Русинізація Словаччини
Словацькі русини зараз, виявляється, ростуть шаленими темпами. У 1991 р. їх було 17 197 (0,33%), у 2001 - 24 201 (0,45%), у 2011 - 33 482 (0,67%). Їх чисельність збільшилась за 20 років на 95%, тоді як чисельність найбільших народів зменшилась (словаків на 4%, угорців на 19%). У 2011 р. русини перегнали чехів, яких ще у 1991 р. було втричі більше.
Тенденція їх росту спостерігається тільки останні 20 років. До 80-х кількість русинів (тоді вони рахувалися разом з українцями) стабільно зменшувалася, з 1,4% населення у 1950 р. до 0,9% у 1970 і 0,7% у 1980 р.
Під час перепису 1991 р. русини і українці вже виділялися окремо і їх було приблизно порівну, 17 197 русинів (0,33%) і 13 281 українців (0,25%). Жили вони в одних і тих самих місцях, на північному сході країни.
На наступних переписах українці поступово змінювали самоідентифікацію на русинську і це було однією з причин швидкого зростання кількості русинів. Але не основною: кількість українців скоротилася за 1991 - 2011 на 5,85 тис., тоді як кількість русинів виросла на 16,29 тис.
Ось як це виглядає в розрізі поселень.
Національний склад 1991
Національний склад 2011
В районі округу Medzilaborce (Меджилабірці) вже вимальовується район їх компактного проживання. Багато поселень за 20 років змінилися з "понад 50% словаків" на "понад 50% русинів".
Але найцікавіше те, що існують бл. 20 тис. "словаків" які назвали рідною мовою русинську. Загалом її назвали рідною 55 469 осіб, тоді як самих русинів тільки 33 482. Ще 5 689 осіб назвали рідною українську (з 7 430), іх теж можна плюсувати до русинів, адже вони там практично нічим не відрізняються. Півтори тис. неукраїномовних українців, скоріше за все, назвали рідною русинську.
Ось як виглядає лінгвістична карта Словаччини за даними перепису 2011 р. Тут вже русинська мова займає значні компактні території. Не знаю куди поділи українську, якщо її не рахували разом з русинською то у деяких місцях фактичний русинськомовний ареал може бути ще ширшим.
Хоча за 100 років вона багато втратила, але ядро збережене.
Ну і наостанок релігійна карта. Релігія на відміну від мови і самоідентифікації дуже консерватична річ і тому тут і зараз ситуація мало відрізняється від минулого. Грекокатолицько-православний ареал майже повторює русинськомовний ареал 1910 р. (попередня картинка)
Чисельність греко-католиків у 2011 р. - 206 871 осіб, православних - 49 133 осіб. Загалом - 4,7% населення Словаччини, при 13,4% атеїстів та 10,6% не відповівших. І тримаються вони краще ніж інші поширені релігії, католицизм та лютеранство, які відступають під натиском атеїстів та невідповідачів.
Загалом, у русинів ще є резерви для росту. Є 3-4 тис. українців, які напевно змінять самоідентифікацію, є 20 тис. русинськомовних словаків, які потенційно можуть це зробити (як вони це робили у 1991 - 2011 рр.) Теоретичним резервом є і приблизно 150-200 тис. словацькомовних "словаків" православного та греко-католицького віросповідання, які є нащадками русинів.
Подивимось що буде далі. Якби не болючість теми "мадярської загрози" у Словаччині, то можна було би помріяти і про Незалежну Русинію автономію)
Тенденція їх росту спостерігається тільки останні 20 років. До 80-х кількість русинів (тоді вони рахувалися разом з українцями) стабільно зменшувалася, з 1,4% населення у 1950 р. до 0,9% у 1970 і 0,7% у 1980 р.
Під час перепису 1991 р. русини і українці вже виділялися окремо і їх було приблизно порівну, 17 197 русинів (0,33%) і 13 281 українців (0,25%). Жили вони в одних і тих самих місцях, на північному сході країни.
На наступних переписах українці поступово змінювали самоідентифікацію на русинську і це було однією з причин швидкого зростання кількості русинів. Але не основною: кількість українців скоротилася за 1991 - 2011 на 5,85 тис., тоді як кількість русинів виросла на 16,29 тис.
Ось як це виглядає в розрізі поселень.
Національний склад 1991
Національний склад 2011
В районі округу Medzilaborce (Меджилабірці) вже вимальовується район їх компактного проживання. Багато поселень за 20 років змінилися з "понад 50% словаків" на "понад 50% русинів".
Але найцікавіше те, що існують бл. 20 тис. "словаків" які назвали рідною мовою русинську. Загалом її назвали рідною 55 469 осіб, тоді як самих русинів тільки 33 482. Ще 5 689 осіб назвали рідною українську (з 7 430), іх теж можна плюсувати до русинів, адже вони там практично нічим не відрізняються. Півтори тис. неукраїномовних українців, скоріше за все, назвали рідною русинську.
Ось як виглядає лінгвістична карта Словаччини за даними перепису 2011 р. Тут вже русинська мова займає значні компактні території. Не знаю куди поділи українську, якщо її не рахували разом з русинською то у деяких місцях фактичний русинськомовний ареал може бути ще ширшим.
Хоча за 100 років вона багато втратила, але ядро збережене.
Ну і наостанок релігійна карта. Релігія на відміну від мови і самоідентифікації дуже консерватична річ і тому тут і зараз ситуація мало відрізняється від минулого. Грекокатолицько-православний ареал майже повторює русинськомовний ареал 1910 р. (попередня картинка)
Чисельність греко-католиків у 2011 р. - 206 871 осіб, православних - 49 133 осіб. Загалом - 4,7% населення Словаччини, при 13,4% атеїстів та 10,6% не відповівших. І тримаються вони краще ніж інші поширені релігії, католицизм та лютеранство, які відступають під натиском атеїстів та невідповідачів.
Загалом, у русинів ще є резерви для росту. Є 3-4 тис. українців, які напевно змінять самоідентифікацію, є 20 тис. русинськомовних словаків, які потенційно можуть це зробити (як вони це робили у 1991 - 2011 рр.) Теоретичним резервом є і приблизно 150-200 тис. словацькомовних "словаків" православного та греко-католицького віросповідання, які є нащадками русинів.
Подивимось що буде далі. Якби не болючість теми "мадярської загрози" у Словаччині, то можна було би помріяти і про Незалежну Русинію автономію)