Мовний, релігійний і становий склад населення Києва у 1897 р.
Буду потрохи витягати звідси найцікавіші статистичні дані Києва. Мене найбільше цікавлять соціально-економічні характеристики в розрізі мовних, релігійних груп та станів, тому тут інфа переважно про це.
Чисельність населення
За переписом 1897 р. населення Києва складало 247.723 осіб, чоловіків 135.123 (54,5%), жінок 112.600 (45,5%).
В тому числі:
власне Київ 219.450 жит.
Верхня Солом'янка - 6.376 жит.
Шулявка - 5.242 жит.
Звіринець - 4.911 жит.
Пріорка - 3.538 жит.
Куренівка - 3.237 жит.
Нижня Солом'янка - 1.819 жит.
Байкова Гора - 1.806 жит.
Лук'янівка - 535 жит.
Протасів Яр - 505 жит.
Сирець - 214 жит.
урочище Оболонь - 65 жит.
Саперний табір - 25 жит.
Населення за місцем народження
З 247.723 мешканців Києва уродженцями Київського повіту (з містом) були 79.972 особи, або 32,3% населення. Причому серед жінок цей відсоток (37,3%) був значно вищий ніж серед чоловіків (28,1%) Уродженцями інших повітів Київської губернії були 44.721 осіб (18,1%, серед жінок 18,3%, чоловіків 17,9%). Уродженцями інших губерній імперії були 119.814 (48,4%, серед жінок 43%, чоловіків 52,8%). Крім того, 3.216 осіб (1,3%) були уродженцями інших держав.
Зі 112.358 мешканців Києва, які були уродженцями інших губерній, найбільша кількість приходилась на губернії:
1.Чернігівську 19.392
2.Орловську 9.698
3.Подільську 9.013
4.Полтавську 8.771
5.Курську 8.189
6.Волинська 8.172
7.Могильовську 6.494
8.Мінську 5.758
9.Калузьку 4.331
10.Херсонську 3.126
Перше місце Чернігівської губ. з великим відривом цілком прогнозоване, оскільки теперішній лівий берег Києва входив до її складу. Несподіваним є 2 і 5 місця далеких Орловської і Курської губерній. Більшого можна було б очікувати від Полтавської губернії, до якої відносились близькі до Києва території з містами Бориспіль, Переяслав, Яготин.
Загалом, на уродженців українських губерній (крім Київської), приходилось 51.908 осіб, на російські губернії Європейської частини 41.211 осіб, на білоруські губернії 14.649 осіб. Уродженцями Привіслінських губерній були 4.605 жителів Києва, уродженцями Кавказу - 808, Сибіру - 377, Середньої Азії - 799, Фінляндії - 75.
З 3.216 уродженців інших держав найбільше було вихідців з Австро-Угорщини - 1.408, Прусії - 436, німецьких держав - 352 та Франції - 207.
Таким чином населення Києва розподілялось за місцем народження так:
Київ і повіт - 32,3%
інші повіти Київ.губ. - 18,1%
інші українські губернії - 21,0%
російські губернії - 16,6%
білоруські губернії - 5,9%
польські губернії - 1,9%
інші регіони РІ - 2.9%
інші держави - 1,3%
Дуже солідний відсоток вихідців з білоруських губерній - скоріше єврейська міграція. Це видно по невідповідності низької кількості білоруськомовних і великої кількості вихідців з білоруських губерній.
Релігійно-лінгвістичний склад населення
За мовами:
-російська - 134.278 (54,2%)
-українська - 55.064 (22,2%)
-єврейська -29.937 (12,1%)
-польська - 16.579 (6,7%)
-німецька - 4.354
-білоруська - 2.797
-інша - 4.714
За релігіями:
-православні - 187.935 (75,9%)
-іудеї - 32.093 (13,0%)
-римо-католики - 19.230 (7,8%)
-протестанти - 4.708 (1,9%)
-старообрядці - 1.835
-мусульмани - 1.757
-інші - 165
Розподіл віросповідань за мовами
Серед російськомовних:
православні - 129.203 (96,2%)
іудеї - 1.978 (1,5%)
старообрядці - 1.728 (1,3%)
католики - 895
протестанти 476
Серед україномовних:
православні - 54.590 (99,1%)
католики 352 (0,6%)
протестанти 23
іудеї 16
Серед ідишомовних:
іудеї - 29.837 (99,7%)
православні - 87
католики 7
протестанти 3
Серед польськомовних
католики 16102 (97,1%)
православні - 276 (1,7%)
протестанти - 155
іудеї - 40
Серед німецькомовних
протестанти 3708 (85,2%)
католики 506 (11,6%)
православні 99 (2,3%)
Мови і релігії значною мірою співпадали, хоча мовна асиміляція набирала обертів. Особливо серед іудеїв (євреїв) і протестантів (німців). У поляків асиміляція стримувалась дуже високим соціальним статусом (про це - далі). Оцінити ступінь мовної асиміляції серед українцв за даними перепису, нажаль, неможливо.
В цілому, російську мову вказали рідною 68,7% православного населення, 10,1% протестантського, 6,2% іудейського і 4,7% католицького.
Українську вказали рідною 29,0% православних і 1,8% католиків
Ідиш вказали рідною 93,0% іудеїв
Польську вказали рідною 83,7% католиків, 3,3% протестантів
Німецьку вказали рідною 78,8% протестантів і 2,6% католиків.
Станово-лінгвістичний склад населення
За станами населення Києва розподілялось так.
міщани - 97.801 (39,5%)
селяни - 96.985 (39,2%)
дворяни - 31.309 (12,6%)
купці - 5.064 (2,0%)
духовенство - 3.772 (1,5%)
інші стани - 8.490 (3,4%)
іноземні піддані - 4.302 (1,7%)
Мовний склад серед різних станів Києва у 1897 р. був таким:
потомствені дворяни та їх сім'ї - 18.704
-російська 11.741 (62,8%)
-польська 5.583 (29,8%)
-українська 907 (4,8%)
-німецька 263 (1,4%)
дворяни особисті, чиновники не з дворян та їх сім'ї - 12.605
-російська 10.147 (80,5%)
-українська 965 (7,7%)
-польська 862 (6,8%)
-німецька 250 (2,0%)
-єврейська 202 (1,6%)
духовенство - 3.772
-російська 2.243 (59,5%)
-українська 1.467 (38,9%)
почесні громадяни та їх сім'ї - 5.067
-російська 3.552 (70,1%)
-українська 825 (16,3%)
-єврейська 328 (6,5%)
-польська 161 (3,1%)
купці та їх сім'ї - 5.064
-російська 2.307 (45,6%)
-єврейська 2.238 (44,2%)
-німецька 198 (3,9%)
-українська 152 (3,0%)
-польська 85 (1,7%)
міщани - 97.801
-російська 45.648 (46,7%)
-єврейська 26.474 (27,1%)
-українська 16.973 (17,4%)
-польська 5.814 (5,9%)
-німецька 1.472 (1,5%)
селяни - 96.985
-російська - 55.661 (57,4%)
-українська - 33.170 (34,2%)
-польська - 3.129 (3,2%)
-білоруська 1.796 (1,9%)
Найвища частка російськомовних (70 - 80%) спостерігалась у групах особистих дворян, чиновників та почесних громадян, найнижча (46 - 47%) серед купців та міщан. Як не дивно, досить високий відсоток російськомовних (вище ніж середнє по місту) і серед селянського стану. Це пояснюється селянською міграцією з великороських губерній (тих же Орловської, Курської). Найвищий відсоток україномовних був у станах духовенства (38,9%) та селянства (34,2%). Близьким до середнього була і частка серед міщан (17,4%), тоді як серед інших станів вона була низькою, найменшою - серед купців (3,0%) та потомствених дворян (4,8%). Польськомовні, при 6,7% населення Києва, складали майже 30% потомственого дворянства міста. Кожен третій поляк Києва (5.583 з 16.579) належав до цього стану. Вже серед особистих дворян і чиновників їх було тільки 6,8% відсотків, серед інших ще менше. Ідишомовних, при 12,1% населення міста було найбільше у станах купців (44,2%) та міщан (27,1%). При цьому в можна з великою імовірністю сказати, що серед купецького стану євреї (іудеї) були найчисельнішою групою, адже перевага російськомовних над ідишомовними у цій групі була всього 69 осіб, в той час як всього у місті було близько 2 тис. російськомовних іудеїв. В усіх інших станах ідишомовних було дуже мало, за винятком почесних громадян (6,5%).
Релігійне представництво в розрізі вікових груп
Як вже було вище згадано, православні складали 75,9% населення Києва, іудеї 13,0%, католики 7,8%, на інших приходилось 3,3% Але в різних вікових групах ця пропорція була різною.
Таким був релігійний склад серед жіночого населення (як найменш мобільної частини)
80-89 років (1807 - 1816 р.н.)
-православні 78,5%
-католики 11,6%
-іудеї 6,8%
60-69 років (1827 - 1836 р.н.)
-православні 76,2%
-католики 12,0%
-іудеї 8,4%
40-49 років (1847 - 1856 р.н.)
-православні 75,3%
-католики 9,9%
-іудеї 11,2%
20-29 років (1867 - 1876 р.н.)
-православні 76,8%
-католики 7,8%
-іудеї 12,7%
10-19 років (1877 - 1886 р.н.)
-православні 75,6%
-католики 6,4%
-іудеї 15,7%
1-9 років (1887 - 1896 р.н.)
православні 72,4%
католики 5,7%
іудеї 19,4%
Як бачимо, в релігійному плані відбувалась поступова іудаїзація Києва за рахунок католицького населення. Відсоток православних був відносно стабільним, хоча деяка тенденція до його спаду теж прослідковувалась. Частка католиків і протестантів зменшувалась в основному за рахунок відсутності масової міграції і низької народжуваності їх представників. В той же час іудейське і православне населення мало великий міграційний приріст і високий рівень народжуваності, який у євреїв доповнювався ще й порівняно низькою дитячою смертністю, за рахунок чого їх частка в молодих групах росла по відношенню до православного населення. Так, якщо у групі 80-89 років євреїв було 8,7% від кількості православних, то у 60-69 років вже 11,0%, у 40-49 - 14,9%, у 20-29 - 16,5% ну а у наймолодшій групі віком 1-9 років євреї складали 26,8% від кількості православних. За наступні 29 років (1897-1926) кількість євреїв у Києва виросла у 4,4 рази з 32 тис. до 140 тис., при загальному рості міста у 2,1 рази. Частка євреїв у населенні виросла з 13% (іудеї) у 1897 р. до 28% у 1926 р. Такі високі темпи вимальовувались вже за результатами перепису 1897 р.
В наступних серіях буде про рівень грамотності, види економічної діяльності та багато іншого в розрізі станів, етнічних, лінгвістичних та релігійних груп Києва у 1897 р.
Чисельність населення
За переписом 1897 р. населення Києва складало 247.723 осіб, чоловіків 135.123 (54,5%), жінок 112.600 (45,5%).
В тому числі:
власне Київ 219.450 жит.
Верхня Солом'янка - 6.376 жит.
Шулявка - 5.242 жит.
Звіринець - 4.911 жит.
Пріорка - 3.538 жит.
Куренівка - 3.237 жит.
Нижня Солом'янка - 1.819 жит.
Байкова Гора - 1.806 жит.
Лук'янівка - 535 жит.
Протасів Яр - 505 жит.
Сирець - 214 жит.
урочище Оболонь - 65 жит.
Саперний табір - 25 жит.
Населення за місцем народження
З 247.723 мешканців Києва уродженцями Київського повіту (з містом) були 79.972 особи, або 32,3% населення. Причому серед жінок цей відсоток (37,3%) був значно вищий ніж серед чоловіків (28,1%) Уродженцями інших повітів Київської губернії були 44.721 осіб (18,1%, серед жінок 18,3%, чоловіків 17,9%). Уродженцями інших губерній імперії були 119.814 (48,4%, серед жінок 43%, чоловіків 52,8%). Крім того, 3.216 осіб (1,3%) були уродженцями інших держав.
Зі 112.358 мешканців Києва, які були уродженцями інших губерній, найбільша кількість приходилась на губернії:
1.Чернігівську 19.392
2.Орловську 9.698
3.Подільську 9.013
4.Полтавську 8.771
5.Курську 8.189
6.Волинська 8.172
7.Могильовську 6.494
8.Мінську 5.758
9.Калузьку 4.331
10.Херсонську 3.126
Перше місце Чернігівської губ. з великим відривом цілком прогнозоване, оскільки теперішній лівий берег Києва входив до її складу. Несподіваним є 2 і 5 місця далеких Орловської і Курської губерній. Більшого можна було б очікувати від Полтавської губернії, до якої відносились близькі до Києва території з містами Бориспіль, Переяслав, Яготин.
Загалом, на уродженців українських губерній (крім Київської), приходилось 51.908 осіб, на російські губернії Європейської частини 41.211 осіб, на білоруські губернії 14.649 осіб. Уродженцями Привіслінських губерній були 4.605 жителів Києва, уродженцями Кавказу - 808, Сибіру - 377, Середньої Азії - 799, Фінляндії - 75.
З 3.216 уродженців інших держав найбільше було вихідців з Австро-Угорщини - 1.408, Прусії - 436, німецьких держав - 352 та Франції - 207.
Таким чином населення Києва розподілялось за місцем народження так:
Київ і повіт - 32,3%
інші повіти Київ.губ. - 18,1%
інші українські губернії - 21,0%
російські губернії - 16,6%
білоруські губернії - 5,9%
польські губернії - 1,9%
інші регіони РІ - 2.9%
інші держави - 1,3%
Дуже солідний відсоток вихідців з білоруських губерній - скоріше єврейська міграція. Це видно по невідповідності низької кількості білоруськомовних і великої кількості вихідців з білоруських губерній.
Релігійно-лінгвістичний склад населення
За мовами:
-російська - 134.278 (54,2%)
-українська - 55.064 (22,2%)
-єврейська -29.937 (12,1%)
-польська - 16.579 (6,7%)
-німецька - 4.354
-білоруська - 2.797
-інша - 4.714
За релігіями:
-православні - 187.935 (75,9%)
-іудеї - 32.093 (13,0%)
-римо-католики - 19.230 (7,8%)
-протестанти - 4.708 (1,9%)
-старообрядці - 1.835
-мусульмани - 1.757
-інші - 165
Розподіл віросповідань за мовами
Серед російськомовних:
православні - 129.203 (96,2%)
іудеї - 1.978 (1,5%)
старообрядці - 1.728 (1,3%)
католики - 895
протестанти 476
Серед україномовних:
православні - 54.590 (99,1%)
католики 352 (0,6%)
протестанти 23
іудеї 16
Серед ідишомовних:
іудеї - 29.837 (99,7%)
православні - 87
католики 7
протестанти 3
Серед польськомовних
католики 16102 (97,1%)
православні - 276 (1,7%)
протестанти - 155
іудеї - 40
Серед німецькомовних
протестанти 3708 (85,2%)
католики 506 (11,6%)
православні 99 (2,3%)
Мови і релігії значною мірою співпадали, хоча мовна асиміляція набирала обертів. Особливо серед іудеїв (євреїв) і протестантів (німців). У поляків асиміляція стримувалась дуже високим соціальним статусом (про це - далі). Оцінити ступінь мовної асиміляції серед українцв за даними перепису, нажаль, неможливо.
В цілому, російську мову вказали рідною 68,7% православного населення, 10,1% протестантського, 6,2% іудейського і 4,7% католицького.
Українську вказали рідною 29,0% православних і 1,8% католиків
Ідиш вказали рідною 93,0% іудеїв
Польську вказали рідною 83,7% католиків, 3,3% протестантів
Німецьку вказали рідною 78,8% протестантів і 2,6% католиків.
Станово-лінгвістичний склад населення
За станами населення Києва розподілялось так.
міщани - 97.801 (39,5%)
селяни - 96.985 (39,2%)
дворяни - 31.309 (12,6%)
купці - 5.064 (2,0%)
духовенство - 3.772 (1,5%)
інші стани - 8.490 (3,4%)
іноземні піддані - 4.302 (1,7%)
Мовний склад серед різних станів Києва у 1897 р. був таким:
потомствені дворяни та їх сім'ї - 18.704
-російська 11.741 (62,8%)
-польська 5.583 (29,8%)
-українська 907 (4,8%)
-німецька 263 (1,4%)
дворяни особисті, чиновники не з дворян та їх сім'ї - 12.605
-російська 10.147 (80,5%)
-українська 965 (7,7%)
-польська 862 (6,8%)
-німецька 250 (2,0%)
-єврейська 202 (1,6%)
духовенство - 3.772
-російська 2.243 (59,5%)
-українська 1.467 (38,9%)
почесні громадяни та їх сім'ї - 5.067
-російська 3.552 (70,1%)
-українська 825 (16,3%)
-єврейська 328 (6,5%)
-польська 161 (3,1%)
купці та їх сім'ї - 5.064
-російська 2.307 (45,6%)
-єврейська 2.238 (44,2%)
-німецька 198 (3,9%)
-українська 152 (3,0%)
-польська 85 (1,7%)
міщани - 97.801
-російська 45.648 (46,7%)
-єврейська 26.474 (27,1%)
-українська 16.973 (17,4%)
-польська 5.814 (5,9%)
-німецька 1.472 (1,5%)
селяни - 96.985
-російська - 55.661 (57,4%)
-українська - 33.170 (34,2%)
-польська - 3.129 (3,2%)
-білоруська 1.796 (1,9%)
Найвища частка російськомовних (70 - 80%) спостерігалась у групах особистих дворян, чиновників та почесних громадян, найнижча (46 - 47%) серед купців та міщан. Як не дивно, досить високий відсоток російськомовних (вище ніж середнє по місту) і серед селянського стану. Це пояснюється селянською міграцією з великороських губерній (тих же Орловської, Курської). Найвищий відсоток україномовних був у станах духовенства (38,9%) та селянства (34,2%). Близьким до середнього була і частка серед міщан (17,4%), тоді як серед інших станів вона була низькою, найменшою - серед купців (3,0%) та потомствених дворян (4,8%). Польськомовні, при 6,7% населення Києва, складали майже 30% потомственого дворянства міста. Кожен третій поляк Києва (5.583 з 16.579) належав до цього стану. Вже серед особистих дворян і чиновників їх було тільки 6,8% відсотків, серед інших ще менше. Ідишомовних, при 12,1% населення міста було найбільше у станах купців (44,2%) та міщан (27,1%). При цьому в можна з великою імовірністю сказати, що серед купецького стану євреї (іудеї) були найчисельнішою групою, адже перевага російськомовних над ідишомовними у цій групі була всього 69 осіб, в той час як всього у місті було близько 2 тис. російськомовних іудеїв. В усіх інших станах ідишомовних було дуже мало, за винятком почесних громадян (6,5%).
Релігійне представництво в розрізі вікових груп
Як вже було вище згадано, православні складали 75,9% населення Києва, іудеї 13,0%, католики 7,8%, на інших приходилось 3,3% Але в різних вікових групах ця пропорція була різною.
Таким був релігійний склад серед жіночого населення (як найменш мобільної частини)
80-89 років (1807 - 1816 р.н.)
-православні 78,5%
-католики 11,6%
-іудеї 6,8%
60-69 років (1827 - 1836 р.н.)
-православні 76,2%
-католики 12,0%
-іудеї 8,4%
40-49 років (1847 - 1856 р.н.)
-православні 75,3%
-католики 9,9%
-іудеї 11,2%
20-29 років (1867 - 1876 р.н.)
-православні 76,8%
-католики 7,8%
-іудеї 12,7%
10-19 років (1877 - 1886 р.н.)
-православні 75,6%
-католики 6,4%
-іудеї 15,7%
1-9 років (1887 - 1896 р.н.)
православні 72,4%
католики 5,7%
іудеї 19,4%
Як бачимо, в релігійному плані відбувалась поступова іудаїзація Києва за рахунок католицького населення. Відсоток православних був відносно стабільним, хоча деяка тенденція до його спаду теж прослідковувалась. Частка католиків і протестантів зменшувалась в основному за рахунок відсутності масової міграції і низької народжуваності їх представників. В той же час іудейське і православне населення мало великий міграційний приріст і високий рівень народжуваності, який у євреїв доповнювався ще й порівняно низькою дитячою смертністю, за рахунок чого їх частка в молодих групах росла по відношенню до православного населення. Так, якщо у групі 80-89 років євреїв було 8,7% від кількості православних, то у 60-69 років вже 11,0%, у 40-49 - 14,9%, у 20-29 - 16,5% ну а у наймолодшій групі віком 1-9 років євреї складали 26,8% від кількості православних. За наступні 29 років (1897-1926) кількість євреїв у Києва виросла у 4,4 рази з 32 тис. до 140 тис., при загальному рості міста у 2,1 рази. Частка євреїв у населенні виросла з 13% (іудеї) у 1897 р. до 28% у 1926 р. Такі високі темпи вимальовувались вже за результатами перепису 1897 р.
В наступних серіях буде про рівень грамотності, види економічної діяльності та багато іншого в розрізі станів, етнічних, лінгвістичних та релігійних груп Києва у 1897 р.