Грамотність населення Києва в розріз мов, релігій та станів у 1897 р.
ч.1 - Мовний, релігійний і становий склад населення Києва у 1897 р.
Для початку, трохи інфи, що не влізла до попереднього посту.
Мовний склад населення Києва в розрізі вікових груп у 1897 р.
в цілому:
російська - 54,2%
українська - 22,2%
єврейська - 12,1%
польська - 6,7%
старше 60 років:
російська - 55,1%
українська - 19,2%
єврейська - 10,3%
польська - 10,1%
40 - 59 років:
російська - 55,6%
українська - 20,1%
єврейська - 8,7%
польська - 10,5%
20 - 39 років:
російська - 53,4%
українська - 24,5%
єврейська - 9,6%
польська - 6,6%
до 19 років:
російська - 54,5%
українська - 20,8%
єврейська - 16,1%
польська - 5,5%
Поширеність польської мови швидко звужувалось - молодших вікових групах частка польськомовних була вдвічі нижчою ніж у старших. Незважаючи на деяку асиміляцію, частка єврейськомовних у населенні швидко росла, у віковій групі 1-9 років єврейськомовні майже наздогнали україномовних (6.360 проти 6.658), і складали 33% від кількості російськомовних (19.168). Частка російськомовних і україномовних була відносно стабільною по всіх вікових групах, з трохи підвищеним відсотком україномовних і пониженим російськомовних у віці 20-29 років. Це було пов'язано з трудовими мігрантами з повітів, більшість з яких були саме цього віку.
Загальний рівень грамотності.
Грамотність населення Києва у 1897 р. складала 55,4% (серед чоловіків 63,3%, жінок 45,8%). Для порівняння, у повітових містах губернії рівень грамотності був таким:
-Бердичів 43,8%
-Радомишль 39,1%
-Черкаси 37,0%
-Умань 36,8%
-Тараща 30,7%
-Звенигородка 29,0%
-Сквира 26,8%
-Канів 26,2%
-Липовець 25,7%
-Васильків 23,4%
-Чигирин 23,2%
Чим молодший вік, тим вищим був відсоток грамотних. Серед чоловіків більше половини грамотних було вже починаючи з 70 - 79-річних і молодше, серед жінок тільки починаючи з 30 - 39-річних.
Рівень грамотності за віковими групами та статтю
вік
чоловіки
жінки
1-9
19,1%
17,1%
10-19
82,0%
64,7%
20-29
69,5%
55,7%
30-39
71,7%
50,1%
40-49
68,7%
43,9%
50-59
64,7%
39,3%
60-69
63,3%
38,8%
70-79
53,4%
39,5%
80-89
45,0%
26,8%
90-99
47,4%
21,5%
Для прикладу, те саме для Київського повіту без Києва. Різниця колосальна, особливо серед жіночого населення.
вік
чоловіки
жінки
1-9
4,7%
1,6%
10-19
40,3%
10,8%
20-29
34,0%
8,9%
30-39
31,5%
6,9%
40-49
27,0%
5,1%
50-59
19,7%
4,0%
60-69
17,3%
4,3%
70-79
13,7%
3,2%
80-89
10,4%
2,3%
90-99
6,7%
2,1%
Рівень грамотності за мовами та статтю
Чоловіки:
-німецькомовні 79,8%
-польськомовні 79,6%
-російськомовні 65,0%
-ідишомовні 62,3%
-україномовні 55,7%
Жінки:
-німецькомовні 86,7%
-польськомовні 75,0%
-російськомовні 48,4%
-ідишомовні 40,7%
-україномовні 27,5%
У німецькомовних і польськомовних (а також у інших католиків і протестантів) рівень грамотності чоловіків і жінок був приблизно однаковим, у російськомовних грамотність жінок суттєво нижча, а у ідишомовних та, особливо, україномовних набагато нижча. Взагалі принцип тут простий, чим вищий рівень освіти в етнічній групі, тим менша статева диференціація.
Рівень грамотності за станами та віком
Грамотність у Києві, як і всюди, дуже відрізнялась за станами, етнічними і релігійними групами. Наприклад серед дворян грамотність була майже абсолютною: у віці 20 - 29 років 98,7%, у віці 40 - 49 років 97,3%, у віці старше 60 років 94,2% (чоловіки 98,9%, жінки 91,4%). Приблизно таким же високим був рівень письменності і серед духовенства. А ось вже серед міщан та купців грамотність була суттєво меншою. У віці 20 - 29 років 72,5%, у віці 40 - 49 років 55,2% і у віці старше 60 років тільки 38,2%. І, нарешті, в сільських станах, які складали приблизно третину населення Києва, грамотність була дуже низькою, хоча темпи набуття освіти у них були найвищими. Що видно по швидкому збільшенню рівню грамотності у молодших вікових групах, порівняно зі старшими. Рівень письменності серед сільских станів Києва у 1897 р. складав: у віці 20 - 29 років 53,1%, у віці 40 - 49 років 35,9%, у віці 60 - 69 років 19,0%.
Якщо у дворян і духовенства рівень письменності серед чоловіків був лише трохи вищим ніж у жінок, то у міщан, купців та особливо селян різниця в освіті чоловіків і жінок була гігантською. Так, серед міщансько-купецького стану Києва у віці 40 - 49 років грамотність серед чоловіків (74,4%) була вдвічі вищою ніж у жінок (38,2%). У віці 20 - 29 років різниця була вже меншою, але все одно частка неписьменних серед жінок (38,1%) була вдвічі вищою ніж серед чоловіків 18,8%. Ще більшим був розрив у грамотності в сільських станах: навіть у віці 20 - 29 років серед чоловіків відсоток грамотних (60,0%) був удвічі більшим ніж серед жінок (32,9%). Взагалі, чим більше місто, тим меншою була статева диференціація в рівні освіти. Навіть з такими показниками жінки Києва мали високий рівень освіти, якщо порівнювати з середнім по губернії. Існували села, де неграмотність серед жінок бувала і 100%-ою.
Рівень грамотності за мовами та релігіями
Ось таким був відсоток грамотних серед мовно-релігійних груп Києва у 1897 р. (в дужках абсолютна чисельність):
-російськомовні іудеї (1.958) - 84,5%
-німецькомовні протестанти (3.708) - 83,5%
-німецькомовні католики (506) - 80,8%
-польськомовні католики (16.102) - 77,5%
-російськомовні католики (895) - 71,5%
-польськомовні православні (276) - 63,4%
-російськомовні православні (129.203) - 56,7%
-російськомовні старообрядці (1.728) - 53,1%
-ідишомовні іудеї (29.837) - 52,1%
-україномовні католики (352) - 49,1%
-білоруськомовні православні (2.692) - 47,7%
-українськомовні православні (54.590) - 43,7%
-середнє - 55,4%
Ну і трохи дрібної екзотики:
-картвеломовні православні (57) - 93,0%
-польськомовні іудеї (40) - 90,0%
-білоруськомовні католики (74) - 62,2%
-ідишомовні православні (87) - 52,9%
-україномовні старообрядці - (83) - 36,1%
-циганськомовні православні (36) - 2,8%
А ось відсоток грамотних серед основних груп населення Київського повіту без Києва
-німецькомовні протестанти (1.395) - 45,7%
-польськомовні католики (1.841) - 45,5%
-російськомовні православні (9.058) - 42,2%
-ідишомовні іудеї (29.918) - 34,3%
-російськомовні католики (217) - 30,9%
-україномовні православні (247.320) -10,7% (чоловіки 19,4%, жінки 2,2%, серед жінок старше 40 -кількість грамотних -> 0)
-україномовні католики (1.581) - 7,6%
Екзотика:
-чеськомовні православні (96) - 74,0%
-чеськомовні католики (88) - 73,9%
-російськомовні іудеї (74) - 67,6%
-німецькомовні католики (49) - 59,2%
-україномовні іудеї (84) - 22,6%
В цілому по Київській губернії грамотність за основними мовно-релігійними групами розподілялась так:
-російськомовні православні (191.690) - 53,9%
-польськомовні католики (67.406) - 52,1%
-німецькомовні протестанти (12.793) - 51,6%
-ідишомовні іудеї (430.111) - 35,1%
-україномовні католики (33.552) - 15,9%
-україномовні православні (2.781.183) - 11,7%
Те, що грамотність у російськомовних православних вища ніж у польскомовних католиків і німецькомовних протестантів пояснюється зосередженням їх у губернському центрі, де освіченість вища. 67,4% всього російського населення Київської губ. жило у Києві, тоді як німців 29,0%, поляків 23,9%, українців тільки 2,0%. А так, при рівних умовах рівень освіти у православних майже завжди був нижчий ніж у католиків і протестантів.
Рівень грамотності українського населення
Грамотність серед україномовних православних в містах і повітах Київської губернії
Міста:
1.Київ - 43,7%
2.Бердичів - 28,6%
3.Черкаси - 26,3%
4.Умань - 21,1%
5.Канів - 19,9%
6.Чигирин - 19,6%
7.Радомишль - 19,3%
8.Сквира - 17,7%
9.Тараща - 17,6%
10.Звенигородка - 17,6%
11.Липовець - 16,8%
12.Васильків - 11,5%
Повіти (без міст):
1.Канівський повіт - 13,7%
2.Звенигородський повіт - 13,0%
3.Черкаський повіт - 11,5%
4.Чигиринський повіт - 11,2%
5.Бердичівський повіт - 11,1%
6.Липовецький повіт - 11,0%
7.Київський повіт - 10,7%
8.Уманський повіт - 10,6%
9.Таращанський повіт - 10,2%
10.Сквирський повіт - 10,0%
11.Васильківський повіт - 9,3%
12.Радомишльський повіт - 7,7%
Якщо в містах впливає в основному фактор величини, то в повітах грамотність серед україномовного православного населення збільшується з північного заходу на південний схід. Невідомо з якої причини.
Рівень грамотності російською мовою
Є і статистика мови грамотності, але трохи своєрідна. Вказувалась тільки грамотність російською мовою (якщо вона була). Для тих у кого була відсутня російська, але була інша, вказаний варіант "інша". Таким чином, не можна визначити розповсюдженість іншомовної освіти для, наприклад, польського або єврейського населення. Але маємо, що маємо.
Cеред 8.990 грамотних польськомовних 8.129 (90,4%) володіли російською грамотою, 9,6% не володіли, тобто напевно тільки польська. Абсолютна більшість з цих 9,6% жінки (похилого віку наскільки я розумію). Серед 14.013 грамотних ідишомовних володіли російською грамотою 12.159 (86,8%), а 13,2% не володіли. З 2.478 німецькомовних володіли російською грамотою 79,3%, не володіли 20,7% Серед грамотних українців і росіян цей відсоток сягає під 99,9%, тому про них писати не буду. Лише пару десятків з них вказали іншу (польську або французьку, я так думаю)
Середня і вища освіта
Освіту вищу ніж початкова мали 30.058 мешканців Києва, в тому числі чоловіків 19.151, жінок 10.907. А склад населення Києва за рівнем освіти був таким:
-середня або вища освіта 12,1%
-початкова освіта 43,3%
-освіта відсутня 44,6%
Показник освіти вище початкової в мовно-релігійному розрізі відрізнявся ще більше ніж просто рівень грамотності, в рази. Серед мовних груп:
-німецькомовні 26,3%
-польськомовні 23,2%
-російськомовні 14,9%
-ідишомовні 5,3%
-україномовні 5,0%
Не знаю чим пояснюється такий низький рівень у євреїв, мабуть єврейська освіта ніяк не враховувалось. Якесь пояснення має бути, просто так євреї від освіти би не відмовились)
Результати в розрізі статей непередбачувані. Якраз тут дуже велика різниця у польськомовних: 33,3% чоловіків (всі дворяни?) мали освіту вище початкової, проти всього 12,3% жінок. На диво низька різниця тут в україномовних, набагато менша ніж по грамотності: серед чоловіків 5,3%, серед жінок 4,5%. В інших лінгвістичних групах результати були такі: російськомовні ч. - 17,3%, ж. - 12,1%, німецькомовні ч. - 30,1%, ж. - 22,3%, єврейськомовні ч. - 6,2%, ж. - 4,3%. Серед єврейськомовних жінок рівень середньої та вищої освіти був найнижчим з усіх найбільших лінгвістичних груп.
У загальному масиві людей з освітою вище початкової складали:
-російськомовні - 66,4%
-польськомовні - 12,8%
-україномовні - 9,1%
-ідишомовні - 5,3%
-німецькомовні - 3,8%
При цьому серед чоловіків:
-російськомовні - 64,6%
-польськомовні - 14,9%
-україномовні - 8,8%
-ідишомовні - 5,1%
-німецькомовні - 3,5%
Серед жінок:
-російськомовні - 69,5%
-україномовні - 9,6%
-польськомовні - 9,0%
-ідишомовні - 5,6%
-німецькомовні - 4,4%
В останній частині буде про сфери зайнятості серед лінгвістичних груп та розподіл деяких професій в розрізі мов.
Для початку, трохи інфи, що не влізла до попереднього посту.
Мовний склад населення Києва в розрізі вікових груп у 1897 р.
в цілому:
російська - 54,2%
українська - 22,2%
єврейська - 12,1%
польська - 6,7%
старше 60 років:
російська - 55,1%
українська - 19,2%
єврейська - 10,3%
польська - 10,1%
40 - 59 років:
російська - 55,6%
українська - 20,1%
єврейська - 8,7%
польська - 10,5%
20 - 39 років:
російська - 53,4%
українська - 24,5%
єврейська - 9,6%
польська - 6,6%
до 19 років:
російська - 54,5%
українська - 20,8%
єврейська - 16,1%
польська - 5,5%
Поширеність польської мови швидко звужувалось - молодших вікових групах частка польськомовних була вдвічі нижчою ніж у старших. Незважаючи на деяку асиміляцію, частка єврейськомовних у населенні швидко росла, у віковій групі 1-9 років єврейськомовні майже наздогнали україномовних (6.360 проти 6.658), і складали 33% від кількості російськомовних (19.168). Частка російськомовних і україномовних була відносно стабільною по всіх вікових групах, з трохи підвищеним відсотком україномовних і пониженим російськомовних у віці 20-29 років. Це було пов'язано з трудовими мігрантами з повітів, більшість з яких були саме цього віку.
Загальний рівень грамотності.
Грамотність населення Києва у 1897 р. складала 55,4% (серед чоловіків 63,3%, жінок 45,8%). Для порівняння, у повітових містах губернії рівень грамотності був таким:
-Бердичів 43,8%
-Радомишль 39,1%
-Черкаси 37,0%
-Умань 36,8%
-Тараща 30,7%
-Звенигородка 29,0%
-Сквира 26,8%
-Канів 26,2%
-Липовець 25,7%
-Васильків 23,4%
-Чигирин 23,2%
Чим молодший вік, тим вищим був відсоток грамотних. Серед чоловіків більше половини грамотних було вже починаючи з 70 - 79-річних і молодше, серед жінок тільки починаючи з 30 - 39-річних.
Рівень грамотності за віковими групами та статтю
вік
чоловіки
жінки
1-9
19,1%
17,1%
10-19
82,0%
64,7%
20-29
69,5%
55,7%
30-39
71,7%
50,1%
40-49
68,7%
43,9%
50-59
64,7%
39,3%
60-69
63,3%
38,8%
70-79
53,4%
39,5%
80-89
45,0%
26,8%
90-99
47,4%
21,5%
Для прикладу, те саме для Київського повіту без Києва. Різниця колосальна, особливо серед жіночого населення.
вік
чоловіки
жінки
1-9
4,7%
1,6%
10-19
40,3%
10,8%
20-29
34,0%
8,9%
30-39
31,5%
6,9%
40-49
27,0%
5,1%
50-59
19,7%
4,0%
60-69
17,3%
4,3%
70-79
13,7%
3,2%
80-89
10,4%
2,3%
90-99
6,7%
2,1%
Рівень грамотності за мовами та статтю
Чоловіки:
-німецькомовні 79,8%
-польськомовні 79,6%
-російськомовні 65,0%
-ідишомовні 62,3%
-україномовні 55,7%
Жінки:
-німецькомовні 86,7%
-польськомовні 75,0%
-російськомовні 48,4%
-ідишомовні 40,7%
-україномовні 27,5%
У німецькомовних і польськомовних (а також у інших католиків і протестантів) рівень грамотності чоловіків і жінок був приблизно однаковим, у російськомовних грамотність жінок суттєво нижча, а у ідишомовних та, особливо, україномовних набагато нижча. Взагалі принцип тут простий, чим вищий рівень освіти в етнічній групі, тим менша статева диференціація.
Рівень грамотності за станами та віком
Грамотність у Києві, як і всюди, дуже відрізнялась за станами, етнічними і релігійними групами. Наприклад серед дворян грамотність була майже абсолютною: у віці 20 - 29 років 98,7%, у віці 40 - 49 років 97,3%, у віці старше 60 років 94,2% (чоловіки 98,9%, жінки 91,4%). Приблизно таким же високим був рівень письменності і серед духовенства. А ось вже серед міщан та купців грамотність була суттєво меншою. У віці 20 - 29 років 72,5%, у віці 40 - 49 років 55,2% і у віці старше 60 років тільки 38,2%. І, нарешті, в сільських станах, які складали приблизно третину населення Києва, грамотність була дуже низькою, хоча темпи набуття освіти у них були найвищими. Що видно по швидкому збільшенню рівню грамотності у молодших вікових групах, порівняно зі старшими. Рівень письменності серед сільских станів Києва у 1897 р. складав: у віці 20 - 29 років 53,1%, у віці 40 - 49 років 35,9%, у віці 60 - 69 років 19,0%.
Якщо у дворян і духовенства рівень письменності серед чоловіків був лише трохи вищим ніж у жінок, то у міщан, купців та особливо селян різниця в освіті чоловіків і жінок була гігантською. Так, серед міщансько-купецького стану Києва у віці 40 - 49 років грамотність серед чоловіків (74,4%) була вдвічі вищою ніж у жінок (38,2%). У віці 20 - 29 років різниця була вже меншою, але все одно частка неписьменних серед жінок (38,1%) була вдвічі вищою ніж серед чоловіків 18,8%. Ще більшим був розрив у грамотності в сільських станах: навіть у віці 20 - 29 років серед чоловіків відсоток грамотних (60,0%) був удвічі більшим ніж серед жінок (32,9%). Взагалі, чим більше місто, тим меншою була статева диференціація в рівні освіти. Навіть з такими показниками жінки Києва мали високий рівень освіти, якщо порівнювати з середнім по губернії. Існували села, де неграмотність серед жінок бувала і 100%-ою.
Рівень грамотності за мовами та релігіями
Ось таким був відсоток грамотних серед мовно-релігійних груп Києва у 1897 р. (в дужках абсолютна чисельність):
-російськомовні іудеї (1.958) - 84,5%
-німецькомовні протестанти (3.708) - 83,5%
-німецькомовні католики (506) - 80,8%
-польськомовні католики (16.102) - 77,5%
-російськомовні католики (895) - 71,5%
-польськомовні православні (276) - 63,4%
-російськомовні православні (129.203) - 56,7%
-російськомовні старообрядці (1.728) - 53,1%
-ідишомовні іудеї (29.837) - 52,1%
-україномовні католики (352) - 49,1%
-білоруськомовні православні (2.692) - 47,7%
-українськомовні православні (54.590) - 43,7%
-середнє - 55,4%
Ну і трохи дрібної екзотики:
-картвеломовні православні (57) - 93,0%
-польськомовні іудеї (40) - 90,0%
-білоруськомовні католики (74) - 62,2%
-ідишомовні православні (87) - 52,9%
-україномовні старообрядці - (83) - 36,1%
-циганськомовні православні (36) - 2,8%
А ось відсоток грамотних серед основних груп населення Київського повіту без Києва
-німецькомовні протестанти (1.395) - 45,7%
-польськомовні католики (1.841) - 45,5%
-російськомовні православні (9.058) - 42,2%
-ідишомовні іудеї (29.918) - 34,3%
-російськомовні католики (217) - 30,9%
-україномовні православні (247.320) -10,7% (чоловіки 19,4%, жінки 2,2%, серед жінок старше 40 -кількість грамотних -> 0)
-україномовні католики (1.581) - 7,6%
Екзотика:
-чеськомовні православні (96) - 74,0%
-чеськомовні католики (88) - 73,9%
-російськомовні іудеї (74) - 67,6%
-німецькомовні католики (49) - 59,2%
-україномовні іудеї (84) - 22,6%
В цілому по Київській губернії грамотність за основними мовно-релігійними групами розподілялась так:
-російськомовні православні (191.690) - 53,9%
-польськомовні католики (67.406) - 52,1%
-німецькомовні протестанти (12.793) - 51,6%
-ідишомовні іудеї (430.111) - 35,1%
-україномовні католики (33.552) - 15,9%
-україномовні православні (2.781.183) - 11,7%
Те, що грамотність у російськомовних православних вища ніж у польскомовних католиків і німецькомовних протестантів пояснюється зосередженням їх у губернському центрі, де освіченість вища. 67,4% всього російського населення Київської губ. жило у Києві, тоді як німців 29,0%, поляків 23,9%, українців тільки 2,0%. А так, при рівних умовах рівень освіти у православних майже завжди був нижчий ніж у католиків і протестантів.
Рівень грамотності українського населення
Грамотність серед україномовних православних в містах і повітах Київської губернії
Міста:
1.Київ - 43,7%
2.Бердичів - 28,6%
3.Черкаси - 26,3%
4.Умань - 21,1%
5.Канів - 19,9%
6.Чигирин - 19,6%
7.Радомишль - 19,3%
8.Сквира - 17,7%
9.Тараща - 17,6%
10.Звенигородка - 17,6%
11.Липовець - 16,8%
12.Васильків - 11,5%
Повіти (без міст):
1.Канівський повіт - 13,7%
2.Звенигородський повіт - 13,0%
3.Черкаський повіт - 11,5%
4.Чигиринський повіт - 11,2%
5.Бердичівський повіт - 11,1%
6.Липовецький повіт - 11,0%
7.Київський повіт - 10,7%
8.Уманський повіт - 10,6%
9.Таращанський повіт - 10,2%
10.Сквирський повіт - 10,0%
11.Васильківський повіт - 9,3%
12.Радомишльський повіт - 7,7%
Якщо в містах впливає в основному фактор величини, то в повітах грамотність серед україномовного православного населення збільшується з північного заходу на південний схід. Невідомо з якої причини.
Рівень грамотності російською мовою
Є і статистика мови грамотності, але трохи своєрідна. Вказувалась тільки грамотність російською мовою (якщо вона була). Для тих у кого була відсутня російська, але була інша, вказаний варіант "інша". Таким чином, не можна визначити розповсюдженість іншомовної освіти для, наприклад, польського або єврейського населення. Але маємо, що маємо.
Cеред 8.990 грамотних польськомовних 8.129 (90,4%) володіли російською грамотою, 9,6% не володіли, тобто напевно тільки польська. Абсолютна більшість з цих 9,6% жінки (похилого віку наскільки я розумію). Серед 14.013 грамотних ідишомовних володіли російською грамотою 12.159 (86,8%), а 13,2% не володіли. З 2.478 німецькомовних володіли російською грамотою 79,3%, не володіли 20,7% Серед грамотних українців і росіян цей відсоток сягає під 99,9%, тому про них писати не буду. Лише пару десятків з них вказали іншу (польську або французьку, я так думаю)
Середня і вища освіта
Освіту вищу ніж початкова мали 30.058 мешканців Києва, в тому числі чоловіків 19.151, жінок 10.907. А склад населення Києва за рівнем освіти був таким:
-середня або вища освіта 12,1%
-початкова освіта 43,3%
-освіта відсутня 44,6%
Показник освіти вище початкової в мовно-релігійному розрізі відрізнявся ще більше ніж просто рівень грамотності, в рази. Серед мовних груп:
-німецькомовні 26,3%
-польськомовні 23,2%
-російськомовні 14,9%
-ідишомовні 5,3%
-україномовні 5,0%
Не знаю чим пояснюється такий низький рівень у євреїв, мабуть єврейська освіта ніяк не враховувалось. Якесь пояснення має бути, просто так євреї від освіти би не відмовились)
Результати в розрізі статей непередбачувані. Якраз тут дуже велика різниця у польськомовних: 33,3% чоловіків (всі дворяни?) мали освіту вище початкової, проти всього 12,3% жінок. На диво низька різниця тут в україномовних, набагато менша ніж по грамотності: серед чоловіків 5,3%, серед жінок 4,5%. В інших лінгвістичних групах результати були такі: російськомовні ч. - 17,3%, ж. - 12,1%, німецькомовні ч. - 30,1%, ж. - 22,3%, єврейськомовні ч. - 6,2%, ж. - 4,3%. Серед єврейськомовних жінок рівень середньої та вищої освіти був найнижчим з усіх найбільших лінгвістичних груп.
У загальному масиві людей з освітою вище початкової складали:
-російськомовні - 66,4%
-польськомовні - 12,8%
-україномовні - 9,1%
-ідишомовні - 5,3%
-німецькомовні - 3,8%
При цьому серед чоловіків:
-російськомовні - 64,6%
-польськомовні - 14,9%
-україномовні - 8,8%
-ідишомовні - 5,1%
-німецькомовні - 3,5%
Серед жінок:
-російськомовні - 69,5%
-україномовні - 9,6%
-польськомовні - 9,0%
-ідишомовні - 5,6%
-німецькомовні - 4,4%
В останній частині буде про сфери зайнятості серед лінгвістичних груп та розподіл деяких професій в розрізі мов.