Парусний похід по Кременчугському водосховищу 12-15.08.15
З минулого літа, після того, як ми відпочивали на березі Кременчуцького моря нас не залишало бажання повернутись на його дивні острови, які так нагадують тропічні, хоча замість пальм, там верби та сосни!
Збирались довго, постійно, щось заважало та відволікало. Отже зібрались на решті))). ТЕКСТ
Вирушили до першої зупинки нашої подорожі - острів 49.156827, 33.016617
Пляж з білим піском і розпочинається метрів за сто до берега тому до берегу з навітреної сторони можна підійти тільки байдаркою.
Знайшли меморіальну стеллу на березі. Вічна слава тим, хто визволяв нашу країну!!!
Далі вирушили на острів на якому заночували 49.196516, 32.931433
Але дехто зламався в дорозі))).
Сам острів досить великий, але ми знову зайшли з мілкої частини, тому слідів людей майже не було.
З ранку, швиденько пішли на острів Жовнін, а перед ним зайшли відпочити на острів Лебичівка 49.342136, 32.848647, де знайшли багато набоїв та слідів браконьєрів.
Попереду на нас чекав дивний своєю красою острів Жовнін 49.328715, 32.755415
Стояв повний штіль, тому довелося йти на веслах. Перша спроба вийти на берег була невдалою, нас атакувала сила силенна марух, не можна було на місці встояти, відразцу починали кусати за ноги. Тому, ми пішли в ще краще місце))).
Стоянка називається бухта"Ялинка"у неї є такий паспорт:
Взагалі, стоянка дуже вразила наявністю контейнерів для сміття, та чистотою. А також наявністю комарів, павуків, мурах, але значно в меншій кількості ніж у першому місці висадки))). Сліди кобанів траплялись всюди, були величезні зграї диких качок, ну а чайок і за птахів ніхто не вважав взагалі))).
Трішки піймали риби, але багато не рибалили, бо пізно вставали і віразу вирушали))).
Далі вирушили до впадіння Сули в Дніпро, там утвороюється величезна затока, але до самої Сули не дійшли, зупинившись на острові біля селища Лящівка 49.517075, 32.691987.
Вночі розпочалася злива з грозою. Вранці ми довго чекали доки гроза пройде, щоб не виходити на відкриту воду в непогоду. Коли дощь наче перестав і гроза відійшла подалі ми в 11-00 вирушили з острова, але гроза наче саме на нас і чекала для того щоб розпочатись з неймовірною силою. Такі зливи я бачив дуже зрідка, вода наче скипіла по водосховищу, блискавки хоч і були досить далеко, але було дуже моторошно. Тікаючи від грози, ми сбилися з курсу і замість Липового потрапили у Дем"янівку на самий її край на тур базу. На цій турбазі зустріли дуже гостинну компанію, яка не тільки запропонувала обігрітися, а й надала машину з водієм, яка довезла мене до Максимівки де я забрав свою машину. Оскільки шлях туди та обратно зайняв біля трьох годин, а весь цей час команда випробовувала різні напої та їжу, наш обратний шлях був веселим))).
Дорога обратно зайняла майже 4 години оскільки постійно йшов дощь та гроза.
Десь біля пів на десяту ми були вдома.
Збирались довго, постійно, щось заважало та відволікало. Отже зібрались на решті))). ТЕКСТ
Вирушили до першої зупинки нашої подорожі - острів 49.156827, 33.016617
Пляж з білим піском і розпочинається метрів за сто до берега тому до берегу з навітреної сторони можна підійти тільки байдаркою.
Знайшли меморіальну стеллу на березі. Вічна слава тим, хто визволяв нашу країну!!!
Далі вирушили на острів на якому заночували 49.196516, 32.931433
Але дехто зламався в дорозі))).
Сам острів досить великий, але ми знову зайшли з мілкої частини, тому слідів людей майже не було.
З ранку, швиденько пішли на острів Жовнін, а перед ним зайшли відпочити на острів Лебичівка 49.342136, 32.848647, де знайшли багато набоїв та слідів браконьєрів.
Попереду на нас чекав дивний своєю красою острів Жовнін 49.328715, 32.755415
Стояв повний штіль, тому довелося йти на веслах. Перша спроба вийти на берег була невдалою, нас атакувала сила силенна марух, не можна було на місці встояти, відразцу починали кусати за ноги. Тому, ми пішли в ще краще місце))).
Стоянка називається бухта"Ялинка"у неї є такий паспорт:
Взагалі, стоянка дуже вразила наявністю контейнерів для сміття, та чистотою. А також наявністю комарів, павуків, мурах, але значно в меншій кількості ніж у першому місці висадки))). Сліди кобанів траплялись всюди, були величезні зграї диких качок, ну а чайок і за птахів ніхто не вважав взагалі))).
Трішки піймали риби, але багато не рибалили, бо пізно вставали і віразу вирушали))).
Далі вирушили до впадіння Сули в Дніпро, там утвороюється величезна затока, але до самої Сули не дійшли, зупинившись на острові біля селища Лящівка 49.517075, 32.691987.
Вночі розпочалася злива з грозою. Вранці ми довго чекали доки гроза пройде, щоб не виходити на відкриту воду в непогоду. Коли дощь наче перестав і гроза відійшла подалі ми в 11-00 вирушили з острова, але гроза наче саме на нас і чекала для того щоб розпочатись з неймовірною силою. Такі зливи я бачив дуже зрідка, вода наче скипіла по водосховищу, блискавки хоч і були досить далеко, але було дуже моторошно. Тікаючи від грози, ми сбилися з курсу і замість Липового потрапили у Дем"янівку на самий її край на тур базу. На цій турбазі зустріли дуже гостинну компанію, яка не тільки запропонувала обігрітися, а й надала машину з водієм, яка довезла мене до Максимівки де я забрав свою машину. Оскільки шлях туди та обратно зайняв біля трьох годин, а весь цей час команда випробовувала різні напої та їжу, наш обратний шлях був веселим))).
Дорога обратно зайняла майже 4 години оскільки постійно йшов дощь та гроза.
Десь біля пів на десяту ми були вдома.