як таких не було, хіба на маршрутку туди й назад. Офігенне розташування квартири по відношенню до офісу, 4-5 маршруток і тролейбусів проходили цим маршрутом, більше того нікуди звертати й не потрібно було, це було офігенно вигідно. :) Навіть таке вдале розміщення офісу, не запобігло одному негативному випадку, що стався 4-ма днями пізніше.
В голові каша, як все встигнути з усіма зустрітись, і нікого не обділити.
Цього дня я вперше почув голос Liones, ми планували зустріч, але пршого дня так нічого й не вийшло, багато часу витратилось на роботу, й очікування водія, котрий мав привезти постелі розкладушки, він приїхав досить пізна лизько десяти годин.
Розібравшись з речами ми втрьох пішли в магазин, і просто так роздивлялись що тут і як.
На ноному місці я спати монгого не можу, то ж заснув пізно і прокинувся скоро рано. В ночі падав легкий дощ, але в ранці так нічого й не залишилось від нього, суцільний асфальт навкруги.
Випили чаю, вкусили по прянику трохи посидівши пішли на роботу. Робочий день починався об 11-й годині, що мені дуже не подобалось, адже закінчуався він досить пізно, відповідно і мені залишали дуже мало чаму на спілкуваня з моїми новими друзями.
Ще "вдома", мені зателефонувала (чи я їй),думаю я їй. Тра передивитись есемески, неважно, розмова відбулась і це для мене головне, O-M-I, запрошувала мене на якесь зібрання :). От зараз так і стоїть картина-спогад я стою на балконі спершись на перила розмовляючи з нею по-телефону. Як показали праутика мене тримали на роботі до 6-ти годин. Зате я повернувся додому не раніше півночі, з офігкнним настороєм і подарунком в руці :)
Перший нормальний робочий день був довгим і скучним. Я все рвався на вулицю до людей, а приходилось сидіти в офісі створювати робочу атмосферу. Настій абсолютно не робочий...
Як завжди буває, коли щось вперше і дуже треба, то все просто валиться з рук, по-перше я вийшов не з того вокзалу, а по - друге ми згаяли багато часу, на пошук автівки і водія котрий нас давно вже чекав.
НПершою ж несподіванкою для мене стала зустріч з другом Ромою, котрий в той момент був біль супермаркету Симпатик, зі своїм курсом, святкували перший день навчання. Світ таки тісний. Він був не один, з подругою, хоча як виявилось пізніше, вона йому більше ніж просто подруга :).
Зробивши кілька дзвінків, я найшов шлях істинний. Ми знайшли машину і водія. Машина мене вразила, майже нова, іномарка. Як приємно, що наша фірма, не поскупилась на транспорт. Я сидів на самому почесному місці спереду. Водій видався доволі приємною людиною, як і все і всі в цьому місті.
Подорожуючи сомостійно, можеш створювати собі атмосферу, без побічних докорів і підказок :)
Я тут, і мене чекають, я не сам, здавалося б чого ще треба людині для щастя. Якось в голові не було настрою на роботу. Я просто використовував цей шанс, цю мить довжиною в тиждень. Поки все було в тумані, в мене були плани залишитись тут якомога довше. В голові будувались різні варіанти вирішення даний ситуації. Зрештою, все вийшло як найкращим чином.
Ми приїхали до квартири, скинули речі. Кімнати мене таки вразили. Не шик но пів штуки платити приходиться за оренду на місяць. Ну нічого, є світло, постійно гаряча і тепла (холодну її не назвеш) вода, цього вистачає щоб пробути тиждень в столиці :)
Офіс знаходиться в одному з унверситетів. Будівля з виду не дуже, але в середені євро :) .
По суті, як то часто буває, першиий раз все здається якось незрозуміло, сумбурно.
Не вникаючи у суть того що ми маои робити. бо для хлопців то біло навчання а для мене просто повторення і розвага. За віком гарна сонячна погода і літаки :) НЕподалік аеропорт :)
ПОки хлопці десь ходили я швиденько зробив перші кадри, нашого перебування, офісу і себе Красавца :) Ха! Як завжди, я зайняв собі найкраще місце, біля компа із мяким уріслом :) Решта столів була пуста :)
Ми чекали людей котрі мали вести семінари, а щоб не було скучно, хлопці замутили морський бій на троїх, мені якось не хотілось сидіти і чекати, я бігав з фотоапаратом покорпусу вивчаючи територію перебування. :)
Фірма дала нам житло, харчувались в столовій 2 рази в день, витрат як таких не було, хіба на маршрутку туди й назад. Офігенне розташування квартири по відношенню до офісу, 4-5 маршруток і тролейбусів проходили цим маршрутом, більше того нікуди звертати й не потрібно було, це було офігенно вигідно. :) Навіть таке вдале розміщення офісу, не запобігло одному негативному випадку, що стався 4-ма днями пізніше.
В голові каша, як все встигнути з усіма зустрітись, і нікого не обділити.
Цього дня я вперше почув голос Liones, ми планували зустріч, але пршого дня так нічого й не вийшло, багато часу витратилось на роботу, й очікування водія, котрий мав привезти постелі розкладушки, він приїхав досить пізна лизько десяти годин.
Розібравшись з речами ми втрьох пішли в магазин, і просто так роздивлялись що тут і як.
На ноному місці я спати монгого не можу, то ж заснув пізно і прокинувся скоро рано. В ночі падав легкий дощ, але в ранці так нічого й не залишилось від нього, суцільний асфальт навкруги.
Випили чаю, вкусили по прянику трохи посидівши пішли на роботу. Робочий день починався об 11-й годині, що мені дуже не подобалось, адже закінчуався він досить пізно, відповідно і мені залишали дуже мало чаму на спілкуваня з моїми новими друзями.
Ще "вдома", мені зателефонувала (чи я їй),думаю я їй. Тра передивитись есемески, неважно, розмова відбулась і це для мене головне, O-M-I, запрошувала мене на якесь зібрання :). От зараз так і стоїть картина-спогад я стою на балконі спершись на перила розмовляючи з нею по-телефону. Як показали праутика мене тримали на роботі до 6-ти годин. Зате я повернувся додому не раніше півночі, з офігкнним настороєм і подарунком в руці :)
Перший нормальний робочий день був довгим і скучним. Я все рвався на вулицю до людей, а приходилось сидіти в офісі створювати робочу атмосферу. Настій абсолютно не робочий...