Динаміка населення районів Росії за 1970 - 1989 рр.
Найкраща на даний момент з моїх карт (імхо)
http://pop-stat.mashke.org/russia-division.htm
Найбільше зростання чисельності населення за 1970 - 1989 рр.:
1.Тюменська обл. (з АО) +119,1%
2.Якутська АРСР +62,8%
3.Камчатська обл. +62,1%
4.Чукотка +55,7%
5.Магаданська обл. +53,5%
6.Мурманська обл. +43,4%
Регіони зі скороченням чисельності населення за 1970 - 1989 рр.:
1.Тамбовська обл. -12,6%
2.Курська обл. -9,1%
3.Костромська обл. -7,0%
4.Брянська обл. -6,8%
5.Мордовська АРСР -6,4%
6.Рязанська обл. -4,7%
7.Тульська обл. -4,4%
8.Орловська обл. -4,3%
9.Псковська обл. -3,3%
10.Тверська обл. -2,7%
11.Воронезька обл. -2,3%
12.Пензенська обл. -2,1%
13.Кіровська обл. -2,0%
14.Івановська обл. -1,6%
Серед найбільших міст динаміка за 1970 - 1989 рр. була такою:
1.Красноярськ +40,8%
2.Краснодар +40,5%
3.Уфа +40,4%
4.Омськ +39,6%
5.Свердовськ +32,5%
6.Челябінськ +30,0%
7.Ростов-на-Дону +29,2%
8.Перм +27,9%
9.Ленінград +27,2%
10.Москва +27,0%
11.Казань +26,3%
12.Новосибірськ +24,3%
13.Волгоград +23,2%
14.Куйбишев +21,3%
15.Саратов +19,5%
Серед обласних і республіканських центрів європейської частини найбільший приріст мали Бєлгород +98,5%, Еліста +84,7% та Ульяновськ +83,4%, найменший - Архангельськ +12,7%, Тула +14,3% та Іваново +14,6%.
Серед міст обласного підпорядкування (станом на 1970) найбільше зростання чисельності населення у 1970 - 1989 рр мали:
1.Набережні Чєлни (Татар.) +1227,4%
2.Сургут (Тюмен.) +628,7%
3.Волгодонськ (Ростов.) +550,5%
4.Нижнєкамськ (Татар.) +289,5%
5.Нєфтєюганськ (Тюмен.) +282,2%
6.Краснокам'янськ (Чит.) +259,2%
7.Старий Оскол (Бєлг.) +239,0%
8.Желєзногорськ (Курськ.) +162,5%
9.Тольятті (Куйб.) +149,4%
10.Урай (Тюмен.) +118,2%
11.Істра (Моск.) +115,4%
12.Тихвін (Ленінгр.) +110,0%
13.Обнінськ (Калуж.) +106,0%
14.Анапа (Краснодар.) +102,9%
15.Тобольськ (Тюм.) +101,6%
У деяких містах обласного підпорядкування населення за 1970 - 1989 рр.суттєво зменшилось. Серед них:
1.Городець (Горьк.) -0,1%
2.Петрово-Забайкальськ (Чит.) -0,1%
3.Слов'янськ-на-Кубані (Краснодар.) -0,4%
4.Малгобек (ІЧІАРСР) -0,9%
5.Подпорож'є (Ленінгр.) -1,1%
6.Бокситогорськ (Ленінгр.) -1,8%
7.Барабінськ (Новосіб.) -2,1%
8.Партизанськ (Прим.) -2,4%
9.Райчихінськ (Амур.) -3,2%
10.Сокол (Вологод.) -3,4%
11.Тавда (Свердл.) -3,6%
12.Кірсанов (Тамб.) -4,8%
13.Боготол (Краснояр.) -5,2%
14.Вічуга (Іванов.) -5,4%
15.Поворіно (Вороніж.) -5,5%
16.Хвалинськ (Сарат.) -6,6%
17.Донськой (Тул.) -7,0%
18.Узлова (Тул.) -7,2%
19.Александровськ-Сахалінський (Сах.) -7,2%
20.Жигульовськ (Куйб.) -7,4%
21.Нея (Костром.) -7,8%
22.Алапаєвськ (Свердл.) -7,9%
23.Тейково (Іванов.) -8,4%
23.Вишній Волочек (Твер.) -12,1%
24.Гур'євськ (Кемер.) -12,1%
25.Балей (Чит.) -12,2%
26.Абдуліно (Оренб.) -13,0%
27.Кімовськ (Тул..) -13,9%
28.Богородицьк (Тул.) -15,3%
29.Алейськ (Алтай.) -16,2%
30.Октябрськ (Куйб.) -17,4%
31.Мідногорськ (Оренб.) -17,8%
32.Черемхово (Іркутськ.) -22,1%
Тут тільки міста, які мали статус обласного підпорядкування у 1970 р. Ті, які отримали його у 1970 - 1989 рр. тут не показані, хоча серед них теж є немало депопулянтів.
Райони зі скороченням чисельності населення більше 45% за 1970 - 1989 рр.
- в яких райцентри були містами обл.підпорядкування і не входили до складу районів:
1.Людиновський р-н (Калуж.) -59,0%
2.Альметьєвський р-н (Татар.) -56,1%
3.Кіровський р-н (Калуж.) -53,5%
4.Богородицький р-н (Тул.) -51,3%
5.Буйський р-н (Костром.) -50,0%
6.Чистопольський р-н. (Татар.) -46,7%
7.Каслінський р-н (Челяб.) -46,0%
8.Мантуровський р-н (Костром.) -45,7%
9.Грязинський р-н (Ліпецьк.) -45,0%
- з райцентрами
1.Хвастовицький р-н (Калуж.) -49,9%
2.Кочкуровський р-н (Морд.) -49,5%
3.Красногорський р-н (Брянськ.) -48,1%
4.Горшеченський р-н (Курськ.) -47,6%
5.Конишевський р-н (Курськ.) -47,6%
6.Барятинський р-н (Калуж.) -46,5%
7.Жиздринський р-н (Калуж.) -46,3%
8.Петровський р-н (Тамб.) -45,3%
9.Ульяновський р-н (Калуж.) -45,2%
10.Кондольський р-н (Пенз.) -45,2%
Про райони особливо писати не буду, все видно на карті. Зауважу тільки, що районні результати коливались від -59% до +500..900% у малозаселених районах Півночі і Далекого сходу (наприклад "бамівський" Тиндинський р-н (з м.Тинда), де населення виросло на 891,4%, з 9,8 тис. до 97,4 тис.)
http://pop-stat.mashke.org/russia-division.htm
Найбільше зростання чисельності населення за 1970 - 1989 рр.:
1.Тюменська обл. (з АО) +119,1%
2.Якутська АРСР +62,8%
3.Камчатська обл. +62,1%
4.Чукотка +55,7%
5.Магаданська обл. +53,5%
6.Мурманська обл. +43,4%
Регіони зі скороченням чисельності населення за 1970 - 1989 рр.:
1.Тамбовська обл. -12,6%
2.Курська обл. -9,1%
3.Костромська обл. -7,0%
4.Брянська обл. -6,8%
5.Мордовська АРСР -6,4%
6.Рязанська обл. -4,7%
7.Тульська обл. -4,4%
8.Орловська обл. -4,3%
9.Псковська обл. -3,3%
10.Тверська обл. -2,7%
11.Воронезька обл. -2,3%
12.Пензенська обл. -2,1%
13.Кіровська обл. -2,0%
14.Івановська обл. -1,6%
Серед найбільших міст динаміка за 1970 - 1989 рр. була такою:
1.Красноярськ +40,8%
2.Краснодар +40,5%
3.Уфа +40,4%
4.Омськ +39,6%
5.Свердовськ +32,5%
6.Челябінськ +30,0%
7.Ростов-на-Дону +29,2%
8.Перм +27,9%
9.Ленінград +27,2%
10.Москва +27,0%
11.Казань +26,3%
12.Новосибірськ +24,3%
13.Волгоград +23,2%
14.Куйбишев +21,3%
15.Саратов +19,5%
Серед обласних і республіканських центрів європейської частини найбільший приріст мали Бєлгород +98,5%, Еліста +84,7% та Ульяновськ +83,4%, найменший - Архангельськ +12,7%, Тула +14,3% та Іваново +14,6%.
Серед міст обласного підпорядкування (станом на 1970) найбільше зростання чисельності населення у 1970 - 1989 рр мали:
1.Набережні Чєлни (Татар.) +1227,4%
2.Сургут (Тюмен.) +628,7%
3.Волгодонськ (Ростов.) +550,5%
4.Нижнєкамськ (Татар.) +289,5%
5.Нєфтєюганськ (Тюмен.) +282,2%
6.Краснокам'янськ (Чит.) +259,2%
7.Старий Оскол (Бєлг.) +239,0%
8.Желєзногорськ (Курськ.) +162,5%
9.Тольятті (Куйб.) +149,4%
10.Урай (Тюмен.) +118,2%
11.Істра (Моск.) +115,4%
12.Тихвін (Ленінгр.) +110,0%
13.Обнінськ (Калуж.) +106,0%
14.Анапа (Краснодар.) +102,9%
15.Тобольськ (Тюм.) +101,6%
У деяких містах обласного підпорядкування населення за 1970 - 1989 рр.суттєво зменшилось. Серед них:
1.Городець (Горьк.) -0,1%
2.Петрово-Забайкальськ (Чит.) -0,1%
3.Слов'янськ-на-Кубані (Краснодар.) -0,4%
4.Малгобек (ІЧІАРСР) -0,9%
5.Подпорож'є (Ленінгр.) -1,1%
6.Бокситогорськ (Ленінгр.) -1,8%
7.Барабінськ (Новосіб.) -2,1%
8.Партизанськ (Прим.) -2,4%
9.Райчихінськ (Амур.) -3,2%
10.Сокол (Вологод.) -3,4%
11.Тавда (Свердл.) -3,6%
12.Кірсанов (Тамб.) -4,8%
13.Боготол (Краснояр.) -5,2%
14.Вічуга (Іванов.) -5,4%
15.Поворіно (Вороніж.) -5,5%
16.Хвалинськ (Сарат.) -6,6%
17.Донськой (Тул.) -7,0%
18.Узлова (Тул.) -7,2%
19.Александровськ-Сахалінський (Сах.) -7,2%
20.Жигульовськ (Куйб.) -7,4%
21.Нея (Костром.) -7,8%
22.Алапаєвськ (Свердл.) -7,9%
23.Тейково (Іванов.) -8,4%
23.Вишній Волочек (Твер.) -12,1%
24.Гур'євськ (Кемер.) -12,1%
25.Балей (Чит.) -12,2%
26.Абдуліно (Оренб.) -13,0%
27.Кімовськ (Тул..) -13,9%
28.Богородицьк (Тул.) -15,3%
29.Алейськ (Алтай.) -16,2%
30.Октябрськ (Куйб.) -17,4%
31.Мідногорськ (Оренб.) -17,8%
32.Черемхово (Іркутськ.) -22,1%
Тут тільки міста, які мали статус обласного підпорядкування у 1970 р. Ті, які отримали його у 1970 - 1989 рр. тут не показані, хоча серед них теж є немало депопулянтів.
Райони зі скороченням чисельності населення більше 45% за 1970 - 1989 рр.
- в яких райцентри були містами обл.підпорядкування і не входили до складу районів:
1.Людиновський р-н (Калуж.) -59,0%
2.Альметьєвський р-н (Татар.) -56,1%
3.Кіровський р-н (Калуж.) -53,5%
4.Богородицький р-н (Тул.) -51,3%
5.Буйський р-н (Костром.) -50,0%
6.Чистопольський р-н. (Татар.) -46,7%
7.Каслінський р-н (Челяб.) -46,0%
8.Мантуровський р-н (Костром.) -45,7%
9.Грязинський р-н (Ліпецьк.) -45,0%
- з райцентрами
1.Хвастовицький р-н (Калуж.) -49,9%
2.Кочкуровський р-н (Морд.) -49,5%
3.Красногорський р-н (Брянськ.) -48,1%
4.Горшеченський р-н (Курськ.) -47,6%
5.Конишевський р-н (Курськ.) -47,6%
6.Барятинський р-н (Калуж.) -46,5%
7.Жиздринський р-н (Калуж.) -46,3%
8.Петровський р-н (Тамб.) -45,3%
9.Ульяновський р-н (Калуж.) -45,2%
10.Кондольський р-н (Пенз.) -45,2%
Про райони особливо писати не буду, все видно на карті. Зауважу тільки, що районні результати коливались від -59% до +500..900% у малозаселених районах Півночі і Далекого сходу (наприклад "бамівський" Тиндинський р-н (з м.Тинда), де населення виросло на 891,4%, з 9,8 тис. до 97,4 тис.)