Нарешті знайшов те, що так довго шукав -
статистичну інформацію по білоруським районам. І перше, що зробив, це звичайно мої улюблені карти коефіцієнтів природного руху.
1.Перше, що впадає в очі - аграгарадкі і широка підтримка села не дуже то й працюють - вимирання глибинки не менше ніж у нас. Хоча за рахунок більшої урбанізації і концентрації у великих містах (тільки у Мінську 19% населення країни), загальний коефіцієнт трохи краще.
2. Основний демографічний розподіл у Білорусі проходить по лінії Південь-Північ. На півдні населення молодше, на півночі старіше. Поділ на Захід-Схід у кордонах до 1939 хоч і проглядається, але зовсім слабо.
2.Немає звичайних сільських районів з природним приростом, як наприклад у наше західне Полісся і Карпати-Закарпаття. З районів народжуваність перевищує смертність тільки у Жлобинському, за рахунок приросту у місті, і Мінському, де причини зрозумілі.
3.Найкращі показники з сільських районів, як і прогнозувалось, на західному Поліссі.
4. Але розрив між білоруським зах.Поліссям і українським великий, на користь останнього. Зі східним Поліссям ситуація протилежна, хоча там перехід не такий різкий.
5.У Білорусі, як і в Україні, великі міста західної частини переважно ростуть, тоді як на сході з міст обласного підпорядкування, росте тільки Жодіно, і судячи з карти також Мозир та Жлобин. На заході, крім 4 міст обл. підпорядкування, природний приріст напевно є у Сморгоні, Ліді, Слонімі, Березі, Кобрині та може у когось з менших (Лунінця, Жабинки ітд)
6.Не виправдав сподівань "протестансько-огірковий" Столінський район. Думав, що там буде приріст на рівні сусідніх районів Рівненської.
Кореляція з рівнем постарінням населення зашкалює.