Соціологія Криму
У Центра Разумкова є надзвичайно цікаве дослідження на тему: "Суспільно-політичні, міжнаціональні та міжконфесійні відносини в автономній республіці Крим". Проведені вони були орієнтовно у 2007-2008 рр., давно, але зате там є розбивка відповідей в розрізі національностей, мови та віку респондентів. Якраз зараз дуже актуально.
Єдине що треба брати до уваги - судячи з результатів у вибірці є зсув в бік великих міст і недостатня представленість провінції, що призвело до заниженої частки кримських татар: ...Згідно з результатами опитування, 60,1% жителів Криму вважають себе росіянами; 24,9% - українцями; 9,1% - кримськими татарами. Тоді як кримських татар ще за 6 років до опитування було мінімум 10,2% (разом з Севастополем) і 12,0% в АРК. Але це проблема більшості наших соціологічних опитувань.
Лінк http://www.uceps.org/additional/analytical_report_NSD103_ukr.pdf
Таблиць там багато, тут викладу найбільш інформативні:
Культурна традиція
Радянська ідентичність в молодших вікових групах перетікає в російську, але сумарно вони втрачають. Українська чи то тримається без змін (з врахуванням стат. похибки) чи то теж трохи спадає, важко зрозуміти. Швидко ростуть кримсько-татарська і загальноєвропейська. Українці трохи більш "совкові" ніж росіяни (16,5% і 15%), на рівні похибки. Одночасно і більш "загальноєвропейські" (10,7% і 6,0%).
Мовний склад
Тут чогось неочікуваного не помітив, рідні мови близькі до результатів перепису 2001, якщо врахувати про особливість вибірки і докинути кілька відсотків татарам і українцям.
Релігійний склад
Релігіність з віком спадає, але повільно. Підозрюю, що через швидке зростання питомої ваги кримських татар у молодших вікових групах. У інших південно-східних областях цей спад більший, як мені здається.
Характерно, що у УПЦ-МП дуже сильний спад з віком, на відміну від інших християнських конфесій, які тримаються відносно стабільно. В інших регіонах України, підозрюю, те саме. З несподіваного - надзвичайно високий відсоток УПЦ-КП серед тих хто вважає себе віруючим Севастополі, вдвічі більший ніж у АРК при майже однаковому рівні декларованої релігійності.
Вектор інтеграції
Тут все більш-менш зрозуміло.
Конфліктний потенціал
Російсько-татарські відносини є найбільш напруженими з точки зору усіх, крім деяких малочисельних релігйних груп. Найгірше їх оцінюють віруючі УПЦ-МП. Цікаво що мусульмани оцінюють українсько-татарські і українсько-російські відносини як приблизно однакові за рівнем конфліктності, та і російсько-татарські найкраще з усіх. Ну і примітно що найбільш напруженими вважають російсько-татарські відносини там, де татар немає, у Севастополі.
Схоже опитування по Донецьку - pollotenchegg.livejournal.com/167995.html
Єдине що треба брати до уваги - судячи з результатів у вибірці є зсув в бік великих міст і недостатня представленість провінції, що призвело до заниженої частки кримських татар: ...Згідно з результатами опитування, 60,1% жителів Криму вважають себе росіянами; 24,9% - українцями; 9,1% - кримськими татарами. Тоді як кримських татар ще за 6 років до опитування було мінімум 10,2% (разом з Севастополем) і 12,0% в АРК. Але це проблема більшості наших соціологічних опитувань.
Лінк http://www.uceps.org/additional/analytical_report_NSD103_ukr.pdf
Таблиць там багато, тут викладу найбільш інформативні:
Культурна традиція
Радянська ідентичність в молодших вікових групах перетікає в російську, але сумарно вони втрачають. Українська чи то тримається без змін (з врахуванням стат. похибки) чи то теж трохи спадає, важко зрозуміти. Швидко ростуть кримсько-татарська і загальноєвропейська. Українці трохи більш "совкові" ніж росіяни (16,5% і 15%), на рівні похибки. Одночасно і більш "загальноєвропейські" (10,7% і 6,0%).
Мовний склад
Тут чогось неочікуваного не помітив, рідні мови близькі до результатів перепису 2001, якщо врахувати про особливість вибірки і докинути кілька відсотків татарам і українцям.
Релігійний склад
Релігіність з віком спадає, але повільно. Підозрюю, що через швидке зростання питомої ваги кримських татар у молодших вікових групах. У інших південно-східних областях цей спад більший, як мені здається.
Характерно, що у УПЦ-МП дуже сильний спад з віком, на відміну від інших християнських конфесій, які тримаються відносно стабільно. В інших регіонах України, підозрюю, те саме. З несподіваного - надзвичайно високий відсоток УПЦ-КП серед тих хто вважає себе віруючим Севастополі, вдвічі більший ніж у АРК при майже однаковому рівні декларованої релігійності.
Вектор інтеграції
Тут все більш-менш зрозуміло.
Конфліктний потенціал
Російсько-татарські відносини є найбільш напруженими з точки зору усіх, крім деяких малочисельних релігйних груп. Найгірше їх оцінюють віруючі УПЦ-МП. Цікаво що мусульмани оцінюють українсько-татарські і українсько-російські відносини як приблизно однакові за рівнем конфліктності, та і російсько-татарські найкраще з усіх. Ну і примітно що найбільш напруженими вважають російсько-татарські відносини там, де татар немає, у Севастополі.
Схоже опитування по Донецьку - pollotenchegg.livejournal.com/167995.html