Природний рух населення Дагестану, 2010
Родившиеся и умершие по городам и районам Республики Дагестан за январь-ноябрь 2010 года
Треба відзначити, що населення Дагестану завищене приблизно на 25-30%, тому всі коефіцієнти (і народжуваності, і смертності) треба подумки домножувати десь на 1.25-1.3.
Народжуваність найвища на рівнинах, куди масово переселяється гірське населення. Там більш молода структура населення, і тому там високий коефіцієнт народжуваності. Але сумніваюсь, що коефіцієнт фертильності там вище ніж у горах. Висока народжуваність і у найбільш важкодоступних гірських районах на південному заході а також у Табасаранському районі на півдні.
Смертність приблизно однакова по всій республіці. Підвищений показник - у центральних (лакських і частково аварських) і південних (лезгінських) гірських районах, де більш постаріле населення внаслідок еміграції. Відносно висока смертність і у північних районах з високою часткою росіян (Кізлярському, Тарумовському).
Наприкінці 80-х за величиною природного приросту народи Дагестану йшли в такій послідовності: табасарани, даргінці, аварці, кумики, лезгіни, лакці. Як видно, і зараз приблизно та сама ситуація - максимальний приріст у табасаранців, мінімальний у лакців. У аварців приріст в горах невеликий (тільки у андо-цезів у глухих горах він залишається високим). Зате на рівнинах за рахунок молодої структури населення він високий у всіх переселенських народів.
Два чисто лакські райони (Кулінський і Лакський) мають найгірші демографічні показники. Населення цих районів почало зменшуватись ще у 70-х роках через міграційний відтік. У 2002 році цим районах, в рамках вседагестанського тренду, домалювали тисяч 6-8 населення. Зараз в одній тільки Махачкалі проживає 70 тис. лакців (2 місце після аварців), а у 2 лакських районах - тільки 22 тис. (реально десь 15 тис.).
Національний склад Дагестану
Треба відзначити, що населення Дагестану завищене приблизно на 25-30%, тому всі коефіцієнти (і народжуваності, і смертності) треба подумки домножувати десь на 1.25-1.3.
Народжуваність найвища на рівнинах, куди масово переселяється гірське населення. Там більш молода структура населення, і тому там високий коефіцієнт народжуваності. Але сумніваюсь, що коефіцієнт фертильності там вище ніж у горах. Висока народжуваність і у найбільш важкодоступних гірських районах на південному заході а також у Табасаранському районі на півдні.
Смертність приблизно однакова по всій республіці. Підвищений показник - у центральних (лакських і частково аварських) і південних (лезгінських) гірських районах, де більш постаріле населення внаслідок еміграції. Відносно висока смертність і у північних районах з високою часткою росіян (Кізлярському, Тарумовському).
Наприкінці 80-х за величиною природного приросту народи Дагестану йшли в такій послідовності: табасарани, даргінці, аварці, кумики, лезгіни, лакці. Як видно, і зараз приблизно та сама ситуація - максимальний приріст у табасаранців, мінімальний у лакців. У аварців приріст в горах невеликий (тільки у андо-цезів у глухих горах він залишається високим). Зате на рівнинах за рахунок молодої структури населення він високий у всіх переселенських народів.
Два чисто лакські райони (Кулінський і Лакський) мають найгірші демографічні показники. Населення цих районів почало зменшуватись ще у 70-х роках через міграційний відтік. У 2002 році цим районах, в рамках вседагестанського тренду, домалювали тисяч 6-8 населення. Зараз в одній тільки Махачкалі проживає 70 тис. лакців (2 місце після аварців), а у 2 лакських районах - тільки 22 тис. (реально десь 15 тис.).
Національний склад Дагестану