Національний склад населення Криму у 1926 р.
Поговоримо сьогодні про руський Крим.
Взяв перепис 1926. Він цікавий тим, що вперше фіксує національність, а не релігію-мову, як було до цього.
Отже, населення Криму (разом з Севастополем) складало 713,8 тис. У 3 рази менше ніж зараз.
Розподіл по національностях був таким:
Росіяни - 301,4 тис. (42.2%)
Татари - 179,1 тис (25.1%)
Українці - 77,4 тис. (10.8%)
Німці - 43,6 тис.(6.1%)
Євреї - 39,9 тис. (5.6%)
Греки - 16,0 тис. (2.3%)
Болгари - 11,4 тис. (1.6%)
Вірмени - 10,7 тис. (1.5%)
Кримські євреї - 6,0 тис. (0.8%)
Караїми - 4,2 тис.(0.6%)
Крим тоді був одним з найбільш урбанізованих регіонів СРСР. Навіть більш урбанізованим ніж Донбас. Міське населення складало аж 46%. В УРСР тоді урбанізація складала 18%.
Національний склад міського і сільського населення дуже відрізнявся.
Серед міського населення було:
Росіян - 55,4%
Татар - 11,9%
Євреїв - 11,0%
Українців - 8,8%
Греків - 2,9%
Вірмен - 2,2%
Крим.євреїв - 1,8%
Німців - 1,3%
Караїмів - 1,2%
Болгар - 0,4%
Серед сільського населення:
Татар - 36,8%
Росіян - 31,8%
Українців - 12,8%
Німців - 10,3%
Болгар - 2,6%
Греків - 1,7%
Євреїв - 1,1%
Вірмен - 1,0%
Караїмів - 0,07%
Крим.євреїв - 0,03%
Тобто найбільш представлені у міському населенні були іудейські народи євреї, караїми та кримські євреї. На них приходилось 14,0% міського населення та всього 1,2% сільського населення.
Найменш представленими були німці, болгари та татари. На них приходилось 49,7% сільського населення і 13,6% міського.
Ось якими були показники урбанізації серед народів Криму у 1926 р.
1.Кримські євреї - 98,4%
2.Караїми - 93,2%
3.Євреї (ашкенази) - 89,8%
4.Вірмени - 65,7%
5.Росіяни - 59,8%
6.Греки - 58,9%
Крим (сер.) - 46,0%
7.Українці - 36,9%
8.Кримські атари - 21,6%
9.Болгари - 12,1%
10.Німці - 9,9%
А тепер детальніше.
Крим поділявся на 10 повітів.
Росіяни (42.2%) складали більшість у 6 повітах: Джанкойському (39.3%), Євпаторійському (32.9%), Керченському (48.7%), Севастопольському (60.1%), Сімферопольському (43.2%) та Феодосійському (54.5%).
У містах росіяни складали більшість населення (абсолютну або відносну) у всіх містах Криму, крім Бахчисараю, Армянську, Карасубазару (зараз - Білогірськ), Алушти та Гурзуфу.
Татари (25,1%) складали більшість у 4 повітах: Бахчисарайському (76.7%), Карасубазарському (43.9%), Судацькому (81.7%) та Ялтинському (42.2%). Частка татар суттєво знизилась порівняно з 1897 р. Тоді вони складали відносну більшість населення півострову - 35,6% (росіяни 33,1%).
У містах татари складали більшість населення у Бахчисараї (72.1%, у 1897 було 86%), Карасубазарі (33,7%, у 1897 - 64,0%), Алушті (38,2%) та Гурзуфі (49,9%).
Крім того, багато татар було у Євпаторії (20,2%, у 1897 р. - 49,4%), Сімферополі (12.6%, у 1897 р. - 19.7%). Якщо серед сільського населення частка татар ще тримались на рівні, то у містах росіяни їх швидко витісняли на другі ролі. Особливо показовою є ситуація з Карасубазаром і Євпаторією. У Карасубазарі 1897 р. пропорція між татарами і росіянами становила 64:16, через 30 років вже 34:32. У Євпаторії 49:26 у 1897 і 20:44 у 1926 р.
Та ж ситуація і з невеликими селищами на південному берегу. Судячи з усього, ще у 1897 р.. Алупка, Алушта, Гурзуф мали стійку татарську більшість. У 1926 р. невелику відносну татарську більшість зберегли Гурзуф (49,9% татар і 33,5% росіян) та Алушта (38,2% татар і 33,0% росіян) а Алупка втратила (29,8% татар, 49,4% росіян)
Українці (10,8%) проживали в основному у Джанкойському (17,5%), Євпаторійському (17,8%), Керченському (20,0%) повітах. 10-11% вони складали у Сімферопольському та Севастополському повітах. Крім того, українці становили відносну більшість населення м.Армянськ (43,6%). Найменше було українців у південних "татарських" повітах - Карасубазарському, Бахчисарайському, Судацькому (2 - 3%).
Німці (6.1%) займали чисте четверте місце по населенню, випереджаючи євреїв, та п'яте якщо враховувати всі групи євреїв разом. Зважаючи на дуже низький рівень їх урбанізації (90% німців жили у сільських колоніях), їх частка у сільському населенні (10,3%) майже дорівнювала українській (12,8%).
Німці складали 18,1% населення Джанкойського повіту (20,7% серед сільського населення і 5,7% у Джанкої), 11,2% Євпаторійського повіту (15,7% серед с.н. і 3,7% у Євпаторії), 9,1% Сімферопольського повіту (18.7% серед с.н. і 1.7% у Сімферополі). У містах німців взагалі було дуже мало 0,5 - 1,5%. Крім Джанкою, про який я вже згадував, їх чомусь було багато у Судаку (5,4%).
П'ятою за чисельністю нац-стю були євреї.
Євреї-ашкенази жили майже виключно у містах. З 4 тис. євреїв-селян 2,4 тис. проживали у Джанкойському повіті, де вони складали 4,1% сільського населення. В решті повітів частка сільських євреїв мало незначною - менше 1%.
У містах присутність євреїв була дуже нерівномірною. У Бахчисараї, Саках, Карасубазарі, Балаклаві, Судаку, Старому Криму, Алупці та Гурзуфі їх було мало 1 - 3%. А найбільший відсоток євреї складали у населенні Сімферополя - 19,7%, Феодосії, Джанкоя - 11,3%, Євпаторії - 10,2%.
Греки (2,3%) були шостим за чисельністю народом Криму. В основному греки жили у передгірних районах Криму і на південному узбережжі.
Найбільш відомим місцем концентрації греків була Балаклава. Енциклопедія Брокгауза-Єфрона давала грекам 75% населення Балаклави станом на 80-і роки 19 ст. Перепис 1897 р. зафіксував у Балаклаві 51,4% грекомовного населення. У 1926 р. греки становили тільки 20,7% населення Балаклави. Враховуючи, що не всі греки вже у 1897 р. були грекомовні і їх було більше ніж 51,4% , то їх частка за 30 років зменшилась десь у 3 рази.
Другим місцем концентрації грецького населення було м.Старий Крим. Зважаючи на його глухувате місце розташування і відсутність стратегічного значення, тут не було такого припливу росіян і частка греків впала не так сильно - з 24,4% грекомовних у 1897 р. до 20,7% греків у 1926 р.
Ще греки жили у Карасубазарі (5,6%), Ялті (6,2%), Алушті (5,2%) У більшості інших міст частка греків коливалась у діапазоні 1..3%. Сільські греки проживали у Феодосійському (4,2% с.н.), Севастопольському (4,8% с.н.), Карасубазарському (3,9% с.н.) повітах.
Болгари (1,6%) складали 6,3% населення Феодосійського повіту, в тому числі 20.7% населення у м.Старий Крим у 8.3% серед сільського населення. Крім того, 7.5% населення Карасубазарського повіту (9.5% серед с.н.) і 3.0% Керченського повіту (5.6% серед с.н.).
Вірмени (1,5%) в основному жили у містах південної частики Криму. Вони складали 5,3% населення Карасубазару, 5,0% Судаку, 3,9% Старого Криму, 3,7% Джанкою, 2,7% Ялти та Сімферополя. Порівняно з 1897 р. їх частка значно скоротилось, особливо у Старому Криму - з 11,9% до 3,9%.
Кримські євреї (кримчаки) (0,8%) жили майже виключно в містах. Великий відсоток населення вони складали тільки у Карасубазарі - 13.7%. Крім того, у Сімферополі - 2,8% населення, у Феодосії 2,0%. Загалом, з 6 тис. кримчаків 2,5 тис. жили у Сімферополі, 1 тис. у Карасубазарі, 0.8 тис. у Севастополі, по 0.6 тис. у Керчі та Феодосії. Тобто 92% кримських євреїв проживали всього у 5 містах.
По караїмах, нажаль, немає детальних даних, але схоже їх географія їх розселення нагадувала географію кримських євреїв - Сімферополь, Євпаторія, Феодосія, Карасубазар.
via
http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_26.php?reg=788
http://etno.uaweb.org/nsklad/1926-krym.html - тут є помилка, там де караїми насправді дані по кримських євреях
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/58/Gub_Tavria_ethno_1897.jpg карта за п. 1897 р.
Взяв перепис 1926. Він цікавий тим, що вперше фіксує національність, а не релігію-мову, як було до цього.
Отже, населення Криму (разом з Севастополем) складало 713,8 тис. У 3 рази менше ніж зараз.
Розподіл по національностях був таким:
Росіяни - 301,4 тис. (42.2%)
Татари - 179,1 тис (25.1%)
Українці - 77,4 тис. (10.8%)
Німці - 43,6 тис.(6.1%)
Євреї - 39,9 тис. (5.6%)
Греки - 16,0 тис. (2.3%)
Болгари - 11,4 тис. (1.6%)
Вірмени - 10,7 тис. (1.5%)
Кримські євреї - 6,0 тис. (0.8%)
Караїми - 4,2 тис.(0.6%)
Крим тоді був одним з найбільш урбанізованих регіонів СРСР. Навіть більш урбанізованим ніж Донбас. Міське населення складало аж 46%. В УРСР тоді урбанізація складала 18%.
Національний склад міського і сільського населення дуже відрізнявся.
Серед міського населення було:
Росіян - 55,4%
Татар - 11,9%
Євреїв - 11,0%
Українців - 8,8%
Греків - 2,9%
Вірмен - 2,2%
Крим.євреїв - 1,8%
Німців - 1,3%
Караїмів - 1,2%
Болгар - 0,4%
Серед сільського населення:
Татар - 36,8%
Росіян - 31,8%
Українців - 12,8%
Німців - 10,3%
Болгар - 2,6%
Греків - 1,7%
Євреїв - 1,1%
Вірмен - 1,0%
Караїмів - 0,07%
Крим.євреїв - 0,03%
Тобто найбільш представлені у міському населенні були іудейські народи євреї, караїми та кримські євреї. На них приходилось 14,0% міського населення та всього 1,2% сільського населення.
Найменш представленими були німці, болгари та татари. На них приходилось 49,7% сільського населення і 13,6% міського.
Ось якими були показники урбанізації серед народів Криму у 1926 р.
1.Кримські євреї - 98,4%
2.Караїми - 93,2%
3.Євреї (ашкенази) - 89,8%
4.Вірмени - 65,7%
5.Росіяни - 59,8%
6.Греки - 58,9%
Крим (сер.) - 46,0%
7.Українці - 36,9%
8.Кримські атари - 21,6%
9.Болгари - 12,1%
10.Німці - 9,9%
А тепер детальніше.
Крим поділявся на 10 повітів.
Росіяни (42.2%) складали більшість у 6 повітах: Джанкойському (39.3%), Євпаторійському (32.9%), Керченському (48.7%), Севастопольському (60.1%), Сімферопольському (43.2%) та Феодосійському (54.5%).
У містах росіяни складали більшість населення (абсолютну або відносну) у всіх містах Криму, крім Бахчисараю, Армянську, Карасубазару (зараз - Білогірськ), Алушти та Гурзуфу.
Татари (25,1%) складали більшість у 4 повітах: Бахчисарайському (76.7%), Карасубазарському (43.9%), Судацькому (81.7%) та Ялтинському (42.2%). Частка татар суттєво знизилась порівняно з 1897 р. Тоді вони складали відносну більшість населення півострову - 35,6% (росіяни 33,1%).
У містах татари складали більшість населення у Бахчисараї (72.1%, у 1897 було 86%), Карасубазарі (33,7%, у 1897 - 64,0%), Алушті (38,2%) та Гурзуфі (49,9%).
Крім того, багато татар було у Євпаторії (20,2%, у 1897 р. - 49,4%), Сімферополі (12.6%, у 1897 р. - 19.7%). Якщо серед сільського населення частка татар ще тримались на рівні, то у містах росіяни їх швидко витісняли на другі ролі. Особливо показовою є ситуація з Карасубазаром і Євпаторією. У Карасубазарі 1897 р. пропорція між татарами і росіянами становила 64:16, через 30 років вже 34:32. У Євпаторії 49:26 у 1897 і 20:44 у 1926 р.
Та ж ситуація і з невеликими селищами на південному берегу. Судячи з усього, ще у 1897 р.. Алупка, Алушта, Гурзуф мали стійку татарську більшість. У 1926 р. невелику відносну татарську більшість зберегли Гурзуф (49,9% татар і 33,5% росіян) та Алушта (38,2% татар і 33,0% росіян) а Алупка втратила (29,8% татар, 49,4% росіян)
Українці (10,8%) проживали в основному у Джанкойському (17,5%), Євпаторійському (17,8%), Керченському (20,0%) повітах. 10-11% вони складали у Сімферопольському та Севастополському повітах. Крім того, українці становили відносну більшість населення м.Армянськ (43,6%). Найменше було українців у південних "татарських" повітах - Карасубазарському, Бахчисарайському, Судацькому (2 - 3%).
Німці (6.1%) займали чисте четверте місце по населенню, випереджаючи євреїв, та п'яте якщо враховувати всі групи євреїв разом. Зважаючи на дуже низький рівень їх урбанізації (90% німців жили у сільських колоніях), їх частка у сільському населенні (10,3%) майже дорівнювала українській (12,8%).
Німці складали 18,1% населення Джанкойського повіту (20,7% серед сільського населення і 5,7% у Джанкої), 11,2% Євпаторійського повіту (15,7% серед с.н. і 3,7% у Євпаторії), 9,1% Сімферопольського повіту (18.7% серед с.н. і 1.7% у Сімферополі). У містах німців взагалі було дуже мало 0,5 - 1,5%. Крім Джанкою, про який я вже згадував, їх чомусь було багато у Судаку (5,4%).
П'ятою за чисельністю нац-стю були євреї.
Євреї-ашкенази жили майже виключно у містах. З 4 тис. євреїв-селян 2,4 тис. проживали у Джанкойському повіті, де вони складали 4,1% сільського населення. В решті повітів частка сільських євреїв мало незначною - менше 1%.
У містах присутність євреїв була дуже нерівномірною. У Бахчисараї, Саках, Карасубазарі, Балаклаві, Судаку, Старому Криму, Алупці та Гурзуфі їх було мало 1 - 3%. А найбільший відсоток євреї складали у населенні Сімферополя - 19,7%, Феодосії, Джанкоя - 11,3%, Євпаторії - 10,2%.
Греки (2,3%) були шостим за чисельністю народом Криму. В основному греки жили у передгірних районах Криму і на південному узбережжі.
Найбільш відомим місцем концентрації греків була Балаклава. Енциклопедія Брокгауза-Єфрона давала грекам 75% населення Балаклави станом на 80-і роки 19 ст. Перепис 1897 р. зафіксував у Балаклаві 51,4% грекомовного населення. У 1926 р. греки становили тільки 20,7% населення Балаклави. Враховуючи, що не всі греки вже у 1897 р. були грекомовні і їх було більше ніж 51,4% , то їх частка за 30 років зменшилась десь у 3 рази.
Другим місцем концентрації грецького населення було м.Старий Крим. Зважаючи на його глухувате місце розташування і відсутність стратегічного значення, тут не було такого припливу росіян і частка греків впала не так сильно - з 24,4% грекомовних у 1897 р. до 20,7% греків у 1926 р.
Ще греки жили у Карасубазарі (5,6%), Ялті (6,2%), Алушті (5,2%) У більшості інших міст частка греків коливалась у діапазоні 1..3%. Сільські греки проживали у Феодосійському (4,2% с.н.), Севастопольському (4,8% с.н.), Карасубазарському (3,9% с.н.) повітах.
Болгари (1,6%) складали 6,3% населення Феодосійського повіту, в тому числі 20.7% населення у м.Старий Крим у 8.3% серед сільського населення. Крім того, 7.5% населення Карасубазарського повіту (9.5% серед с.н.) і 3.0% Керченського повіту (5.6% серед с.н.).
Вірмени (1,5%) в основному жили у містах південної частики Криму. Вони складали 5,3% населення Карасубазару, 5,0% Судаку, 3,9% Старого Криму, 3,7% Джанкою, 2,7% Ялти та Сімферополя. Порівняно з 1897 р. їх частка значно скоротилось, особливо у Старому Криму - з 11,9% до 3,9%.
Кримські євреї (кримчаки) (0,8%) жили майже виключно в містах. Великий відсоток населення вони складали тільки у Карасубазарі - 13.7%. Крім того, у Сімферополі - 2,8% населення, у Феодосії 2,0%. Загалом, з 6 тис. кримчаків 2,5 тис. жили у Сімферополі, 1 тис. у Карасубазарі, 0.8 тис. у Севастополі, по 0.6 тис. у Керчі та Феодосії. Тобто 92% кримських євреїв проживали всього у 5 містах.
По караїмах, нажаль, немає детальних даних, але схоже їх географія їх розселення нагадувала географію кримських євреїв - Сімферополь, Євпаторія, Феодосія, Карасубазар.
via
http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_26.php?reg=788
http://etno.uaweb.org/nsklad/1926-krym.html - тут є помилка, там де караїми насправді дані по кримських євреях
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/58/Gub_Tavria_ethno_1897.jpg карта за п. 1897 р.
