Дива не сталося. Охлос знову переміг Демос (причому, з розгромним рахунком), а Україна у черговий раз втратила свій унікальний шанс. Той факт, що охлос все частіше перемагає у всьому світу, не виправдання, а, навпаки, додатковий цвях у нашу труну - може статися, що скоро нас і на заході не буде кому підтримувати. Не треба тішити себе ілюзіями - боюся, що ніхто з нас не доживе до наступного вікна можливостей; не факт, що доживе і сама Україна. І справа тут не в Зеленському і навіть не в Порошенку (хоча, його вина у цьому величезна), а в народі, що готовий "винести за дужки" свою країну заради "зниження комунальних тарифів", точніше навіть не зниження, а необгрунтовану ілюзію (втрачаючи країну, втрачаєш усе). У нас, українців, просто якийсь "щасливий дар" утрунити будь-яку перспективну справу, будь-який найперспективніший шанс. І так було, на жаль, завжди, на протязі всієї історії ...:-( Якщо навіть війна з Росією, що триває вже шостий рік (про всю багаторічну історію я вже мовчу), не змогла прочистити народу мізки, то, боюся, це безнадійно.:-(
Я можу захищати українців від Росії і Путіна, та хоч від марсіан, рептилоїдів і дідька лисого, але я не можу захистити українців від самих себе. Це рівно той самий випадок, коли народ заслуговує на своїх правителів і на свою долю. Тільки безмежно соромно за цих людей перед тими, хто загинув на Майдані і на фронті, намагаючись дати їм свободу. Мені ж вже навіть не боляче за цей вибір, а просто - огидно. Рабів до раю не пускають, це так ...
Враховуючи, що сказано вище, я вважаю, що не маю морального права керувати Українським земляцтвом Естонії. Тому я складаю з себе повноваження голови і члена правління УЗЕ, а так само члена Координаційної Ради Конгресу українців Естонії. Керівництво організацією переходить до мого заступника пані Віри Коник, яка має великий і успішний досвід цієї роботи.
Я ж буду продовжувати активно боротися з російською агресією на науковому та інформаційному полі - там де я ще можу на щось вплинути. Вже найближчим часом повинна вийти наша нова стаття Tsybulenko, Е.; Platonova, A. Violations of Freedom of Expression by the Russian Federation, as the Occupying Power in Crimea. In: Baltic Journal of European Studies; в роботі ще п'ять глав у дві різні книги.
В Естонії, до речi, запас міцності набагато більший, але самі тенденції нітрохи не кращi.
P.S. Це не спонтанне рішення на емоціях. Я думав над ним 3 тижні починаючи з першого туру. Упевнений в ньому, та й у своїх прогнозах я, на жаль, рідко помиляюся.
_________________________
Чудо не произошло.
Охлос снова победил Демос (причём, с разгромным счётом), а Украина в очередной раз утратила свой уникальный шанс. Тот факт, что охлос всё чаще побеждает по всему миру, не оправдание, а, наоборот, дополнительный гвоздь в наш гроб - может получиться, что скоро нас и на западе поддерживать будет некому. Не надо тешить себя иллюзиями - боюсь, что никто из нас не доживёт до следующего окна возможностей; не факт, что доживёт и сама Украина. И дело тут не в Зеленском и даже не в Порошенко (хотя, его вина в этом огромна), а в народе, который готов "вынести за скобки" свою страну ради "снижения коммунальных тарифов", точнее даже не снижения, а необоснованной иллюзии (теряя страну, теряешь всё). У нас, украинцев, просто какой-то "счастливый дар" угробить любое самое перспективное начинание, любой самый перспективный шанс. И так было, увы, всегда, на протяжении всей истории...:-( Если даже война с Россией, продолжающаяся уже шестой год (про всю многолетнюю историю я уже молчу), не смогла прочистить народу мозги, то, боюсь, это безнадёжно.:-(
Я могу защищать украинцев от России и Путина, да хоть от марсиан, рептилоидов и черта лысого, но я не могу защитить украинцев от самих себя. Это ровно тот самый случай, когда народ заслуживает своих правителей и своей судьбы. Только безумно стыдно за этих людей перед теми, кто погиб на Майдане и на фронте, пытаясь дать им свободу. Мне же уже даже не больно за этот выбор, а просто - омерзительно. Рабов в рай не пускают, да...
С учётом вышесказанного, я считаю, что не имею морального права руководить Украинским землячеством Эстонии. Поэтому я слагаю с себя полномочия председателя и члена правления УЗЕ, а так же члена Координационного Совета Конгресса украинцев Эстонии. Руководство организацией переходит к моему заместителю госпоже Вере Конык, которая имеет большой и успешный опыт этой работы.
Я же буду продолжать активно бороться с российской агрессией на научном и информационном поле - там где я ещё могу на что-то повлиять. Уже в ближайшее время должна выйти наша новая статья Tsybulenko, Е.; Platonova, A. Violations of Freedom of Expression by the Russian Federation, as the Occupying Power in Crimea. In: Baltic Journal of European Studies; в работе ещё пять глав в две разные книги.
В Эстонии, к слову, запас прочности намного больше, но сами тенденции ничуть не лучше.
P.S. Это не спонтанное решение на эмоциях. Я думал над ним 3 недели начиная с первого тура. Уверен в нем, да и в своих прогнозах я, к сожалению, редко ошибаюсь.
UPD.
https://rus.err.ee/932439/posle-pobedy-zelenskogo-evgen-cybulenko-pokinul-post-lidera-ukrainskogo-zemljachestva-jestonii https://rus.delfi.ee/daily/estonia/cybulenko-u-nas-ukraincev-schastlivyj-dar-ugrobit-lyuboe-samoe-perspektivnoe-nachinanie?id=85983559
This entry was originally posted at
https://prof-eug.dreamwidth.org/727450.html. Please comment there using
OpenID.