клаптик.

Aug 11, 2015 13:58

Читала она медленно, переходя от книги к книге, и придерживалась при этом довольно своеобразной системы: она отыскивала труды авторов, упомянутых в только что прочитанной книге или напечатанных в списке весенних публикаций.

Марта была подобна птице, перелетающей с ветки на ветку огромного дерева, - только у дерева этого, казалось, не было ствола, ( Read more... )

клаптики, творіння.

Leave a comment

Comments 2

nikobel August 11 2015, 15:13:47 UTC
Спала на думку "зона комфорту". Якщо відкидати певні речі по поверхневому пізнанню, то можна багато втратити. Хіба можливо рухатись вперед, пізнавати щось нове відкидаючи його? Щось бридке і огидне, що не підвладне совісті, відкидати звісно потрібно, бо з тим неможливо потім жити. Але не потрібно себе обмежувати тільки тим, що властиве тобі. Можливо в тому "новому і невіданому" знаходяться відповіді на безліч питань, які тебе торбують, або щось що принесе тобі радість

Reply

pomeran4eva August 15 2015, 19:35:26 UTC
погоджуюсь)
правда іноді буває стан, коли не хочеться собі ж вигадувати "велосипед", шукати книги за чиїмось порадами (на смак та колір...), а легше взяти таку собі рекомендацію-згадку з прочитаної вже книги і обирати літературу таким-от макаром.
зрештою, "нове і невідане" може іноді підкинути "свиню" і розчарувати. іноді на це налаштовуєшся з самого початку, а іноді хочеш просто почитати та не обдумувати про те, що може бути і що може статись.

Reply


Leave a comment

Up