Індекс людського розвитку регіонів України, 2010
Колись викладав таблицю індексу людського розвитку в регіонах України за 1999-2003 рр. з книжки Грішнової О. А. "Людський розвиток".
Недавно знайшов місце звідки вона взята. Виявляється, це не примітивний ООНівський індекс за трьома показниками, а набагато серйозніше.
http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/poslugi/rlr_2010.zip
Загальний індекс тут складається з 9 складових частин: демографічний розвиток, розвиток регіональних ринків праці, матеріальний добробут населення, умови проживання населення, рівень освіти населення, стан охорони здоров'я, соціальне середовище, екологічна ситуація і фінансування людського розвитку. Кожна з цих складових включає в себе в середньому по 10 - 15 показників, тобто загальний індекс регіонального розвитку розрахований на основі більше 100 різних показників.
І. Порівняльна оцінка демографічного розвитку регіонів
У 2010 році перше місце з великим відривом за індексом демографічного розвитку зайняло місто Київ (0,941). Слід відмітити, що місто утримує лідерські позиції протягом 1999-2010 років. Столиці притаманні найвищі показники середньої очікуваної тривалості життя (при народженні - 73,7 роки, при досягненні 15-річного віку - 59,4 роки, при досягненні 45-річного віку - 31,8 роки, при досягненні 65-річного віку - 16,1 років), міграційного руху (сальдо міграції - 10,6 тис. осіб, коефіцієнт інтенсивності міграції - 3,8‰) та низькі коефіцієнти смертності немовлят і перинатальної смертності (7,3‰ та 7,8‰ відповідно).
Друге місце на шкалі демографічного розвитку у 2010 році посіло місто Севастополь, яке піднялося на 5 позицій у порівнянні з 2009 роком. У місті зафіксовано найвищий коефіцієнт інтенсивності міграції (4,7‰), а також досить високі показники середньої очікуваної тривалості життя при досягненні 45 та 65 років (30,0 та 15,2 років відповідно). Третє й четверте місця належать Чернівецькій та Тернопільській областям, що пояснюється відносно високими показниками середньої очікуваної тривалості життя. Останні місця займають Закарпатська (0,155), Донецька (0,134) та Кіровоградська (0,107) області. Причинами є високі коефіцієнти смертності немовлят та перинатальної смертності, низький рівень середньої очікуваної тривалості життя, а також незадовільні регіональні результати міграційного руху.
ІІ. Порівняльна оцінка розвитку регіональних ринків праці
Максимальне значення індексу розвитку ринку праці протягом 2006-2010 років належить місту Севастополю, яке у 2010 році відзначилося найнижчим рівнем безробіття (5,7%), найнижчою часткою працівників, які перебували в адміністративних відпустках (1,5%) та працювали в умовах неповного робочого дня (тижня) (10,4%). Крім того Севастополю притаманні високий рівень економічної активності та рівень її реалізації (66,3% та 62,5% відповідно), та досить низька середня тривалість пошуку роботи (6 місяців). Друге та трете місця у 2010 році розподілили Харківська (0,772) та Закарпатська (0,749) області, що пояснюється досить високими показниками рівня економічної активності, рівня зайнятості та низькою середньою тривалістю пошуку роботи. Найнижчі сходинки за оцінкою розвитку ринків праці займають Черкаська (0,527), Тернопільська (0,509) та Чернівецька (0,503) області. Останнє місце Чернівецької області є результатом найнижчих рівнів економічної активності (39,5% при 62,1% по Україні) та зайнятості міського населення (36,1% при 56,8% по Україні).
У 2010 році відбулися значні зміни у розташуванні окремих регіонів на єдиній шкалі в порівнянні з 2009 роком. Найбільшого прогресу досягла Донецька область - 10 позицій (з 15 місця у 2009 році перемістилася на 5 у 2010 році). Також, значно поліпшили свій рейтинг Одеська, Дніпропетровська, 9 Чернігівська (на 8 позицій кожна) та Житомирська (на 6 позицій) області. Водночас значне погіршення індексу ринку праці відбулося у Полтавській області, яка змістилася з 10 місця у 2009 році на 23 у 2010, та у Рівненській області, яка опустилася на 12 позицій, з 7 місця у 2009 році на 19 у 2010 році. Також на 6 позицій понизився рейтинг Автономної Республіки Крим та на 5 позицій Київської області.
ІІІ. Порівняльна оцінка матеріального добробуту населення регіонів України
Беззаперечна першість за станом матеріального добробуту протягом 1999-2010 років утримує місто Київ, що пояснюється і значно вищими, ніж в інших регіонах заробітними платами (3431 грн. у 2010 році проти 1659 грн. у Тернопільській області, яка за цим показником посідає останнє місце), і високими пенсіями (1471 грн. у 2010 році проти 932 грн. у Тернопільській), найвищим в країні рівнем споживання (що віддзеркалюється показником витрат у розрахунку на умовно дорослого - 2124 грн.), високою купівельною спроможністю доходів (середній рівень добробуту еквівалентний 3,3 мінімальним продуктовим кошикам), найвищим рівнем забезпеченістю автомобілями (68 на 100 сімей) та різницею між грошовими витратами та грошовими доходами. За цими показниками Київ отримав перші місця у рейтингу. Але, також столиці притаманні велика ступінь нерівномірності розподілу населення за рівнем доходів і низький рівень доходів від особистого підсобного господарства (26 місце за обома показниками у 2010 році). Друге місце у 2010 році належить Донецькій області , яка зайняла 2 місце у рейтингу за рівнем зарплат та пенсій та отримала досить великі оцінки майже за всіма показниками блоку матеріального добробуту. На третьому місці опинилася Київська область, яка у 2010 році займала 2 місце по забезпеченості приватними автомобілями, 4 місце по рівню заробітної плати та 5 місце за рівнем купівельної спроможності доходів.
Останні місця за оцінкою блоку матеріального добробуту населення посіли Житомирська, Тернопільська та Херсонська області (відповідно 27, 26 та 25 місця), що пов’язано з низькими зарплатами та пенсіями, високим рівнем та глибиною бідності та великим розшаруванням доходів. Протягом 2009-2010 років відбулися найпомітніші позитивні зрушення на шкалі індексу матеріального добробуту у Полтавській області - на 7 позицій, у Сумській області - на 6, у Кіровоградській області та м. Севастополі - на 5. Найбільше погіршили свої позиції АР Крим, яка змістилася з 7 місця у 2009 році на 15 у 2010, та Запорізька область, яка опустилася з 2 місця у 2009 році на 9 у 2010.
ІV. Порівняльна оцінка умов проживання населення регіонів України
Безперечне лідерство за характеристиками умов проживання протягом 1999-2010 років утримує м. Київ (0,786 у 2010 році). Столиця традиційно посідає перші місця за такими складовими як питома вага житла, обладнаного водогоном (99,0%), каналізацією (99,0%), центральним опаленням (99,4%), планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів (302,2 відвідувань на 10 тисяч жителів), середньодобовий обсяг місцевого телемовлення (96,24 годин на добу). В той же час м. Київ посідає лише 25 місце по забезпеченості житлом (у середньому на одного жителя припадає 21,0 м2 загальної площі, тоді як, наприклад, у Київській області - 31,6 м2). Друге місце м. Севастополя за даною складовою індексу регіонального людського розвитку обумовлено ступенем комфортності житла, майже за всіма показниками обладнаності житла, місто зайняло 2 позицію у рейтингу. Слід відмітити, що в Україні продовжується процес концентрації населення у високоурбанізованих регіонах (м. Київ - 100%, м. Севастополь - 94%, Донецька область - 91% та Луганська область - 87%). За показником забезпеченості житлом (у середньому на одного жителя м2 загальної площі) лідерами є Київська (31,6 м2), Вінницька (26,7 м2) та Черкаська (26,2 м2) області. Не змінилася у 2010 році і трійка аутсайдерів. Останні місця за індексом умов проживання населення знову посіли Чернівецька (25 місце), Донецька (26) та Житомирська (27) області. Основними чинниками їх відставання є незадовільна обладнаність сучасними зручностями - водогоном, каналізацією тощо.
V. Порівняльна оцінка рівня освіти населення регіонів України
Перші позиції у 2010 році належать містам Києву (0,788) та Севастополю (0,745). В регіонах-лідерах спостерігається найвищий в країні рівень охоплення дітей базовою середньою освітою (100% по кожному регіону), досить високий рівень охоплення дітей початковою освітою (м. Київ - 96,5%, м. Севастополь - 96,4%) і дошкільними закладами (м. Севастополь - 65%, м. Київ - 63%). На третьому місці Харківська область (0,577), яка посіла друге після Києва місце за таким показником, як чисельність студентів ВНЗів ІІІ-ІV рівня акредитації (836 на 1000 осіб віком 17-23 роки).
Останні позиції у 2010 році знову розподілили між собою, як і у 2009 році, Сумська (0,329), Вінницька (0,324), Тернопільська (0,318), Луганська (0,313) та Івано-Франківська (0,296) області. Відставання цих регіонів обумовлене різними причинами: якщо західні регіони у своїй більшості відстають за рівнем охоплення дошкільною освітою та повною середньою, то Сумська та Луганська області є аутсайдерами за рівнем охоплення початковою та базовою середньою освітою. Порівняння первинних показників та інтегрального індексу рівня освіти за 2009 та 2010 роки демонструє достатню стабільність параметрів. Незначне підвищення показників освіти відбулося у Рівненській та Закарпатській областях (на 3 позиції кожна). Поряд з цим, погіршення показників рівня освіти відбулось у Черкаській області, яка змістилась з 10 місця у 2009 році на 14 у 2010.
VI. Порівняльна оцінка стану та охорони здоров’я населення регіонів України
Найвищі місця на шкалі інтегрального індексу стану та охорони здоров’я у 2010 році належать м. Севастополю (0,752), Закарпатській (0,685) та Івано-Франківській (0,683) областям. Перше місце Севастополя обумовлене найвищими в країні показниками вакцинації дітей проти дифтерії (95,4%), кашлюку (95,4%) та поліомієліту (95,3%), а також найвищім індексом умовного здоров’я (46,1 при 19,2 по Україні). Але, водночас, місто посідає лише 26 місце за кількістю станцій швидкої медичної допомоги в розрахунку на 100 тис. осіб.
Друге місце посіла Закарпатська область, у якій у цьому році зафіксовано найнижчій рівень травматизму, пов’язаного з виробництвом (0,3 особи на 1000 працюючих) та досить велика забезпеченість станціями швидкої медичної допомоги ( майже 5 станцій на 100 тис. осіб).
Третє місце Івано-Франківської області пояснюється досить великою чисельністю лікарів усіх спеціальностей (59,5 на 10 тис. осіб), кількістю станцій швидкої медичної допомоги (3 станції на 100 тис. осіб) та досить низьким рівнем травматизму (0,4 особи на 1000 працюючих).
Останнє місце у 2010 році займає Одеська область, що пов’язано з низьким охопленням щеплень та найдовшою середньою тривалістю перебування хворого у стаціонарі. Також у п’ятірку аутсайдерів потрапили Вінницька (26 місце), Житомирська (25), Донецька (24) та Чернівецька (23) області.
Індекс стану та охорони здоров’я взагалі є дуже чутливим і схильним до великих коливань. Серед регіонів, які на загальній шкалі регіонів значно погіршили свої позиції порівняно з 2009 роком є: Рівненська (на 13 позицій), Кіровоградська, Запорізька (на 10 позицій кожна) та Волинська (на 9 позицій) області. Водночас значно підвищився рейтинг деяких областей. Так Черкаська область покращила свій результат на 11 позицій і перемістилася на 6 місце порівняно з 17 місцем у 2009 році, також на 8 позицій піднялися Луганська та Київська області, і на 6 позицій Чернігівська.
VII. Соціальне середовище
Найліпша ситуація за індексом соціального середовища з року в рік продовжує зберігатися у західних регіонах країни: Івано-Франківська (індекс -0,767), Чернівецька (0,720), Волинська (0,707), Закарпатська (0,705), Львівська (0,704), Тернопільська (0,688) та Рівненська (0,662) області. Регіони, що лідирують, відрізняються найнижчим у країні коефіцієнтом злочинності (Івано-Франківська область - 419 випадків на 100 тисяч осіб), усталеністю шлюбів (Закарпатська область - на 1 розлучення припадає 4,1 шлюбів) та низькою питомою вагою народжених поза шлюбом (Тернопільська - 7,2%). Крім того, в західних областях спостерігається найнижча кількість хворих на розлади психіки та поведінки внаслідок уживання наркотичних та інших психоактивних речовин у розрахунку на 100 тисяч населення, але, на жаль, ця ситуація нівелюється досить великою кількістю хворих з вперше встановленим діагнозом алкоголізму та алкогольних психозів.
Найгірший стан показників соціального середовища протягом 2006-2010 років спостерігається у м. Севастополі (0,303 у 2010 році). Незважаючи на те, що відбулося деяке поліпшення первинних показників у порівнянні з 2009 роком, у місті продовжує зберігатися високий рівень захворюваності населення на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання як алкоголю (195,2 випадків на 100 тис. населення, у 2009 році - 220,7), так і наркотичних та інших психоактивних речовин (31,2 випадки на 100 тис. населення, у 2009 - 49,7), великою кількістю ДТП (132,9 пригоди на 100 км доріг, у 2009 - 152,4). Низький рівень інтегрального індексу соціального середовища у 2010 році також був притаманний Кіровоградській області (0,404), у якій зафіксовано найбільшу кількість померлих від навмисного самоушкодження (33,3 особи на 100 тис. населення) та найбільшу питому вагу народжених поза шлюбом (33,4%). Замикає трійку аутсайдерів АР Крим (0,410), що пояснюється найвищим в країні коефіцієнтом злочинності (1705 випадків на 100 тис. осіб при 1102 по Україні). Слід зазначити, що Крим погіршив свій рейтинг за інтегральним індексом соціального середовища у порівнянні з 2009 роком на 6 позицій.
Протягом 2009-2010 років відчутних змін у розшаруванні регіонів за індексом соціального середовища не відбулось. Найбільше покращення стану соціального середовища відбулося у Чернівецькій (на 5 позицій), у Херсонській та Луганській областях (на 4 позиції). На противагу, Автономна Республіка Крим погіршила свою позицію на 6 пунктів (з 19 місця у 2009 році до 25 місця у 2010 році).
VIII. Порівняльна оцінка екологічної ситуації регіонів
Інтегральна оцінка екологічної ситуації виявила незначні відмінності у екологічному стані більшості регіонів. Помітно відрізняються параметри екологічної ситуації у 3-х групах регіонів: перша - найбільш благополучна і найбільш чисельна включає 15 регіонів. Значення інтегрального індексу у цій групі коливається від 0,733 у Харківській до 0,834 у Тернопільській області.
Друга група - відносно благополучна, включає 8 регіонів від м. Севастополь до Кіровоградської області, із значенням інтегрального показника від 0,611 до 0,706. Погіршена екологічна ситуація в цій групі обумовлена, насамперед, такими чинниками, як висока питома вага скинутої неочищеної води в загальному її обсязі, відповідно у Кіровоградській, Одеській областях та у м. Севастополі; підвищена кількість важких металів у стічних водах у м. Севастополі, Львівській та Луганській областях; підвищена кількість викидів азоту та сірки у Івано-Франківській та Луганській областях; значна кількість викидів шкідливих речовин від пересувних джерел забруднення в Одеській, Львівській областях та АР Крим.
Найгірша екологічна ситуація спостерігається у великих індустріальних регіонах країни: Донецькій області (0,269), м. Києві (0,412), Дніпропетровській (0,502) та Запорізькій (0,532) областях, для яких значення інтегрального показника є суттєво нижчим ніж у інших регіонах. Донецька область потерпає від усіх видів забруднення: викидів сірки - 27 місце, викидів азоту, кількості важких металів у стічних водах, забруднення промисловими токсичними відходами у сховищах, викидів шкідливих речовин від пересувних джерел забруднення - 26 місце за кожним із показників; питома вага скинутої неочищеної води - 22 місце.
На загальному екологічному фоні особливо страждає м. Київ, значно випереджаючи інші регіони за такими параметрами, як викиди азоту (11742,4 кг на 1км2 проти 14,4 кг у Херсонській області), та викидів шкідливих речовин від пересувних джерел забруднення (229,2 кг на 1 км2 проти 16,3 кг у м. Севастополі). Значних змін у розташуванні окремих регіонів у 2010 році в порівнянні з 2009 роком на шкалі інтегрального показника екологічної ситуації не відбулось. Найбільш помітні відбулися у Рівненській області, яка підвищила свій рейтинг на 5 пунктів і перемістилася з 11 місця у 2009 році на 6 місце у 2010.
ІХ. Порівняльна оцінка фінансування людського розвитку у регіонах
За індексом фінансового стану значно випереджає інші регіони протягом 1999-2010 років м. Київ (індекс - 0,750 у 2010 році), за виключенням 2001 року, коли м. Київ поступилося м. Севастополю. У 2010 році столиця займає першу позицію за розмірами видатків місцевих бюджетів на освіту (9320,6 грн. в розрахунку на 1 особу), другу позицію за видатками на охорону здоров’я (889,4 грн. на одну особу), проте місто займає останнє місце за розмірами видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення (558,6 грн. на одну особу).
Другу позицію за інтегральним індексом фінансового стану у 2010 році посідає АР Крим (0,565), третю - м. Севастополь (0,538). Останні місця за даним блоком у 2010 році розподілилися таким чином: Чернівецька (27 місце), Рівненська (26 місце) та Одеська (25 місце) області. Сприятливу ситуацію щодо фінансування людського розвитку за видатками на освіту за їх абсолютним розміром у розрахунку на 1 особу мають Чернігівська область (8300,0 грн. на особу - 3 місце),м. Севастополь (8424,0 грн. - 2 місце), та м. Київ (9320,6 грн. - 1 місце); на охорону здоров’я - Луганська область (830,4 грн. на 1 особу), м. Київ (889,4) та АР Крим (897,7 грн.); на соціальний захист - Івано-Франківська (865,0 грн. на особу), Рівненська (986,3 грн.) та Волинська області (1006,9 грн.); за питомою вагою видатків на освіту у сукупних соціальних видатках виділяються Херсонська область (45,2%), м. Київ та Закарпатська область (по 45,1%), на охорону здоров’я - Луганська (36,7%), Донецька (35,0%) області та м. Київ (33,7%), на соціальний захист - Рівненська (33,3%), Волинська (33,3%) та Івано-Франківська (30,6%) області.
Також слід зазначити, що відбулись деякі позитивні зрушення на шкалі показника фінансування людського розвитку протягом 2009-2010 років. Найбільш помітні спостерігаються в Херсонській області , яка перемістилася на 10 місце у рейтингу з 16-го у 2009 році, а також у Вінницькій та Івано-Франківській областях (підвищення на 3 позиції по кожній). Поряд із цим, зниження рейтингу відбулося у Одеській (на 7 позицій), Кіровоградській та Волинській (на 3 позиції у кожній) областях.
За результатами рейтингової оцінки індексу людського розвитку у 2010 році можна виділити 3 групи регіонів:
Регіони-лідери.Перше місце з великим відривом - упевнено займає м. Київ. Перші позиції належать столиці за інтегральними індексами демографічного розвитку, матеріального добробуту, умов проживання населення, рівня освіти та фінансування людського розвитку. Наступні місця належать м. Севастополю, Харківській та Київській областям. Серед цих регіонів простежуються певні відмінності щодо складових, які сприяють людському розвитку або стримують ці процеси. Так, м. Севастополю належить перше місце за двома блоками: станом та охороною здоров’я і розвитком ринку праці; другі місця за демографічним розвитком, умовами проживання населення та рівнем освіти, високі місця за фінансуванням людського розвитку та матеріальним добробутом. Стримуючі складові визначаються екологічною ситуацією та вкрай негативним соціальним середовищем (найвищі показники вживання алкоголю, психотропних речовин та велика кількість дорожньо-транспортних пригод). Харківська область має другу позицію у рейтингу за розвитком ринку праці, третю - за рівнем освіти та доволі високі позиції за станом та охороною здоров’я, матеріальним добробутом, умовами проживання населення та соціальним середовищем. Поряд із цим, певні проблеми з екологічною ситуацією в регіоні залишаються досить актуальними (доволі високий рівень викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря). Київська область має треті позиції за матеріальним добробутом та умовами проживання населення, четверту - за рівнем освіти, та п’яту - за фінансуванням людського розвитку. Негативними сторонами у загальному індексі регіону є соціальне середовище та розвиток ринку праці.
Регіони основної групи. Регіони цієї групи, у свою чергу, можна поділити на регіони, які покращили свої позиції у загальному рейтингу, та на ті, які погіршили своє місце у рейтингу. Серед перших можна відзначити Закарпатську, Львівську, Черкаську, Чернівецьку та Чернігівську області (підвищення на 4 позицій по кожній області) та Хмельницьку область (на 3 позиції). Херсонська, Дніпропетровська, Сумська та Тернопільська області порівняно незначно поліпшили свої позиції на загальній шкалі рейтингу (1-2 позиції). Так, Закарпатська область посіла друге місце за станом та охороною здоров’я серед усіх регіонів, також покращила свої позиції за умовами проживання населення (на 4 позиції), рівнем освіти та фінансуванням людського розвитку. У Львівській області також покращилась ситуація із умовами проживання населення, а також поліпшилася екологічна ситуація (на 2 позиції за кожним блоком). Черкаська область отримала підвищення загального індексу в основному завдяки значному поліпшенню по блоку стан та охорона здоров’я (на 11 позицій), а Чернівецька - завдяки одним з найкращих показників соціального середовища в області (2 місце серед усіх регіонів). Чернігівська область відзначилася покращенням ситуації на ринку праці (підвищення на 8 позицій), станом та охороною здоров’я (на 6 позицій). У Хмельницькій області поряд з погіршенням ситуації на ринку праці (зниження на 3 позиції), відбулося покращення стану демографічного розвитку (на 6 позицій) та екологічної ситуації (3 місце серед усіх регіонів).
До другої категорії регіонів, які погіршили свої позиції в порівнянні з попереднім роком, відносяться Волинська та Рівненська області (зниження на 9 позицій в обох), Запорізька (на 7 позицій). АР Крим та Житомирська область втратили порівняно незначно (1-2 позиції). Погіршення позицій у загальному рейтингу Волинської області передусім зумовила ситуація із погіршенням показників демографічного розвитку (на 10 позицій за цією складовою), а також стану та охорони здоров’я (на 9 позицій). Падіння рейтингу Рівненській області на 9 позицій у загальному рейтингу було зумовлено погіршенням показників стану та охорони здоров’я (на 13 позицій) та ринку праці (на 12 позицій). Падіння рейтингу Запорізької області обумовлено в основному погіршенням показників стану та охорони здоров’я та матеріального добробуту.
Регіони-аутсайдери.. На протилежному фланзі шкали залишилася Донецька область (27 місце), а Кіровоградська опинилася на 26-му місці в 2010 році та змінила на ньому Луганську область, яка за останніми результатами посіла 25 місце. Ці регіони помітно відстають за індексами людського розвитку від більшості регіонів України. До вказаних областей за низьким індексом людського розвитку приєднуються Вінницька та Житомирська області (відповідно 24 і 23 місця в рейтингу). Щодо Донецької області, то слід зазначити, що досить високий рівень матеріального добробуту (2 місце серед усіх регіонів) та високі показники на ринку праці (5 місце) не дозволили області залишити останнє місце у рейтингу. Найбільш проблемними для даного регіону залишаються демографічна ситуація, умови проживання населення та стан навколишнього середовища - за цими складовими Донецька область протягом останніх років входить до трійки регіонів-аутсайдерів. Кіровоградська область вперше за всі роки спостережень опинилась на передостанньому місці в рейтингу завдяки наднизьким показникам демографічного розвитку, соціального середовища, матеріального добробуту та охорони здоров’я. Порівняно з попереднім 2009 роком відбулося погіршення показників практично за всіма складовими індексу. На противагу Кіровоградській області, яка втратила позиції, Луганська область спромоглася залишити 26 місце. Відбулося це завдяки покращенню показників охорони здоров’я, соціального середовища, фінансування людського розвитку, демографічної ситуації та розвитку ринку праці. Слід відмітити, що Вінницька область міцно закріпилася в групі аутсайдерів (починаючи з 2005 року) завдяки низьким показникам охорони здоров’я, матеріального добробуту, рівня освіти та умов проживання населення. Що стосується низького розташування Житомирської області на єдиній шкалі регіонального індексу людського розвитку, то викликає занепокоєння стабільний рух регіону в бік аутсайдерів. З 2008 року область поступово втрачає свої позиції завдяки низьким показникам умов проживання населення, матеріального добробуту, демографічного розвитку, а в останні 2 роки ще й завдяки різкому зниженню показників охорони здоров’я.
via http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/poslugi/rlr_2010.zip
---
Цікаво порівняти ці результати з результатами мого рейтингу ( 1, 2)
Він приблизно у 6 разів поступається за кількістю характеристик (20 проти ~120) і значно більшу вагу у ньому відіграють соціальні і демографічні фактори, тому результати суттєво відрізняються. Але що примітно - в обох рейтингах однакова трійка аутсайдерів. В моєму рейтингу останні місця розподілились так: 25 - Кіровоградська, 26 - Луганська, 27 - Донецька, а в ukrstat'івському рейтингу: 25 - Луганська, 26 - Кіровоградська, 27 - Донецька. Крім цього співпали рейтинги Києва (1), Тернопільської (10) і Сумської (22) областей і близькі результати вийшли по Київській (4, 5), Херсонській (18, 20), Запорізькій (20, 19) областях.
Недавно знайшов місце звідки вона взята. Виявляється, це не примітивний ООНівський індекс за трьома показниками, а набагато серйозніше.
http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/poslugi/rlr_2010.zip
Загальний індекс тут складається з 9 складових частин: демографічний розвиток, розвиток регіональних ринків праці, матеріальний добробут населення, умови проживання населення, рівень освіти населення, стан охорони здоров'я, соціальне середовище, екологічна ситуація і фінансування людського розвитку. Кожна з цих складових включає в себе в середньому по 10 - 15 показників, тобто загальний індекс регіонального розвитку розрахований на основі більше 100 різних показників.
І. Порівняльна оцінка демографічного розвитку регіонів
У 2010 році перше місце з великим відривом за індексом демографічного розвитку зайняло місто Київ (0,941). Слід відмітити, що місто утримує лідерські позиції протягом 1999-2010 років. Столиці притаманні найвищі показники середньої очікуваної тривалості життя (при народженні - 73,7 роки, при досягненні 15-річного віку - 59,4 роки, при досягненні 45-річного віку - 31,8 роки, при досягненні 65-річного віку - 16,1 років), міграційного руху (сальдо міграції - 10,6 тис. осіб, коефіцієнт інтенсивності міграції - 3,8‰) та низькі коефіцієнти смертності немовлят і перинатальної смертності (7,3‰ та 7,8‰ відповідно).
Друге місце на шкалі демографічного розвитку у 2010 році посіло місто Севастополь, яке піднялося на 5 позицій у порівнянні з 2009 роком. У місті зафіксовано найвищий коефіцієнт інтенсивності міграції (4,7‰), а також досить високі показники середньої очікуваної тривалості життя при досягненні 45 та 65 років (30,0 та 15,2 років відповідно). Третє й четверте місця належать Чернівецькій та Тернопільській областям, що пояснюється відносно високими показниками середньої очікуваної тривалості життя. Останні місця займають Закарпатська (0,155), Донецька (0,134) та Кіровоградська (0,107) області. Причинами є високі коефіцієнти смертності немовлят та перинатальної смертності, низький рівень середньої очікуваної тривалості життя, а також незадовільні регіональні результати міграційного руху.
ІІ. Порівняльна оцінка розвитку регіональних ринків праці
Максимальне значення індексу розвитку ринку праці протягом 2006-2010 років належить місту Севастополю, яке у 2010 році відзначилося найнижчим рівнем безробіття (5,7%), найнижчою часткою працівників, які перебували в адміністративних відпустках (1,5%) та працювали в умовах неповного робочого дня (тижня) (10,4%). Крім того Севастополю притаманні високий рівень економічної активності та рівень її реалізації (66,3% та 62,5% відповідно), та досить низька середня тривалість пошуку роботи (6 місяців). Друге та трете місця у 2010 році розподілили Харківська (0,772) та Закарпатська (0,749) області, що пояснюється досить високими показниками рівня економічної активності, рівня зайнятості та низькою середньою тривалістю пошуку роботи. Найнижчі сходинки за оцінкою розвитку ринків праці займають Черкаська (0,527), Тернопільська (0,509) та Чернівецька (0,503) області. Останнє місце Чернівецької області є результатом найнижчих рівнів економічної активності (39,5% при 62,1% по Україні) та зайнятості міського населення (36,1% при 56,8% по Україні).
У 2010 році відбулися значні зміни у розташуванні окремих регіонів на єдиній шкалі в порівнянні з 2009 роком. Найбільшого прогресу досягла Донецька область - 10 позицій (з 15 місця у 2009 році перемістилася на 5 у 2010 році). Також, значно поліпшили свій рейтинг Одеська, Дніпропетровська, 9 Чернігівська (на 8 позицій кожна) та Житомирська (на 6 позицій) області. Водночас значне погіршення індексу ринку праці відбулося у Полтавській області, яка змістилася з 10 місця у 2009 році на 23 у 2010, та у Рівненській області, яка опустилася на 12 позицій, з 7 місця у 2009 році на 19 у 2010 році. Також на 6 позицій понизився рейтинг Автономної Республіки Крим та на 5 позицій Київської області.
ІІІ. Порівняльна оцінка матеріального добробуту населення регіонів України
Беззаперечна першість за станом матеріального добробуту протягом 1999-2010 років утримує місто Київ, що пояснюється і значно вищими, ніж в інших регіонах заробітними платами (3431 грн. у 2010 році проти 1659 грн. у Тернопільській області, яка за цим показником посідає останнє місце), і високими пенсіями (1471 грн. у 2010 році проти 932 грн. у Тернопільській), найвищим в країні рівнем споживання (що віддзеркалюється показником витрат у розрахунку на умовно дорослого - 2124 грн.), високою купівельною спроможністю доходів (середній рівень добробуту еквівалентний 3,3 мінімальним продуктовим кошикам), найвищим рівнем забезпеченістю автомобілями (68 на 100 сімей) та різницею між грошовими витратами та грошовими доходами. За цими показниками Київ отримав перші місця у рейтингу. Але, також столиці притаманні велика ступінь нерівномірності розподілу населення за рівнем доходів і низький рівень доходів від особистого підсобного господарства (26 місце за обома показниками у 2010 році). Друге місце у 2010 році належить Донецькій області , яка зайняла 2 місце у рейтингу за рівнем зарплат та пенсій та отримала досить великі оцінки майже за всіма показниками блоку матеріального добробуту. На третьому місці опинилася Київська область, яка у 2010 році займала 2 місце по забезпеченості приватними автомобілями, 4 місце по рівню заробітної плати та 5 місце за рівнем купівельної спроможності доходів.
Останні місця за оцінкою блоку матеріального добробуту населення посіли Житомирська, Тернопільська та Херсонська області (відповідно 27, 26 та 25 місця), що пов’язано з низькими зарплатами та пенсіями, високим рівнем та глибиною бідності та великим розшаруванням доходів. Протягом 2009-2010 років відбулися найпомітніші позитивні зрушення на шкалі індексу матеріального добробуту у Полтавській області - на 7 позицій, у Сумській області - на 6, у Кіровоградській області та м. Севастополі - на 5. Найбільше погіршили свої позиції АР Крим, яка змістилася з 7 місця у 2009 році на 15 у 2010, та Запорізька область, яка опустилася з 2 місця у 2009 році на 9 у 2010.
ІV. Порівняльна оцінка умов проживання населення регіонів України
Безперечне лідерство за характеристиками умов проживання протягом 1999-2010 років утримує м. Київ (0,786 у 2010 році). Столиця традиційно посідає перші місця за такими складовими як питома вага житла, обладнаного водогоном (99,0%), каналізацією (99,0%), центральним опаленням (99,4%), планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів (302,2 відвідувань на 10 тисяч жителів), середньодобовий обсяг місцевого телемовлення (96,24 годин на добу). В той же час м. Київ посідає лише 25 місце по забезпеченості житлом (у середньому на одного жителя припадає 21,0 м2 загальної площі, тоді як, наприклад, у Київській області - 31,6 м2). Друге місце м. Севастополя за даною складовою індексу регіонального людського розвитку обумовлено ступенем комфортності житла, майже за всіма показниками обладнаності житла, місто зайняло 2 позицію у рейтингу. Слід відмітити, що в Україні продовжується процес концентрації населення у високоурбанізованих регіонах (м. Київ - 100%, м. Севастополь - 94%, Донецька область - 91% та Луганська область - 87%). За показником забезпеченості житлом (у середньому на одного жителя м2 загальної площі) лідерами є Київська (31,6 м2), Вінницька (26,7 м2) та Черкаська (26,2 м2) області. Не змінилася у 2010 році і трійка аутсайдерів. Останні місця за індексом умов проживання населення знову посіли Чернівецька (25 місце), Донецька (26) та Житомирська (27) області. Основними чинниками їх відставання є незадовільна обладнаність сучасними зручностями - водогоном, каналізацією тощо.
V. Порівняльна оцінка рівня освіти населення регіонів України
Перші позиції у 2010 році належать містам Києву (0,788) та Севастополю (0,745). В регіонах-лідерах спостерігається найвищий в країні рівень охоплення дітей базовою середньою освітою (100% по кожному регіону), досить високий рівень охоплення дітей початковою освітою (м. Київ - 96,5%, м. Севастополь - 96,4%) і дошкільними закладами (м. Севастополь - 65%, м. Київ - 63%). На третьому місці Харківська область (0,577), яка посіла друге після Києва місце за таким показником, як чисельність студентів ВНЗів ІІІ-ІV рівня акредитації (836 на 1000 осіб віком 17-23 роки).
Останні позиції у 2010 році знову розподілили між собою, як і у 2009 році, Сумська (0,329), Вінницька (0,324), Тернопільська (0,318), Луганська (0,313) та Івано-Франківська (0,296) області. Відставання цих регіонів обумовлене різними причинами: якщо західні регіони у своїй більшості відстають за рівнем охоплення дошкільною освітою та повною середньою, то Сумська та Луганська області є аутсайдерами за рівнем охоплення початковою та базовою середньою освітою. Порівняння первинних показників та інтегрального індексу рівня освіти за 2009 та 2010 роки демонструє достатню стабільність параметрів. Незначне підвищення показників освіти відбулося у Рівненській та Закарпатській областях (на 3 позиції кожна). Поряд з цим, погіршення показників рівня освіти відбулось у Черкаській області, яка змістилась з 10 місця у 2009 році на 14 у 2010.
VI. Порівняльна оцінка стану та охорони здоров’я населення регіонів України
Найвищі місця на шкалі інтегрального індексу стану та охорони здоров’я у 2010 році належать м. Севастополю (0,752), Закарпатській (0,685) та Івано-Франківській (0,683) областям. Перше місце Севастополя обумовлене найвищими в країні показниками вакцинації дітей проти дифтерії (95,4%), кашлюку (95,4%) та поліомієліту (95,3%), а також найвищім індексом умовного здоров’я (46,1 при 19,2 по Україні). Але, водночас, місто посідає лише 26 місце за кількістю станцій швидкої медичної допомоги в розрахунку на 100 тис. осіб.
Друге місце посіла Закарпатська область, у якій у цьому році зафіксовано найнижчій рівень травматизму, пов’язаного з виробництвом (0,3 особи на 1000 працюючих) та досить велика забезпеченість станціями швидкої медичної допомоги ( майже 5 станцій на 100 тис. осіб).
Третє місце Івано-Франківської області пояснюється досить великою чисельністю лікарів усіх спеціальностей (59,5 на 10 тис. осіб), кількістю станцій швидкої медичної допомоги (3 станції на 100 тис. осіб) та досить низьким рівнем травматизму (0,4 особи на 1000 працюючих).
Останнє місце у 2010 році займає Одеська область, що пов’язано з низьким охопленням щеплень та найдовшою середньою тривалістю перебування хворого у стаціонарі. Також у п’ятірку аутсайдерів потрапили Вінницька (26 місце), Житомирська (25), Донецька (24) та Чернівецька (23) області.
Індекс стану та охорони здоров’я взагалі є дуже чутливим і схильним до великих коливань. Серед регіонів, які на загальній шкалі регіонів значно погіршили свої позиції порівняно з 2009 роком є: Рівненська (на 13 позицій), Кіровоградська, Запорізька (на 10 позицій кожна) та Волинська (на 9 позицій) області. Водночас значно підвищився рейтинг деяких областей. Так Черкаська область покращила свій результат на 11 позицій і перемістилася на 6 місце порівняно з 17 місцем у 2009 році, також на 8 позицій піднялися Луганська та Київська області, і на 6 позицій Чернігівська.
VII. Соціальне середовище
Найліпша ситуація за індексом соціального середовища з року в рік продовжує зберігатися у західних регіонах країни: Івано-Франківська (індекс -0,767), Чернівецька (0,720), Волинська (0,707), Закарпатська (0,705), Львівська (0,704), Тернопільська (0,688) та Рівненська (0,662) області. Регіони, що лідирують, відрізняються найнижчим у країні коефіцієнтом злочинності (Івано-Франківська область - 419 випадків на 100 тисяч осіб), усталеністю шлюбів (Закарпатська область - на 1 розлучення припадає 4,1 шлюбів) та низькою питомою вагою народжених поза шлюбом (Тернопільська - 7,2%). Крім того, в західних областях спостерігається найнижча кількість хворих на розлади психіки та поведінки внаслідок уживання наркотичних та інших психоактивних речовин у розрахунку на 100 тисяч населення, але, на жаль, ця ситуація нівелюється досить великою кількістю хворих з вперше встановленим діагнозом алкоголізму та алкогольних психозів.
Найгірший стан показників соціального середовища протягом 2006-2010 років спостерігається у м. Севастополі (0,303 у 2010 році). Незважаючи на те, що відбулося деяке поліпшення первинних показників у порівнянні з 2009 роком, у місті продовжує зберігатися високий рівень захворюваності населення на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання як алкоголю (195,2 випадків на 100 тис. населення, у 2009 році - 220,7), так і наркотичних та інших психоактивних речовин (31,2 випадки на 100 тис. населення, у 2009 - 49,7), великою кількістю ДТП (132,9 пригоди на 100 км доріг, у 2009 - 152,4). Низький рівень інтегрального індексу соціального середовища у 2010 році також був притаманний Кіровоградській області (0,404), у якій зафіксовано найбільшу кількість померлих від навмисного самоушкодження (33,3 особи на 100 тис. населення) та найбільшу питому вагу народжених поза шлюбом (33,4%). Замикає трійку аутсайдерів АР Крим (0,410), що пояснюється найвищим в країні коефіцієнтом злочинності (1705 випадків на 100 тис. осіб при 1102 по Україні). Слід зазначити, що Крим погіршив свій рейтинг за інтегральним індексом соціального середовища у порівнянні з 2009 роком на 6 позицій.
Протягом 2009-2010 років відчутних змін у розшаруванні регіонів за індексом соціального середовища не відбулось. Найбільше покращення стану соціального середовища відбулося у Чернівецькій (на 5 позицій), у Херсонській та Луганській областях (на 4 позиції). На противагу, Автономна Республіка Крим погіршила свою позицію на 6 пунктів (з 19 місця у 2009 році до 25 місця у 2010 році).
VIII. Порівняльна оцінка екологічної ситуації регіонів
Інтегральна оцінка екологічної ситуації виявила незначні відмінності у екологічному стані більшості регіонів. Помітно відрізняються параметри екологічної ситуації у 3-х групах регіонів: перша - найбільш благополучна і найбільш чисельна включає 15 регіонів. Значення інтегрального індексу у цій групі коливається від 0,733 у Харківській до 0,834 у Тернопільській області.
Друга група - відносно благополучна, включає 8 регіонів від м. Севастополь до Кіровоградської області, із значенням інтегрального показника від 0,611 до 0,706. Погіршена екологічна ситуація в цій групі обумовлена, насамперед, такими чинниками, як висока питома вага скинутої неочищеної води в загальному її обсязі, відповідно у Кіровоградській, Одеській областях та у м. Севастополі; підвищена кількість важких металів у стічних водах у м. Севастополі, Львівській та Луганській областях; підвищена кількість викидів азоту та сірки у Івано-Франківській та Луганській областях; значна кількість викидів шкідливих речовин від пересувних джерел забруднення в Одеській, Львівській областях та АР Крим.
Найгірша екологічна ситуація спостерігається у великих індустріальних регіонах країни: Донецькій області (0,269), м. Києві (0,412), Дніпропетровській (0,502) та Запорізькій (0,532) областях, для яких значення інтегрального показника є суттєво нижчим ніж у інших регіонах. Донецька область потерпає від усіх видів забруднення: викидів сірки - 27 місце, викидів азоту, кількості важких металів у стічних водах, забруднення промисловими токсичними відходами у сховищах, викидів шкідливих речовин від пересувних джерел забруднення - 26 місце за кожним із показників; питома вага скинутої неочищеної води - 22 місце.
На загальному екологічному фоні особливо страждає м. Київ, значно випереджаючи інші регіони за такими параметрами, як викиди азоту (11742,4 кг на 1км2 проти 14,4 кг у Херсонській області), та викидів шкідливих речовин від пересувних джерел забруднення (229,2 кг на 1 км2 проти 16,3 кг у м. Севастополі). Значних змін у розташуванні окремих регіонів у 2010 році в порівнянні з 2009 роком на шкалі інтегрального показника екологічної ситуації не відбулось. Найбільш помітні відбулися у Рівненській області, яка підвищила свій рейтинг на 5 пунктів і перемістилася з 11 місця у 2009 році на 6 місце у 2010.
ІХ. Порівняльна оцінка фінансування людського розвитку у регіонах
За індексом фінансового стану значно випереджає інші регіони протягом 1999-2010 років м. Київ (індекс - 0,750 у 2010 році), за виключенням 2001 року, коли м. Київ поступилося м. Севастополю. У 2010 році столиця займає першу позицію за розмірами видатків місцевих бюджетів на освіту (9320,6 грн. в розрахунку на 1 особу), другу позицію за видатками на охорону здоров’я (889,4 грн. на одну особу), проте місто займає останнє місце за розмірами видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення (558,6 грн. на одну особу).
Другу позицію за інтегральним індексом фінансового стану у 2010 році посідає АР Крим (0,565), третю - м. Севастополь (0,538). Останні місця за даним блоком у 2010 році розподілилися таким чином: Чернівецька (27 місце), Рівненська (26 місце) та Одеська (25 місце) області. Сприятливу ситуацію щодо фінансування людського розвитку за видатками на освіту за їх абсолютним розміром у розрахунку на 1 особу мають Чернігівська область (8300,0 грн. на особу - 3 місце),м. Севастополь (8424,0 грн. - 2 місце), та м. Київ (9320,6 грн. - 1 місце); на охорону здоров’я - Луганська область (830,4 грн. на 1 особу), м. Київ (889,4) та АР Крим (897,7 грн.); на соціальний захист - Івано-Франківська (865,0 грн. на особу), Рівненська (986,3 грн.) та Волинська області (1006,9 грн.); за питомою вагою видатків на освіту у сукупних соціальних видатках виділяються Херсонська область (45,2%), м. Київ та Закарпатська область (по 45,1%), на охорону здоров’я - Луганська (36,7%), Донецька (35,0%) області та м. Київ (33,7%), на соціальний захист - Рівненська (33,3%), Волинська (33,3%) та Івано-Франківська (30,6%) області.
Також слід зазначити, що відбулись деякі позитивні зрушення на шкалі показника фінансування людського розвитку протягом 2009-2010 років. Найбільш помітні спостерігаються в Херсонській області , яка перемістилася на 10 місце у рейтингу з 16-го у 2009 році, а також у Вінницькій та Івано-Франківській областях (підвищення на 3 позиції по кожній). Поряд із цим, зниження рейтингу відбулося у Одеській (на 7 позицій), Кіровоградській та Волинській (на 3 позиції у кожній) областях.
За результатами рейтингової оцінки індексу людського розвитку у 2010 році можна виділити 3 групи регіонів:
- регіони - лідери, які за результатами розрахунків індексу людського розвитку посідають перші 4 місця;
- регіони основної групи (19 регіонів), які за результатами розрахунків індексу людського розвитку посідають з 5 по 23 місце;
- регіони - аутсайдери, які за інтегральними розрахунками посідають 4 останніх місця.
Регіони-лідери.Перше місце з великим відривом - упевнено займає м. Київ. Перші позиції належать столиці за інтегральними індексами демографічного розвитку, матеріального добробуту, умов проживання населення, рівня освіти та фінансування людського розвитку. Наступні місця належать м. Севастополю, Харківській та Київській областям. Серед цих регіонів простежуються певні відмінності щодо складових, які сприяють людському розвитку або стримують ці процеси. Так, м. Севастополю належить перше місце за двома блоками: станом та охороною здоров’я і розвитком ринку праці; другі місця за демографічним розвитком, умовами проживання населення та рівнем освіти, високі місця за фінансуванням людського розвитку та матеріальним добробутом. Стримуючі складові визначаються екологічною ситуацією та вкрай негативним соціальним середовищем (найвищі показники вживання алкоголю, психотропних речовин та велика кількість дорожньо-транспортних пригод). Харківська область має другу позицію у рейтингу за розвитком ринку праці, третю - за рівнем освіти та доволі високі позиції за станом та охороною здоров’я, матеріальним добробутом, умовами проживання населення та соціальним середовищем. Поряд із цим, певні проблеми з екологічною ситуацією в регіоні залишаються досить актуальними (доволі високий рівень викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря). Київська область має треті позиції за матеріальним добробутом та умовами проживання населення, четверту - за рівнем освіти, та п’яту - за фінансуванням людського розвитку. Негативними сторонами у загальному індексі регіону є соціальне середовище та розвиток ринку праці.
Регіони основної групи. Регіони цієї групи, у свою чергу, можна поділити на регіони, які покращили свої позиції у загальному рейтингу, та на ті, які погіршили своє місце у рейтингу. Серед перших можна відзначити Закарпатську, Львівську, Черкаську, Чернівецьку та Чернігівську області (підвищення на 4 позицій по кожній області) та Хмельницьку область (на 3 позиції). Херсонська, Дніпропетровська, Сумська та Тернопільська області порівняно незначно поліпшили свої позиції на загальній шкалі рейтингу (1-2 позиції). Так, Закарпатська область посіла друге місце за станом та охороною здоров’я серед усіх регіонів, також покращила свої позиції за умовами проживання населення (на 4 позиції), рівнем освіти та фінансуванням людського розвитку. У Львівській області також покращилась ситуація із умовами проживання населення, а також поліпшилася екологічна ситуація (на 2 позиції за кожним блоком). Черкаська область отримала підвищення загального індексу в основному завдяки значному поліпшенню по блоку стан та охорона здоров’я (на 11 позицій), а Чернівецька - завдяки одним з найкращих показників соціального середовища в області (2 місце серед усіх регіонів). Чернігівська область відзначилася покращенням ситуації на ринку праці (підвищення на 8 позицій), станом та охороною здоров’я (на 6 позицій). У Хмельницькій області поряд з погіршенням ситуації на ринку праці (зниження на 3 позиції), відбулося покращення стану демографічного розвитку (на 6 позицій) та екологічної ситуації (3 місце серед усіх регіонів).
До другої категорії регіонів, які погіршили свої позиції в порівнянні з попереднім роком, відносяться Волинська та Рівненська області (зниження на 9 позицій в обох), Запорізька (на 7 позицій). АР Крим та Житомирська область втратили порівняно незначно (1-2 позиції). Погіршення позицій у загальному рейтингу Волинської області передусім зумовила ситуація із погіршенням показників демографічного розвитку (на 10 позицій за цією складовою), а також стану та охорони здоров’я (на 9 позицій). Падіння рейтингу Рівненській області на 9 позицій у загальному рейтингу було зумовлено погіршенням показників стану та охорони здоров’я (на 13 позицій) та ринку праці (на 12 позицій). Падіння рейтингу Запорізької області обумовлено в основному погіршенням показників стану та охорони здоров’я та матеріального добробуту.
Регіони-аутсайдери.. На протилежному фланзі шкали залишилася Донецька область (27 місце), а Кіровоградська опинилася на 26-му місці в 2010 році та змінила на ньому Луганську область, яка за останніми результатами посіла 25 місце. Ці регіони помітно відстають за індексами людського розвитку від більшості регіонів України. До вказаних областей за низьким індексом людського розвитку приєднуються Вінницька та Житомирська області (відповідно 24 і 23 місця в рейтингу). Щодо Донецької області, то слід зазначити, що досить високий рівень матеріального добробуту (2 місце серед усіх регіонів) та високі показники на ринку праці (5 місце) не дозволили області залишити останнє місце у рейтингу. Найбільш проблемними для даного регіону залишаються демографічна ситуація, умови проживання населення та стан навколишнього середовища - за цими складовими Донецька область протягом останніх років входить до трійки регіонів-аутсайдерів. Кіровоградська область вперше за всі роки спостережень опинилась на передостанньому місці в рейтингу завдяки наднизьким показникам демографічного розвитку, соціального середовища, матеріального добробуту та охорони здоров’я. Порівняно з попереднім 2009 роком відбулося погіршення показників практично за всіма складовими індексу. На противагу Кіровоградській області, яка втратила позиції, Луганська область спромоглася залишити 26 місце. Відбулося це завдяки покращенню показників охорони здоров’я, соціального середовища, фінансування людського розвитку, демографічної ситуації та розвитку ринку праці. Слід відмітити, що Вінницька область міцно закріпилася в групі аутсайдерів (починаючи з 2005 року) завдяки низьким показникам охорони здоров’я, матеріального добробуту, рівня освіти та умов проживання населення. Що стосується низького розташування Житомирської області на єдиній шкалі регіонального індексу людського розвитку, то викликає занепокоєння стабільний рух регіону в бік аутсайдерів. З 2008 року область поступово втрачає свої позиції завдяки низьким показникам умов проживання населення, матеріального добробуту, демографічного розвитку, а в останні 2 роки ще й завдяки різкому зниженню показників охорони здоров’я.
via http://ukrstat.gov.ua/druk/katalog/poslugi/rlr_2010.zip
---
Цікаво порівняти ці результати з результатами мого рейтингу ( 1, 2)
Він приблизно у 6 разів поступається за кількістю характеристик (20 проти ~120) і значно більшу вагу у ньому відіграють соціальні і демографічні фактори, тому результати суттєво відрізняються. Але що примітно - в обох рейтингах однакова трійка аутсайдерів. В моєму рейтингу останні місця розподілились так: 25 - Кіровоградська, 26 - Луганська, 27 - Донецька, а в ukrstat'івському рейтингу: 25 - Луганська, 26 - Кіровоградська, 27 - Донецька. Крім цього співпали рейтинги Києва (1), Тернопільської (10) і Сумської (22) областей і близькі результати вийшли по Київській (4, 5), Херсонській (18, 20), Запорізькій (20, 19) областях.