Божевільні, 1897 р.
Продовження теми про фізичні недоліки населення у 1897 р. Попередній пост на цю тему - Вроджена сліпота по повітах, 1897 р.
Всього божевільних (по прийнятій тоді термінології - "умалишенных") на українських територіях РІ налічувалось 20,4 тис., що складало 8,4 випадків на 10 тис. населення. Найвища розповсюдженість божевілля по губерніях спостерігалась у Таврійській (10,7 на 10 тис.), Херсонській (10,3). Найнижча - у Волинській (5,7 на 10 тис.), Чернігівській (7,7). Тобто був певний поділ на південь-північ.
Серед божевільних україномовних було 66,4% (при 69,7% всього населення), російськомовних 15,2% (при 11,3% населення), єврейськомовних 8,8% (при 7,8% населення). На інші етнічні групи приходилось 9,6% божевільних при 11,2% населення. Таким чином, серед 3 найбільших етносів найвищий рівень поширеності випадків божевілля був у російськомовних - 11,2 на 10 тис. У єврейськомовних він становив 9,4 на 10 тис, у україномовних 8,0 на 10 тис. Серед представників інших народів - 7,2 на 10 тис. Дуже високим був відсоток божевільних серед поляків.
Взагалі, найвищий рівень розповсюдженості божевілля був притаманний полякам Харківської губ. - 28,8 на 10 тис., а також німцям і євреям Харківської губ. 18,7 і 18,2 відповідно, полякам Херсонської губернії - 17,8 та німцям Таврійської губ. - 16,6. Всі ці етноси в перелічених губерніях нечисленні, тому особливої цікавості не представляють. Крім німців Таврійської губернії, яких було багато. Важко сказати чим це пояснюється - напевно тим що серед німців Криму абсолютно переважали меноніти, досить закрита релігійна група, і висока поширеність божевілля могла бути наслідком близькоспоріднених шлюбів. Ну і не можна применшувати роль медицини - не виключено, що більш високий рівень розповсюдженості божевілля серед німецькомовних, або серед тих же російськомовних і єврейськомовних, порівняно з україномовними, пояснюється кращою діагностикою даного захворювання, яке, на відміну від сліпоти чи глухоти, не так вже й легко ідентифікувати.
На рівні повітів, звертає на себе увагу підвищений рівень випадків божевілля у повітах губернських центрів (скоріше за все саме губернських містах розміщувалися притулки та лікарні для даного типу хворих). Наприклад для Київського повіту він становить 16,7 на 10 тис., Катеринославського - 18,1, Полтавського - 26,6, Харківського - 29,2. А рекордсменами були Чернігівський повіт - 32,3 на 10 тис. та Сімферопольський повіт - 39,8 на 10 тис. А так, як у цих повітах основна маса хворих проживала у губернських містах, то і частка божевільних серед населення там була ще вищою. Так, наприклад, у Сімферополі на 49 тис. населення у 1897 р. приходилось 459 божевільних. Це майже 1% населення, або 93,7 випадки на 10 тис. жителів. У Чернігові їх було ще більше - 469 при загальному населенні 27 тис. Тобто божевільні становили тут 1,74% населення, або 173,7 випадків на 10 тис. жителів. Дуже високим був відсоток божевільних і у Полтаві, там схоже теж були якісь великі заклади для душевнохворих.
Найнижча розповсюдженість випадків божевільних була характерна для повітів Волинської і Чернігівської губерній. У нестоличних повітах цей рівень коливався в межах 4-6 випадків на 10 тис. осіб. Найменша "божевільність" спостерігалась у Козелецькому повіті Черніг. губ. (4,1 на 10 тис.) та Володимир-Волинському повіті Вол.губ. (4,6 на 10 тис.) Багато повітів мали по 4,7 - 4,9 випадків.
Ще цікаво - у пості про вроджену сліпоту різко виділялись низьким рівнем такої сліпоти придністровські повіти Подільської губернії. У випадку розповсюдженості божевілля ці повіти знову відзначились, на цей раз підвищеним його рівнем. Причому географія повторюється майже один в один.
Розповсюдженість випадків божевілля за мовами та губерніями
україномовні - 8,00 на 10 тис.
1.Харківська - 9,24
2.Полтавська - 8,97
3.Катеринославська - 8,80
4.Подільська - 8,44
5.Херсонська - 8,37
6.Київська - 8,05
7.Чернігівська - 7,78
8.Таврійська - 7,41
9.Волинська - 4,82
російськомовні - 11,22 на 10 тис.
1.Херсонська - 14,18
2.Київська - 13,47
3.Таврійська - 13,15
4.Харківська - 12,72
5.Полтавська - 10,97
6.Подільська - 9,50
7.Катеринославська - 8,38
8.Волинська - 7,25
9.Чернігівська - 7,22
єврейськомовні - 9,41 на 10 тис.
1.Харківська - 18,18
2.Таврійська - 14,80
3.Херсонська - 12,03
4.Катеринославська - 11,60
5.Київська - 9,83
6.Полтавська - 8,97
7.Подільська - 8,66
8.Волинська - 8,65
9.Чернігівська - 7,91
німецькомовні
Харківська - 18,72
Таврійська - 16,60
Херсонська - 10,13
Волинська - 9,16
Катеринославська - 8,89
польськомовні
Харківська - 28,76
Київська - 18,75
Херсонська - 17,80
Подільська - 13,00
Волинська - 9,99
Все населення губерній
1.Таврійська - 10,66
2.Херсонська - 10,31
3.Харківська - 10,06
4.Київська - 8,97
5.Катеринославська - 8,80
6.Полтавська - 8,75
7.Подільська - 8,64
8.Чернігівська - 7,69
9.Волинська - 5,74
Рівень випадків божевілля на 10 тис.
1.Херсонська губернія - 10,31
польськомовні - 17,80
російськомовні - 14,18
єврейськомовні - 12,03
німецькомовні - 10,13
україномовні - 8,37
румунськомовні - 7,81
2.Катеринославська губернія - 8,80
єврейськомовні - 11,60
німецькомовні - 8,89
грецькомовні - 8,82
україномовні - 8,80
російськомовні - 8,38
3.Подільська губернія - 8,64
польськомовні - 13,0
російськомовні - 9,50
єврейськомовні - 8,66
україномовні - 8,44
4.Волинська губернія - 5,74
чеськомовні - 10,12
польськомовні - 9,99
німецькомовні - 9,16
єврейськомовні - 8,65
російськомовні - 7,25
україномовні - 4,82
5.Таврійська губернія - 10,66
україномовні - 7,41
російськомовні - 13,15
єврейськомовні - 14,80
татарськомовні - 12,70
німецькомовні - 16,60
болгарськомовні - 7,51
6.Київська губернія - 8,97
російськомовні - 13,47
єврейськомовні - 9,83
україномовні - 8,05
польськомовні - 18,75
7.Полтавська - 8,75
російськомовні - 10,97
єврейськомовні - 8,97
україномовні - 8,66
8.Харківська - 10,06
російськомовні - 12,72
єврейськомовні - 18,18
україномовні - 9,24
польськомовні - 28,76
німецькомовні - 18,72
9.Чернігівська - 7,69
російськомовні - 7,22
єврейськомовні - 7,91
білоруськомовні - 7,59
україномовні - 7,78
Випадки божевілля у повітах (на 10 тис.)
повіт - кількість божевільних - число божевільних на 10 тис.населення
Волинська - 1716 (повіти 85,7%, міста 14,3%) - 5,74
Житомирський повіт 346 - 7,97
Володимир-Вол. 127 - 4,58
Дубенський 95 - 4,87
Заславський 122 - 5,84
Ковельський 105 - 4,96
Кременецький 104 - 4,73
Луцький 134 - 5,31
Новоград-Волинський 225 - 6,45
Овруцький 111 - 5,40
Острозький 94 - 5,55
Рівненський 137 - 5,02
Старокостянтинівський 117 - 6,03
Подільська - 2.608 (повіти 90,5%, міста 9,5%) - 8,64
Камянець-Подільський 318 - 11,94
Балтський 426 - 10,89
Брацлавський 200 - 8,27
Вінницький 165 - 6,64
Гайсинський 157 - 6,33
Летичівський 124 - 6,72
Літинський 140 - 6,65
Могилів-Подільський 214 - 9,40
Ольгопільський 267 - 9,39
Проскурівський 167 - 7,39
Ушицький 201 - 9,00
Ямпільський 223 - 8,37
Київська - 3.193 (повіти 71,2%, міста 28,8%) - 8,97
Київський 902 - 16,66
Бердичівський 207 - 7,40
Васильківський 244 - 7,73
Звенигородський 171 - 6,22
Канівський 245 - 9,11
Липовецький 149 -7,03
Радомишльський 199 - 6,30
Сквирський 142 - 5,65
Таращанський 182 - 7,41
Уманський 283 - 8,82
Черкаський 273 - 8,88
Чигиринський 200 - 8,85
Полтавська - 2.430 (повіти 76,7%, міста 23,3%) - 8,75
Полтавський 606 - 26,6
Гадяцький 95 - 6,65
Зіньківський 82 - 5,84
Золотоніський 197 - 8,66
Кобеляцький 173 - 7,94
Костянтиноградський 173 - 7,51
Кременчуцький 194 - 7,92
Лохвицький 88 - 5,83
Лубенський 65 - 4,76
Миргородський 119 - 7,54
Переяславський 122 - 6,58
Пирятинський 95 - 5,81
Прилуцький 102 - 5,30
Роменський 189 - 10,1
Хорольський 130 - 7,50
Харківська - 2.508 (повіти 58,9%, міста 41,1%) - 10,06
Харківський 1016 - 29,15
Охтирський 82 - 5,09
Богодухівський 84 - 5,23
Валківський 91 - 6,31
Вовчанський 110 - 6,60
Зміївський 164 - 7,08
Ізюмський 270 - 9,63
Купянський 200 - 8,54
Лебединський 116 - 6,51
Старобільський 253 - 7,04
Сумський 122 - 5,35
Катеринославська 1.860 (повіти 75,3%, міста 24,7%)
1.Катеринославський 645 - 18,06
2.Олександрівський 238 - 8,76
3.Павлоградський 200 - 7,95
4.Маріупольський 172 - 6,77
5.Слов'яносербський 118 - 6,75
6.Новомосковський 165 - 6,34
7.Верхньодніпровський 132 - 6,24
8.Бахмутський 190 - 5,71
Таврійська - 1.543 (повіти 59,6%, міста 40,4%) - 10,66
Сімферопольський 564 - 39,80
Бердянський 282 - 9,25
Дніпровський 156 - 7,35
Євпаторійський 52 - 8,23
Мелітопольський 265 - 6,90
Перекопський 39 - 7,59
Ялтинський 64 - 8,74
Феодосійський 71 - 6,13
Керч-Єнікалейське градонач. 33 - 7,55
Севастопольське градонач. 17 - 2,96
Херсонська - 2.818 (повіти 49,5%, міста 50,5%)
1.Херсонський 806 (в т.ч. Херсон 575) - 13,7
2.Одеський 747 - 12,25
3.Олександрійський 378 - 9,07
4.Ананьївський 238 - 8,96
5.Тираспольський 184 - 7,66
6.Єлисаветградський 464 - 7,57
Чернігівська - 1766 (повіти 67,2%, міста 22,8%)
1.Чернігівський 523 - 32,26
2.Городнянський 100 - 6,53
3.Новгород-Сіверський 92 - 6,29
4.Глухівський 82 - 5,75
5.Борзнянський 80 - 5,45
6.Ніжинський 91 - 5,39
7.Конотопський 82 - 5,24
8.Кролевецький 63 - 4,81
9.Сосницький 81 - 4,76
10.Остерський 71 - 4,72
11.Козеелецький 55 - 4,07
ps. Всі карти на тему перепису 1897 р. зібрані тут.
Всього божевільних (по прийнятій тоді термінології - "умалишенных") на українських територіях РІ налічувалось 20,4 тис., що складало 8,4 випадків на 10 тис. населення. Найвища розповсюдженість божевілля по губерніях спостерігалась у Таврійській (10,7 на 10 тис.), Херсонській (10,3). Найнижча - у Волинській (5,7 на 10 тис.), Чернігівській (7,7). Тобто був певний поділ на південь-північ.
Серед божевільних україномовних було 66,4% (при 69,7% всього населення), російськомовних 15,2% (при 11,3% населення), єврейськомовних 8,8% (при 7,8% населення). На інші етнічні групи приходилось 9,6% божевільних при 11,2% населення. Таким чином, серед 3 найбільших етносів найвищий рівень поширеності випадків божевілля був у російськомовних - 11,2 на 10 тис. У єврейськомовних він становив 9,4 на 10 тис, у україномовних 8,0 на 10 тис. Серед представників інших народів - 7,2 на 10 тис. Дуже високим був відсоток божевільних серед поляків.
Взагалі, найвищий рівень розповсюдженості божевілля був притаманний полякам Харківської губ. - 28,8 на 10 тис., а також німцям і євреям Харківської губ. 18,7 і 18,2 відповідно, полякам Херсонської губернії - 17,8 та німцям Таврійської губ. - 16,6. Всі ці етноси в перелічених губерніях нечисленні, тому особливої цікавості не представляють. Крім німців Таврійської губернії, яких було багато. Важко сказати чим це пояснюється - напевно тим що серед німців Криму абсолютно переважали меноніти, досить закрита релігійна група, і висока поширеність божевілля могла бути наслідком близькоспоріднених шлюбів. Ну і не можна применшувати роль медицини - не виключено, що більш високий рівень розповсюдженості божевілля серед німецькомовних, або серед тих же російськомовних і єврейськомовних, порівняно з україномовними, пояснюється кращою діагностикою даного захворювання, яке, на відміну від сліпоти чи глухоти, не так вже й легко ідентифікувати.
На рівні повітів, звертає на себе увагу підвищений рівень випадків божевілля у повітах губернських центрів (скоріше за все саме губернських містах розміщувалися притулки та лікарні для даного типу хворих). Наприклад для Київського повіту він становить 16,7 на 10 тис., Катеринославського - 18,1, Полтавського - 26,6, Харківського - 29,2. А рекордсменами були Чернігівський повіт - 32,3 на 10 тис. та Сімферопольський повіт - 39,8 на 10 тис. А так, як у цих повітах основна маса хворих проживала у губернських містах, то і частка божевільних серед населення там була ще вищою. Так, наприклад, у Сімферополі на 49 тис. населення у 1897 р. приходилось 459 божевільних. Це майже 1% населення, або 93,7 випадки на 10 тис. жителів. У Чернігові їх було ще більше - 469 при загальному населенні 27 тис. Тобто божевільні становили тут 1,74% населення, або 173,7 випадків на 10 тис. жителів. Дуже високим був відсоток божевільних і у Полтаві, там схоже теж були якісь великі заклади для душевнохворих.
Найнижча розповсюдженість випадків божевільних була характерна для повітів Волинської і Чернігівської губерній. У нестоличних повітах цей рівень коливався в межах 4-6 випадків на 10 тис. осіб. Найменша "божевільність" спостерігалась у Козелецькому повіті Черніг. губ. (4,1 на 10 тис.) та Володимир-Волинському повіті Вол.губ. (4,6 на 10 тис.) Багато повітів мали по 4,7 - 4,9 випадків.
Ще цікаво - у пості про вроджену сліпоту різко виділялись низьким рівнем такої сліпоти придністровські повіти Подільської губернії. У випадку розповсюдженості божевілля ці повіти знову відзначились, на цей раз підвищеним його рівнем. Причому географія повторюється майже один в один.
Розповсюдженість випадків божевілля за мовами та губерніями
україномовні - 8,00 на 10 тис.
1.Харківська - 9,24
2.Полтавська - 8,97
3.Катеринославська - 8,80
4.Подільська - 8,44
5.Херсонська - 8,37
6.Київська - 8,05
7.Чернігівська - 7,78
8.Таврійська - 7,41
9.Волинська - 4,82
російськомовні - 11,22 на 10 тис.
1.Херсонська - 14,18
2.Київська - 13,47
3.Таврійська - 13,15
4.Харківська - 12,72
5.Полтавська - 10,97
6.Подільська - 9,50
7.Катеринославська - 8,38
8.Волинська - 7,25
9.Чернігівська - 7,22
єврейськомовні - 9,41 на 10 тис.
1.Харківська - 18,18
2.Таврійська - 14,80
3.Херсонська - 12,03
4.Катеринославська - 11,60
5.Київська - 9,83
6.Полтавська - 8,97
7.Подільська - 8,66
8.Волинська - 8,65
9.Чернігівська - 7,91
німецькомовні
Харківська - 18,72
Таврійська - 16,60
Херсонська - 10,13
Волинська - 9,16
Катеринославська - 8,89
польськомовні
Харківська - 28,76
Київська - 18,75
Херсонська - 17,80
Подільська - 13,00
Волинська - 9,99
Все населення губерній
1.Таврійська - 10,66
2.Херсонська - 10,31
3.Харківська - 10,06
4.Київська - 8,97
5.Катеринославська - 8,80
6.Полтавська - 8,75
7.Подільська - 8,64
8.Чернігівська - 7,69
9.Волинська - 5,74
Рівень випадків божевілля на 10 тис.
1.Херсонська губернія - 10,31
польськомовні - 17,80
російськомовні - 14,18
єврейськомовні - 12,03
німецькомовні - 10,13
україномовні - 8,37
румунськомовні - 7,81
2.Катеринославська губернія - 8,80
єврейськомовні - 11,60
німецькомовні - 8,89
грецькомовні - 8,82
україномовні - 8,80
російськомовні - 8,38
3.Подільська губернія - 8,64
польськомовні - 13,0
російськомовні - 9,50
єврейськомовні - 8,66
україномовні - 8,44
4.Волинська губернія - 5,74
чеськомовні - 10,12
польськомовні - 9,99
німецькомовні - 9,16
єврейськомовні - 8,65
російськомовні - 7,25
україномовні - 4,82
5.Таврійська губернія - 10,66
україномовні - 7,41
російськомовні - 13,15
єврейськомовні - 14,80
татарськомовні - 12,70
німецькомовні - 16,60
болгарськомовні - 7,51
6.Київська губернія - 8,97
російськомовні - 13,47
єврейськомовні - 9,83
україномовні - 8,05
польськомовні - 18,75
7.Полтавська - 8,75
російськомовні - 10,97
єврейськомовні - 8,97
україномовні - 8,66
8.Харківська - 10,06
російськомовні - 12,72
єврейськомовні - 18,18
україномовні - 9,24
польськомовні - 28,76
німецькомовні - 18,72
9.Чернігівська - 7,69
російськомовні - 7,22
єврейськомовні - 7,91
білоруськомовні - 7,59
україномовні - 7,78
Випадки божевілля у повітах (на 10 тис.)
повіт - кількість божевільних - число божевільних на 10 тис.населення
Волинська - 1716 (повіти 85,7%, міста 14,3%) - 5,74
Житомирський повіт 346 - 7,97
Володимир-Вол. 127 - 4,58
Дубенський 95 - 4,87
Заславський 122 - 5,84
Ковельський 105 - 4,96
Кременецький 104 - 4,73
Луцький 134 - 5,31
Новоград-Волинський 225 - 6,45
Овруцький 111 - 5,40
Острозький 94 - 5,55
Рівненський 137 - 5,02
Старокостянтинівський 117 - 6,03
Подільська - 2.608 (повіти 90,5%, міста 9,5%) - 8,64
Камянець-Подільський 318 - 11,94
Балтський 426 - 10,89
Брацлавський 200 - 8,27
Вінницький 165 - 6,64
Гайсинський 157 - 6,33
Летичівський 124 - 6,72
Літинський 140 - 6,65
Могилів-Подільський 214 - 9,40
Ольгопільський 267 - 9,39
Проскурівський 167 - 7,39
Ушицький 201 - 9,00
Ямпільський 223 - 8,37
Київська - 3.193 (повіти 71,2%, міста 28,8%) - 8,97
Київський 902 - 16,66
Бердичівський 207 - 7,40
Васильківський 244 - 7,73
Звенигородський 171 - 6,22
Канівський 245 - 9,11
Липовецький 149 -7,03
Радомишльський 199 - 6,30
Сквирський 142 - 5,65
Таращанський 182 - 7,41
Уманський 283 - 8,82
Черкаський 273 - 8,88
Чигиринський 200 - 8,85
Полтавська - 2.430 (повіти 76,7%, міста 23,3%) - 8,75
Полтавський 606 - 26,6
Гадяцький 95 - 6,65
Зіньківський 82 - 5,84
Золотоніський 197 - 8,66
Кобеляцький 173 - 7,94
Костянтиноградський 173 - 7,51
Кременчуцький 194 - 7,92
Лохвицький 88 - 5,83
Лубенський 65 - 4,76
Миргородський 119 - 7,54
Переяславський 122 - 6,58
Пирятинський 95 - 5,81
Прилуцький 102 - 5,30
Роменський 189 - 10,1
Хорольський 130 - 7,50
Харківська - 2.508 (повіти 58,9%, міста 41,1%) - 10,06
Харківський 1016 - 29,15
Охтирський 82 - 5,09
Богодухівський 84 - 5,23
Валківський 91 - 6,31
Вовчанський 110 - 6,60
Зміївський 164 - 7,08
Ізюмський 270 - 9,63
Купянський 200 - 8,54
Лебединський 116 - 6,51
Старобільський 253 - 7,04
Сумський 122 - 5,35
Катеринославська 1.860 (повіти 75,3%, міста 24,7%)
1.Катеринославський 645 - 18,06
2.Олександрівський 238 - 8,76
3.Павлоградський 200 - 7,95
4.Маріупольський 172 - 6,77
5.Слов'яносербський 118 - 6,75
6.Новомосковський 165 - 6,34
7.Верхньодніпровський 132 - 6,24
8.Бахмутський 190 - 5,71
Таврійська - 1.543 (повіти 59,6%, міста 40,4%) - 10,66
Сімферопольський 564 - 39,80
Бердянський 282 - 9,25
Дніпровський 156 - 7,35
Євпаторійський 52 - 8,23
Мелітопольський 265 - 6,90
Перекопський 39 - 7,59
Ялтинський 64 - 8,74
Феодосійський 71 - 6,13
Керч-Єнікалейське градонач. 33 - 7,55
Севастопольське градонач. 17 - 2,96
Херсонська - 2.818 (повіти 49,5%, міста 50,5%)
1.Херсонський 806 (в т.ч. Херсон 575) - 13,7
2.Одеський 747 - 12,25
3.Олександрійський 378 - 9,07
4.Ананьївський 238 - 8,96
5.Тираспольський 184 - 7,66
6.Єлисаветградський 464 - 7,57
Чернігівська - 1766 (повіти 67,2%, міста 22,8%)
1.Чернігівський 523 - 32,26
2.Городнянський 100 - 6,53
3.Новгород-Сіверський 92 - 6,29
4.Глухівський 82 - 5,75
5.Борзнянський 80 - 5,45
6.Ніжинський 91 - 5,39
7.Конотопський 82 - 5,24
8.Кролевецький 63 - 4,81
9.Сосницький 81 - 4,76
10.Остерський 71 - 4,72
11.Козеелецький 55 - 4,07
ps. Всі карти на тему перепису 1897 р. зібрані тут.