Вечірнє
Виючий
Ось ангел мирської спокуси
Вже на суді
Згубитись в оповитих силуетами алеях
З димкою сигаретою
Зіткнутися з леткими голосами
Глибокими й проймаючими
То це вона, та лють виття
А ось святенне лико рандеву
У мороці метро
Зі з’явами п’янкими інтелекту
Умів сомнабулічних
Націлених і зосереджених на
Тонких і довгих сірниках
Щоб розпалити виюче багаття
Ні, ні, не я
Палати, згоріти я не хочу...
Три чоботи пара
Вона ранима
Він неможливий
Нестимуть спільно хрест
Ідеальна трійця...
У нього власні суперечливі засади
У неї власні настрої циклічні
Вони вивчають відчай
Ідеальна трійця...
Як на одного то замало
Шизофренічних нахилів
Це все ускладнює
Усе обтяжує
І безнадії повне
Яка мара ця ідеальна...
© King Crimson
викладати музику чи ні...
Оновлено: Кармазиновий король «Виючий»
Кармазиновий король «Три чоботи пара»